Соціально-економічні імперативи стану та розвитку овочевого ринку: макроекономічний аспект.

Abstract

Овочівництво виступає важливою ланкою аграрного сектору та продовольчого ринку будь-якої країни. Останні тенденції демонструють постійне зростання світового виробництва овочів, що зумовлено наступними особливостями: процесами глобалізації та глокалізації, приростом населення та нерівномірністю виробництва овочів по країнах. Беззаперечним світовим лідером у виробництві овочевої продукції є Китай, на який приходиться майже 16% ринку. Україна, хоча й є аграрною державою, протягом останніх років залишається чистим імпортером овочів. Недосконалість вітчизняного законодавства та відсутність державної підтримки призвела до диспропорції розвитку галузі овочівництва. Передові країни-виробники овочів зосереджують виробництво в фермерських господарствах та вертикальних компаніях, у той час як в Україні домінантами виступають господарства населення. Частка останніх становить у користуванні земель сільськогосподарського призначення для потреб овочівництва 92,3% при частці у валовому виробництві овочів – 85,9%. За таких умов формування однорідних партій овочевої продукції ускладнено, що негативно вливає на обсяги експорту. Все це актуалізує питання розробки на державному рівні програми та стратегії розвитку галузі овочівництва на перспективу, покращення логістичної інфраструктури, підвищення ефективності використання наявного агроресурсного потенціалу та відновлення привабливості галузі для великих компанійінвесторів з метою зростання іміджу аграрної країни на зовнішніх ринках.

Vegetable production is an important part of the agrarian sector and the food market of any country. Recent trends demonstrate a steady increase in world vegetable production, due to the following reasons: globalization and glocalization, population growth and uneven vegetable production across countries. China is the undisputed world leader in the production of vegetable products, it accounts for almost 16% of the market. Ukraine, although being an agrarian state, has remained a net importer of vegetables over the past few years. The imperfections of national legislation and the lack of state support led to the disproportion in the development of the vegetable industry. The most advanced countriesproducers of vegetables concentrate production in farms and vertical companies, while in Ukraine the households dominate. The latter’s share in the total use of agricultural land for the needs of vegetable production equals 92.3% alongside with their share in the gross production of vegetables - 85.9%. Under such conditions, the formation of homogeneous lots of vegetable products is complicated, which negatively affects the volume of exports. All this accentuate the need for the development of programs and strategies of the development of the horticulture sector at the state level, the improvement of the logistics infrastructure, increase in the efficiency of the use of available agro-resource potential and restoration of the sector attractiveness for large companies-investors in order to enhance the image of the agrarian country on foreign markets.