Класифікація генотипів ячменю ярого різного еколого-географічного походження за рівнем польової посухостійкості

Abstract

Деревянко І.О., Криворученко Р.В. Класифікація генотипів ячменю ярого різного еколого-географічного походження за рівнем польової посухостійкості. Для оцінки посухостійкості найчастіше використовують прямі методи. Порівняння показників зразка в сухі та сприятливі роки дозволяє судити про його стійкість до посухи. За результатами проведеного аналізу отримали перший кластер до якого належать сортозразки з високою посухостійкістю, другий – з середньою і третій – з низькою стійкістю до посухи.

И.А. Деревянко, Р.В. Криворученко. Классификация генотипов ячменя ярового разного эколого-географического происхождения по уровню полевой засухоустойчивости. Для оценки засухоустойчивости чаще всего используют прямые методы. Сравнение показателей образца в сухие и благоприятные годы позволяет судить о его устойчивости к засухе. По результатам проведенного анализа получили первый кластер к которому относятся образцы с высокой засухоустойчивостью, второй – со средней и третий – с низкой устойчивостью засухи.

I.O. Derevyanko, R.V. Krivoruchenko. Classification of genotypes of spring barley of different ecological and geographical origin of the level of the field of drought resistance. The productivity level of both high-yielding and low-yielding varieties of spring barley is a genetically fixed sign which is inherited and points to the potential crop capacity. Direct methods were used to evaluate the drought resistance. The most reliable is estimation against the background of natural drought. We compared the indices of the sample during the dry and favorable years, which allows judging its resistance to drought. The multivariate data analysis, which is a method of the system analysis, was conducted for the purpose of systematic study of the morphological and biological characteristics. We used the percentage of productivity decrease during the dry years relative to the wet ones as the criterion of field drought. The whole set of the studied samples can be divided into 3 clusters (groups) as the result of a hierarchical cluster analysis. The first and second clusters are identical (thirteen samples each) and the least numerous is the third cluster (eleven varieties). For a more detailed study of the drought-resistant types we conducted a cluster analysis by the K-means method which allows not only to get a clear picture about the difference between the samples, but also to establish the quantitative difference between them. Thus it was found that the first cluster was drought-resistant, the third was not drought-resistant, and the second was intermediate. So, summing up it can be stated that the totality of the varieties clearly divided into three groups and though the second cluster reduces productivity by 71.8% in 2013, it has a high level of productivity in 2012. As the result we got the first cluster to which the samples with high drought resistance belong, the second - with average drought resistance and the third - with low drought resistance.