Please use this identifier to cite or link to this item: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/1466
Title: Аналіз існуючих підходів для оцінки ефективності в предметній галузі авіаційного пошуку та рятування
Other Titles: Анализ существующих подходов для оценки эффективности в предметной области авиационного поиска и спасення
Analysis of existing approaches to assess the effectiveness in the subject area of aviation search and rescue
Authors: Чумаченко, С. М.
Барбашин, В. В.
Маринін, А. І.
Мошенський, А. О.
Струнін, І. В.
Keywords: авіаційний пошук і рятування;системи авіаційного пошуку і рятування;САПіР;безпека польотів;ефективність;авиационный поиск и спасание;система авиационного поиска и спасания;САПиС;безопасность полетов;эффективность;aviation search and rescue;systems of emergency feed and handling;SoEFH;flight safety;efficiency
Issue Date: 2020
Publisher: ХНТУСГ
Citation: Чумаченко С. М., Барбашин В. В., Маринін А. І., Мошенський А. О., Струнін І. В. Аналіз існуючих підходів для оцінки ефективності в предметній галузі авіаційного пошуку та рятування. Інженерія природокористування. 2020. № 3 (17). С. 118-125.
Series/Report no.: Інженерія природокористування;№ 3 (17)
Abstract: Авіаційний пошук і рятування розглядається як комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події а також може розглядатися як складна організаційно-технічна система. Основними ознаками такої системи є ситуативність конфігурації та регламентованість функціонування. В умовах сучасності актуальною є проблема підвищення ефективності проведення авіаційного пошуку і рятування. Саме тому полягає необхідність у розробці системи критеріїв і показників оцінки ефективності САПіР при виконанні пошуку і рятування. При розгляді САПіР з точки зору системного підходу, то за існуючою класифікацією її можна віднести до складних ситуативних організаційно-технічних систем. Процеси авіаційного пошуку і рятування в складній організаційно-технічній системі здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу системи, засобів авіаційного пошуку і рятування та необхідних ресурсів. Використовуючи наявні засоби авіаційного пошуку і рятування, персонал системи здійснює діяльність із забезпечення послуг чергування в системі САПІР та здійснення авіаційного пошуку і рятування. Ефективність, як категорія, стала широковживаним загальнонауковим поняттям, розширення змісту якого мало на меті відобразити співвідношення різних аспектів різноманітних видів діяльності, базою якого виступає результат діяльності. Об’єктивною оцінкою ефективності системи авіаційного пошуку і рятування буде значення відношення рівня системного «ефекту» і «витрат» ресурсного потенціалу системи, якими цей ефект досягнутий. Підвищення інтегральної ефективності використання ресурсного потенціалу системи при заданій технології інтенсифікації підвищує функціональний (системний) чи відповідний до нього економічний ефект в середньому на 10-30%. Основним інструментом інтенсифікації виступає «оптимальне управління» системою авіаційного пошуку і рятування, що максимізує її ефективність.
Авиационный поиск и спасание рассматривается как комплекс мероприятий, направленных на выявление воздушных судов, подвергшихся или терпящих бедствие, и оказания своевременной помощи пострадавшим в результате авиационного происшествия, а также может рассматриваться как сложная организационно-техническая система. Основными признаками такой системы является ситуативность конфигурации и регламентированность функционирования. В условиях современности актуальна проблема повышения эффективности проведения авиационного поиска и спасания. Именно поэтому заключается необходимость в разработке системы критериев и показателей оценки эффективности САПиС при выполнении поиска и спасания. При рассмотрении САПиС с точки зрения системного подхода, то по существующей классификации ее можно отнести к сложным ситуативным организационно-техническим системам. Процессы авиационного поиска и спасания в сложной организационно-технической системе осуществляется должного взаимодействия трех определяющих его факторов: персонала системы, средств авиационного поиска и спасания и необходимых ресурсов. Используя имеющиеся средства авиационного поиска и спасения, персонал системы осуществляет деятельность по обеспечению услуг дежурство в системе САПиС и осуществления авиационного поиска и спасания. Эффективность, как категория, стала широко употребляемым общенаучным понятием, расширение содержания которого имело целью отразить соотношение различных аспектов различных видов деятельности, базой которого выступает результат деятельности. Объективной оценкой эффективности системы авиационного поиска и спасения будет значение отношения уровня системного «эффекта» и «расходов» ресурсного потенциала системы, которыми этот эффект достигнут. Повышение интегральной эффективности использования ресурсного потенциала системы при заданной технологии интенсификации повышает функциональный (системный) или соответствующий ему экономический эффект в среднем на 10-30%. Основным инструментом интенсификации выступает «оптимальное управление» системой авиационного поиска и спасания, что максимизирует ее эффективность.
Aviation search and rescue is considered as a set of measures aimed at identifying aircraft that have suffered or are in distress and providing timely assistance to victims of an aviation accident, and can also be considered as a complex organizational and technical system. The main features of such a system are situational configuration and regulation of functioning. In modern conditions, the problem of increasing the efficiency of aviation search and rescue is urgent. That is why there is a need to develop a system of criteria and indicators for assessing the effectiveness of SoEFH when performing search and rescue. When considering SoEFH from the point of view of a systems approach, then according to the existing classification it can be attributed to complex situational organizational and technical systems. The processes of aviation search and rescue in a complex organizational and technical system is carried out by the proper interaction of three determining factors: the personnel of the system, the means of aviation search and rescue and the necessary resources. Using the available means of aviation search and rescue, the personnel of the system carry out activities to provide watch services in the SoEFH system and the implementation of aviation search and rescue. Efficiency, as a category, has become a widely used general scientific concept, the expansion of the content of which was intended to reflect the ratio of various aspects of various types of activity, the basis of which is the result of the activity. An objective assessment of the effectiveness of the aviation search and rescue system will be the value of the ratio of the level of the systemic "effect" and the "costs" of the resource potential of the system, which achieved this effect. Increasing the integral efficiency of using the resource potential of the system with a given intensification technology increases the functional (systemic) or corresponding economic effect by an average of 10-30%. The main instrument of intensification is “optimal control” of the aviation search and rescue system, which maximizes its efficiency.
URI: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/1466
ISSN: 2311-1828
Appears in Collections:№ 3 (17)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
21.pdf575.1 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.