Вплив стимуляторів росту на укорінення живців декоративних форм Рicea та Аbies

Abstract

Розглянуто прикладні аспекти щодо вегетативного розмноження і вирощування садивного матеріалу декоративних форм Picea і Abies. У результаті досліджень з'ясовано оптимальні строки живцювання. Установлено, що з віком здатність до укорінення живців Abies і Picea. знижується. Проведені експериментальні дослідження підтвердили широкі можливості застосування препаратів коренеутворювачів для розмноження декоративних форм Abies і Picea, та отримання якісного садивного матеріалу.

Рассмотрены прикладные аспекты вегетативного размножения и выращивания посадочного материала декоративных форм Picea и Abies. В результате исследований установлены оптимальные сроки черенкования. Определено, что с возрастом способность к укоренению черенков Abies и Picea снижается. Проведенные экспериментальные исследования подтвердили широкие возможности применения препаратов корнеобразователей для размножения декоративных форм Abies и Picea, и получения качественного посадочного материала.

Vegetative propagation of woody plants is most promising in solving the problems of greening of cities, protective forest-growing and reforestation. The most widespread such a way of vegetative reproduction as cutting. It represents an economical, fast and effective way of propagating very many plants. Cutting in comparison with other methods has a number of advantages, but also some of the difficulties that arise when rooting cuttings and growing live cuttings. Cuttings of coniferous species began to engage in a long time. Substantial research has been done to study the peculiarities of the development of roots and the growth of the ground part of the cuttlefish. Many years of research on the digging of softwood leads in his work E. V. Bilyk, (1993). In it he described the method of cutting with the use of stimulants and described the influence of various factors not rooting. In our opinion, the development of ways to intensify the cultivating of planting material should be based on the existing classical (growing seedlings and seedlings with an open root system in open or closed soils) and more modern (production of seedlings with a closed root system and tissue culture method). So, summing up the above, we arrive at the conclusion that the intensification of the cultivation of forest seedlings in our country has significant untapped reserves in virtually all areas of development of the forest-breeding business. A realization of these reserves will contribute to the fulfillment of the main task of foresters of the state - to increase the forests of the state in all forest areas, creating additional significant areas of artificial high-yielding and biologically stable plantings of the main forest-breeding aboriginal species.