Дослідження впливу диференціації процесів пневмотранспортування відходів тіпання на якість короткого льоноволокна

Abstract

У даний час основною причиною, що обмежує розширення сфери використання короткого льоноволокна, є його невисока якість внаслідок значного вмісту костриці та сміттєвих домішок. В результаті досліджень встановлено, що змішування відходів, одержаних після м’яльної машини з відходами першої, другої тіпальних секцій двосекційного МТА та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного м’яльно-тіпального агрегату, підвищує щільність завантаження першої трясильної і сушильної машини агрегату КПАЛ, як наслідок погіршуються умови виділення насипної костриці та підсушування. У результаті чого відбувається засмічення більш чистих відходів першої, другої тіпальних секцій двосекційного та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного МТА, із вмістом костриці 35…69 %, відходами м’яльної машини, що містять 268…280 % костриці. Зниження витрат на одержання волокнистого продукту обумовлено виключенням операцій підсушування сировини перед механічною переробкою, а також зменшенням енергоємності та матеріаломісткості технологічного обладнання за рахунок скорочення деяких операцій технологічного процесу, зменшення інтенсивності обробки, а також застосування більш ефективних видів впливів. В статті акцентовано увагу на диференційованому підході до відбору відходів тіпання. Запропоновано енергозберігаючий прийом зниження вмісту костриці у відходах тіпання за допомогою розмежування місця їх пневмотранспортування від м’яльно-тіпального агрегату до лінії переробки короткого волокна. Удосконалення технологічного процесу обробки льоноволокна шляхом диференціації пневмотранспортування відходів тіпання від МТА, за вмістом костриці, на різні секції куделеприготувального агрегату, забезпечує підвищення якості короткого волокна. Після застосування запропонованих схем пневмотранспортування відходів тіпання, спостерігається зниження вмісту костриці в короткому льоноволокні на 6…10 %, а його якість підвищується на 1…2 номери.

В настоящее время основной причиной, ограничивающей расширение сферы использования короткого льноволокна, является его низкое качество вследствие значительного содержания костры и сорных примесей. В результате исследований установлено, что смешивание отходов, полученных после мяльной машины с отходами первой, второй трепальных секций двухсекционного МТА и третьей трепальной секции четырехсекционного мяльно-трепального агрегата, повышает плотность загрузки первой трясильной и сушильной машины агрегата КПАЛ, как следствие ухудшаются условия выделения насыпной костры и подсушивания. В результате чего происходит засорение более чистых отходов первой, второй трепальных секций двухсекционного и третьей трепальной секции четырехсекционного МТА, с содержанием костры 35...69 %, отходами мяльной машины, содержащих 268...280 % костры. Снижение затрат на получение волокнистого продукта обусловлено исключением операций подсушивания сырья перед механической переработкой, а также уменьшением энергоемкости и материалоемкости технологического оборудования за счет сокращения некоторых операций технологического процесса, уменьшения интенсивности обработки, а также применение более эффективных видов воздействий. В статье акцентировано внимание на дифференцированном подходе к отбору отходов трепания. Предложено энергосберегающий прием снижение содержания костры в отходах трепания с помощью разграничения места их пневмотранспортирования от мяльно-трепального агрегата к линии переработки короткого волокна. Совершенствование технологического процесса обработки льноволокна путем дифференциации пневмотранспортирования отходов трепания от МТА, по содержанию костры, на разные секции куделеприготовительного агрегата, обеспечивает повышение качества короткого волокна. После применения предложенных схем пневмотранспортирования отходов трепания, наблюдается снижение содержания костры в коротком льноволокне на 6...10 %, а его качество повышается на 1...2 номера.

Currently the main reason for limiting the expansion of the use of short flax fiber is its poor quality due to the significant content of awns and trash. As a result of the research, it was established that mixing the waste received after the crumpling machine with the waste of the first and second breaking units of the two-section crumple-scutching aggregate and the third breaking unit of the four-section crumple-scutching aggregate increases the loading density of the first shaking and drying machine of tow preparing aggregate, as a result, conditions deteriorate selection of bulk awns and drying. As a result an obstruction of more clean wastes is the first, second scutching sections of two-section and three-section scutching sections of the four-section crumple-scutching aggregate, with maintenance of awns 35...69 % and the wastes of crumpling machine, containing 268...280 % awns. Reducing the cost of obtaining a fibrous product due to the exclusion of operations of drying raw materials before mechanical processing, as well as reducing energy consumption and material intensity of process equipment due to the reduction of certain operations of the process, reducing the intensity of processing, as well as the use of more efficient types of impacts. The article focuses on a differentiated approach to the removal of wastes. An energy-saving method of reducing the content of awns in scutching wastes is proposed by delineating the place of their pneumatic transport from the crumple-scutching aggregate to the short fiber processing line. Improving the processing of flax fiber by differentiating the pneumatic conveying of scutching wastes from the crumple-scutching aggregate, according to the content of awns, into different sections of the tow preparing aggregate, improves the quality of short fiber. After applying the proposed schemes of pneumatic conveying of scutching wastes, there is a decrease in the content of awns in a short flax fiber by 6...10 % and its quality is increased by 1...2 numbers.