Структурні та словотвірні особливості годонімів Харкова

Abstract

Дослідження окреслює становлення мовного ландшафту Харкова на прикладі годонімів – назв лінійних міських об’єктів (вулиць, провулків тощо). Предметом цієї розвідки є структурні типи й морфолого-словотвірні моделі зазначених урбанонімів різних історичних періодів. Незважаючи на мінливість дериваційних моделей годонімів Харкова за його понад 365-річну історію, система назв є цілісним історико-культурним явищем, у якому кожна епоха залишила свій відбиток. Аналіз словотвірних моделей годонімів показує різний ступінь їх використання: одні з них є продуктивними в попередні історичні періоди, а інші досить поширені сьогодні. Установлено, що впродовж усього часу існування міста однокомпонентні назви переважають над дво- та багатокомпонентними. Систему сучасних однослівних годонімів утворюють іменники Р.в. однини та множини й субстантивовані прикметники із суфіксами -ськ-, -н-, -ов-, утворені від простих і складених основ. З’ясовано, що серед одиниць двокомпонентного типу найбільш продуктивною є модель ім’я+прізвище. Багатокомпонентні назви виявилися непродуктивними. Поширеним у годоніміконі Харкова є явище функціонування тієї самої основної назви, де модифікацію оформлено шляхом залучення номенклатурних слів. Порівняльний аналіз словотвірних моделей годонімів в історичному зрізі засвідчив, що найбільшу мінливість конструкцій демонструють відантропонімні назви. Так, у період перших років існування міста переважали відантропонімні субстантивні номінації генітивного типу, що виконували функцію орієнтирів у міському просторі. Ці назви були неофіційними та виникали стихійно. Протягом ХІХ ст. їх витіснили суфіксальні ад’єктивні моделі. У той час з’являються перші меморіальні назви, представлені суфіксальними прикметниками у Н.в. У ХХ ст. на мапу Харкова повертаються відантропонімні номінації, репрезентовані іменником у формі Р.в. За радянських часів це були переважно однокомпонентні (утворені від прізвища) і двокомпонентні (ім’я та прізвище або військове звання та прізвище) назви, що виконували функцію посвяти. У добу незалежності меморіальні назви набувають нового змісту. Продуктивними для їх втілення залишаються генітивні іменникові конструкції. Причому все більшого поширення набувають двокомпонентні утворення, де першим компонентом є ім’я, а другим – прізвище особи, чию пам’ять увічнює назва. Така модель відповідає європейському принципу творення годонімів.

The study outlines the formation of Kharkiv language landscape on the example of hodonyms – the names of linear urban objects (streets, alleys, etc.). The subject of research is structural types and morphological word-forming models of hodonyms in various historic periods. Despite the variability of derivational models of Kharkiv’s hodonyms over its 365-year history, the system of names is a holistic historical and cultural phenomenon in which each era has left its mark. Analysis of the hodonyms word-forming models shows their varying degrees of usage: some of them are productive in previous historical periods, while others are quite common today. It was found that one-component names significantly prevail over two- and multicomponent structures in all historical epochs of the city. The system of modern one-word hodonyms is formed by singular and plural nouns in genitive case and substantivized adjectives with suffixes -sk-, -n-, -ov-, which are formed from simple and compound stems. The most used are genitive structures of hodonyms. Among two-component names of streets the most productive is name+surname model. Multicomponent names are unproductive. The functioning of identical names is widespread in Kharkiv hodonymy. Modifications to distinguish them are built using nomenclature words. A comparative analysis of hodonyms word-forming models in the historical context has shown that the greatest variability of constructions is demonstrated by anthroponymic names. Thus, in the first years of the city’s existence, anthroponymic names represented by genitive forms of nouns prevailed. They served as landmarks in the urban space. During the 19th century anthroponymic nouns in genitive case were replaced by adjective models with different suffixes. At that time, the first memorial names appeared. In the 20th century anthroponymic names in the form of the genitive case are returned to the map of Kharkiv. In Soviet times, there were mostly one-component (formed from surnames) and two-component (name and surname or military rank and surname) memorial names. In the days of independence, the models of hodonyms explicated by nouns in genitive case remain productive. Two-component noun constructions are becoming more widespread nowadays. Their first component is the name, and the second one is the surname of the person whose memory is immortalized by the hodonym. It should be noted that all the anthroponymic memorial names which appeared as a result of 2015-2016 years renamings adhere to the European principle of naming.