Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/17826
Назва: | Исследования влияния ширины линии лазерного излучения на эффективность лидарных измерений радиоактивных и отравляющих веществ |
Інші назви: | Investigations of the influence width of the laser line on the effectiveness of lidar measurements of radioactive and toxic substances Дослідження впливу ширини лінії лазерного випромінювання на ефективність лідарних вимірів радіоактивних і отруйних речовин |
Автори: | Романюк, В. А. Нестеренко, С. В. Кириенко, Н. М. Иванова, О. П. |
Ключові слова: | дистанционное зондирование;полуширина линии лазерного излучения;линия поглощения;дистанційне зондування;напівширина лінії лазерного випромінювання;лінія поглинання;remote sensing;half-width of the laser radiation absorption line |
Дата публікації: | 2017 |
Видавництво: | ХНТУСГ |
Бібліографічний опис: | Романюк В. А., Нестеренко С. В., Кириенко Н. М., Иванова О. П. Исследования влияния ширины линии лазерного излучения на эффективность лидарных измерений радиоактивных и отравляющих веществ. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства, Вип. 180 «Механізація сільськогосподарського виробництва». 2017. С. 191-200. |
Серія/номер: | Вісник Харків. нац. техн. ун-т сіл. госп-ва ім. П. Василенка;№ 180. |
Короткий огляд (реферат): | В настоящее время в мире сосредоточены значительные количества
опасных химических веществ, которые при попадании в окружающую среду в
условиях чрезвычайных ситуаций (ЧС) могут создавать угрозу массового
поражения людей, наносить ущерб природе, заражая значительные
территории. В Украине насчитывается 931 объект, где хранятся или
используются в производственной деятельности 308,07 тыс. т опасных
химических веществ (ОХВ), в том числе 4,08 тыс. т хлора, 202,66 тыс. т
аммиака и 101,33 тыс. т других опасных химических веществ. Как следствие, в
случае чрезвычайных ситуаций (ЧС) в зону химического поражения могут
попасть более 250 районов, где проживает около 20 млн человек. Химическую
опасность создает и накопления отходов, общий объем которых превышает 35
млрд т [1]. Поэтому контроль за состоянием экологической обстановки вблизи
крупных технологических комплексов с целью предотвращения
крупномасштабных аварий является важной межгосударственной проблемой.
Однако проводимые меры по защите окружающей среды на этих предприятиях
и полигонах по уничтожению высокотоксичных материалов недостаточны.
Существует большая вероятность аварийных выбросов высокотоксичных
молекулярных соединений, образующихся в процессе переработки ядерного
топлива, утилизации оружейного урана и плутония, запасов радиоактивных
(РВ), отравляющих (ОВ), сильнодействующих ядовитых веществ (СДЯВ) и т.д.
Актуальность задач оперативного контроля за газовыми и аэрозольными
выбросами опасных энергетических и промышленных объектов резко
возрастает. В первую очередь речь идет о возможных последствиях аварийных
ситуаций на производствах ядерного топливного цикла (ЯТЦ), связанных не
только с выбросами РВ, но и ряда высокотоксичных соединений. Наконец, в
последние годы одной из самых актуальных государственных задач становится
борьба с различными проявлениями (в т.ч. с радиационными, химическими и т.д.)
террористической деятельности.
192
В данной работе рассмотрены возможности имеющихся на сегодняшний
день активных методов дистанционного зондирования (контроля) РВ и ОВ,
основанные на достижениях спектроскопии поглощения. Проведены
исследования влияния ширины линии лазерного излучения на эффективность
лидарных измерений. Они показывают, что изменение соотношения
полуширины линии лазерного излучения и полуширины линии поглощения
исследуемого газа приводит к необходимости учета систематической ошибки
измерений, связанной с конечной шириной линии лазерного излучения. В даний час в світі зосереджені значні кількості небезпечних хімічних речовин, які при попаданні в навколишнє середовище в умовах надзвичайних ситуацій (НС) можуть створювати загрозу масового ураження людей, завдавати шкоди природі, заражаючи значні території. В Україні налічується 931 об'єкт, де зберігаються або використовуються у виробничій діяльності 308,07 тис. т небезпечних хімічних речовин (НХР), в тому числі 4,08 тис. т хлору, 202,66 тис. т аміаку і 101,33 тис. т інших небезпечних хімічних речовин. Як наслідок, в разі надзвичайних ситуацій в зону хімічного ураження можуть потрапити більше 250 районів, де проживає близько 20 млн чоловік. Хімічну небезпеку створює і накопичення відходів, загальний обсяг яких перевищує 35 млрд т. Тому контроль за станом екологічної обстановки поблизу великих технологічних комплексів з метою запобігання великомасштабних аварій є важливою міждержавної проблемою. Однак проведені заходи по захисту навколишнього середовища на цих підприємствах і полігонах по знищенню високотоксичних матеріалів недостатні. Існує велика ймовірність аварійних викидів високотоксичних молекулярних сполук, що утворюються в процесі переробки ядерного палива, утилізації збройового урану і плутонію, запасів радіоактивних (РР), отруйних (ОР), сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) і т.д. Тому актуальність завдань оперативного контролю за газовими і аерозольними викидами небезпечних енергетичних і промислових об'єктів різко зростає. В першу чергу мова йде про можливі наслідки аварійних ситуацій на виробництвах ядерного паливного циклу (ЯПЦ), пов'язаних не тільки з викидами РР, а й ряду високотоксичних сполук. Нарешті, в останні роки однією з найактуальніших державних завдань стає боротьба з різними проявами (в т.ч. з радіаційними, хімічними і т.д.) терористичної діяльності. У даній роботі розглянуті можливості наявних на сьогоднішній день активних методів дистанційного зондування (контролю) РР і ОР, засновані на 200 досягненнях спектроскопії поглинання. Проведено дослідження впливу ширини лінії лазерного випромінювання на ефективність лідарних вимірів. Вони показують, що зміна співвідношення напівширини лінії лазерного випромінювання і напівширини лінії поглинання досліджуваного газу призводить до необхідності врахування систематичної помилки вимірювань, пов'язаної з кінцевої шириною лінії лазерного випромінювання. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/17826 |
Розташовується у зібраннях: | Випуск 180: Механізація сільськогосподарського виробництва |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
30_180_2017.pdf | 390.07 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.