Застосування суміжних посівів для збалансування біологізації агроекосистеми України

Abstract

Екологічний стан земель сільськогосподарського призначення, що розглядається як вирішальний чинник отримання високоякісної сільськогосподарської сировини, кормів і харчових продуктів є незадовільним через інтенсивний характер їх господарського використання й антропогенно-техногенне навантаження прогресуючої ерозії, підвищеної кислотності, засолення, перезволоження, радіаційного забруднення і розвитку інших негативних процесів. Стабілізації розвитку землеробства сприяє перетворення сучасної агроекосистеми в адаптивну, тобто стійку й сталу. Сталі екосистеми можливі лише за умови стабілізації вмісту гумусу в ґрунті внаслідок внесення необхідної кількості органічних добрив, оптимізації співвідношення між просапними та суцільної сівби культурами, мінімізації обробітку, вапнування, гіпсування ґрунтів та їх захисту від ерозії. Дегуміфікація, або зменшення гумусу в ґрунті, є контрольованим показником зниження його родючості. Багаторічні дослідження показують, що основними причинами дегуміфікації ґрунтів України є зниження загальної культури землеробства, зменшення обсягів внесення органічних добрив, неконтрольований розвиток водної ерозії та дефляції. Декальцинація, або кислотна деградація ґрунтів. Це – одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього, яка пов’язана зі зростанням кислотності ґрунтового покриву і погіршенням агрохімічних властивостей ґрунтів. Забруднення ґрунтів зумовлене наявністю у них надмірної кількості важких металів, радіонуклідів, залишків пестицидів і мінеральних добрив тощо. На землях сільськогосподарського призначення забруднення ґрунтів, як правило має локальний характер і залежить від розміщення їх біля промислових об’єктів, атомних електростанцій, сміттєзвалищ, складів мінеральних добрив і отрутохімікатів. Фізична деградація ґрунтів є наслідком інтенсивного сільськогосподарського використання земель, а саме: надмірної розораності ґрунтів, інтенсивного механічного обробітку та зниження вмісту в ґрунтах органічної речовини.

Экологическое состояние земель сельскохозяйственного назначения, которое рассматривается как решающий фактор получения высококачественного сельскохозяйственного сырья, кормов и пищевых продуктов является неудовлетворительным из-за интенсивного характера их хозяйственного использования и антропогенно-техногенная нагрузка прогрессирующей эрозии, повышенной кислотности, засоления, переувлажнения, радиационного загрязнения и развития других негативных процессов. Стабилизации развития земледелия способствует превращение современной агроэкосистемы в адаптивную, то есть стойкую и постоянную. Постоянные экосистемы возможны лишь при условии стабилизации содержимого гумуса в почве в результате внесения необходимого количества органических удобрений, оптимизации соотношения между пропашными и сплошного сева культурами, минимизации возделывания, известкования, гипсования почв и их защиты от эрозии. Дегумификация, или уменьшение гумуса, в почве является контролируемым показателем снижения его плодородия. Многолетние исследования показывают, что основными причинами дегумификации почв Украины являются снижение общей культуры земледелия, уменьшения объемов внесения органических удобрений, неконтролируемое развитие водной эрозии и дефляции. Декальцинирование, или кислотная деградация почв. Это - одна из острейших проблем современности и ближайшего будущего, которая связана с ростом кислотности грунтового покрова и ухудшением агрохимических свойств почв. Загрязнение почв предопределено наличием у них чрезмерного количества тяжелых металлов, радионуклидов, остатков пестицидов и минеральных удобрений и тому подобное. На землях сельскохозяйственного назначения загрязнения почв, как правило имеет локальный характер и зависит от размещения их около промышленных объектов, атомных электростанций, слогов минеральных удобрений и ядохимикатов. Физическая деградация почв является следствием интенсивного сельскохозяйственного использования земель, а именно: чрезмерной распаханности почв, интенсивного механического возделывания и снижения содержимого в почвах органического вещества.

The ecological state of earth of the agricultural setting that is examined as a decision factor of receipt of high-quality agricultural raw material, forage and food products, is unsatisfactory from the intensive pattern of their economic use and anthropogenic-technogenic loading of making progress erosion, enhanceable acidity, salinization, overwetting, radiation contamination and development of other negative processes. Stabilizing of development of agriculture is assisted by converting of modern agroecosystem into adaptive, it’s proof and permanent. Permanent ecosystems are possible only on condition of stabilizing of the contained humus in soil as a result of bringing of necessary amount of organic fertilizers, optimizations of betweenness cultivated and continuous sowing by cultures, minimizations of till, liming, gypsuming of soils and their protecting from erosion. Dehumification, or reduction of humus, in soil is the controlled index of decline of his fertility. Long-term researches show that principal reasons of dehumification soils of Ukraine are a decline of general culture of agriculture, reduction of volumes of bringing of organic fertilizers, out-of-control development of water erosion and deflation. Decalcification, or acid degradation of soils. It - one of peracute problems of contemporaneity and nearest future, that is related to the height of acidity of the ground cover and worsening of agrochemical properties of soils. Contamination of soils is predefined by a presence for them of excessive amount of heavy metals, radionuclides, bits and pieces of pesticides and mineral fertilizers and others like that. On earth of the agricultural setting of contamination of soils, as a rule has local character and depends on placing of them near industrial objects, nuclear power plants, syllables of mineral fertilizers and pesticides. Physical degradation of soils is investigation of the intensive agricultural use of earth, namely: excessive thrown open of soils, intensive mechanical till and decline of content in soils of organic substance.