П’ятидесятирічний моніторинг комплексної оцінки родючості ґрунтів Харківської області України (1966-2015 рр.)

Abstract

Узагальнена комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів ріллі Харківської області як в цілому, так і в розрізі агрогрунтових районів, яка проведена за результатами п’ятидесятирічного агрохімічного моніторингу (1966-2015 рр.) з урахуванням параметрів рН, вмісту гумусу, фосфору та калію. Застосовано методику визначення Зведеного Показника Якості Ґрунтів (ЗПЯҐ) у якості інтегрального показника родючості з попереднім перетворенням рівня часткових показників-властивостей на основі функції бажаності їх впливу на загальний рівень ґрунтової родючості (Т. О. Гринченко, О. О. Егоршин, 1984). Встановлено, що за період першого, третього, шостого, восьмого та десятого циклів обстеження ґрунтів ріллі рівень їх ЗПЯГ змінювався наступним чином: 57,5 → 61,8 → 83,7 → 79,4 → 72,7 бала за 100-бальною шкалою. Розрахована вірогідність щільності β-розподілу як ЗПЯҐ, так і приватних (часткових) показників якості ґрунтів ріллі Харківської області та в розріз агроґрунтових районів, тоб-то показан процент ріллі, який відповідає низькому, середньому та високому загальному рівню окультуреності ґрунту та його часткових показників, що науково обгрунтовує планування заходів щодо розширеного відтворення їх родючості.

Обобщенна комплексной оценки эффективного плодородия почв пашни как в целом по Харьковской области, так и в разрезе агропочвенных районов, которая проведена по результатам пятидесятилетнего агрохимического мониторинга (1966-2015 гг.) с учетом параметров рН, содержания гумуса, фосфора и калия. Применена методика определения Сводного Показателя Качества Почв (СПКП) в качестве интегрального показателя плодородия с предварительнімм преобразованием уровня частных показателей свойств на основе функции желательности их влияния на общий уровень почвенного плодородия (Т. А. Гринченко, А. А. Егоршин, 1984). Установлено, что за период первого, третьего, шестого, восьмого и десятого циклов обследования почв пашни уровень их СПКП изменялся следующим образом: 57,5 → 61,8 → 83,7 → 79,4 → 72,7 балла по 100-бальной шкале. Рассчитана вероятность плотности β-распределения как СПКП, так и частных показателей-свойств качества почв пашни Харьковской области, а также в разрез агропочвенных районов, т.е. показан процент пашни, который отвечает низкому, среднему и высокому комплексному уровню окультурености почвы и ее частичных показателей, что научно обосновывает планирование мероприятий относительно расширенного воспроизводствая их плодородия.

The dynamics of the integrated assessment of the arable soils effective fertility both in the whole of the Kharkov region and in the context of agro-soil areas is generalized. The agro-chemical monitoring is carried out in accordance with the results of 50 years of agrochemical monitoring (1966-2015), considering the ph parameters, humus, phosphorus and potassium content. The methodology for determining the Composite Soil Quality Index (СSQI) as an integral indicator of fertility with a preliminary conversion of the level of particular indicators-properties based on the desirability function of their influence on the general level of soil fertility is applied according to method of T. A. Grinchenko and A. A. Egorshin, 1984. It was established that during the period of the first, third, sixth, eighth and tenth cycles of the arable soils survey, the level of their plots changed as follows: 57.5 → 61.8 → 83.7 → 79.4 → 72.7 points on a 100-point scale . The calculated probability of the β-distribution density as the СSQI, as well as the partial indices-properties of the soil quality of the arable lands of the Kharkov region, as well as in the section of agro-soil areas, is calculated. Shows the percentage of arable lands that corresponds to a low, average and high complex level of soil improvement and its particular indicators. For example, during of the period of the third, sixth, eighth and tenth survey cycles, the percentage of soils with a complex score from 81 to 100 points varied as follows: 0.06 → 71.6 → 46.6 → 32.8 points on a 100-point scale. This pattern is also preserved in agro-soil areas: The East Transitional Forest-Steppe 0.0 → 97.3 → 54.4 → 4.0%; The Eastern Steppe 0.0 → 93.1 → 54.2 → 30.2%; The Steppe Southern 0.0 → 77.6 → 72.4 → 67.0. This is mainly explained due to the density of the distribution of the soil area in the region with different levels of their supply with mobile forms of phosphorus and potassium. For example, in period of 2011-2015 32.4% of the soil area had phosphorus levels in the range of 41-60 points, 31.5% in the range of 61- 80 points and only 12.6% in the range of 81-100 points. The distribution of the soil area with different levels of availability of mobile potassium was 25.5% (41-60 points), 29.6% (61-80 points) and 22.6% (81 -100 points). The obtained results make it possible to plan scientifically justified measures for the extended reproduction of soil fertility in the region.