Человек как основание коадаптации науки и христианства

Abstract

В статті подано аналіз нової тенденції в сучасному культурному житті суспільства: коадаптація науки і християнської релігії. Основа коадаптації – проблема людини, її природа, життя та смерть. Коадаптація долає жорстке протистояння науки та релігії, яке не відповідає реаліям сьогодення. Наука та релігія рівнозначні соціокультурні феномени. Діалог, стратегія порозуміння є необхідною умовою їх взаємозв’язку.

В статье предпринят анализ новой тенденции в современной культурной жизни общества: коадаптации науки и христианской религии. Основу коадаптации составляет проблема человека, его природы жизни и смерти. Коадаптация снимает жесткое противопоставление науки и религии, что не соответствует реалиям сегодняшнего дня. Наука и религия равнозначные социокультурные феномены. Диалог, стратегия взаимопонимания является необходимой предпосылкой их взаимосвязи.

The article attempted analyze the new trends in contemporary cultural life of society: science and co-adaptation of the Christian religion. The basis of the co-adaptation is the problem of man, his nature of life and death. Co-adaptation removes the rigid opposition of science and religion, which does not correspond to the realities of today. Science and religion are equally important sociocultural phenomena. The dialogue strategy is a prerequisite for understanding their relationship.