Удосконалення елементів технології вирощування помідора індетермінантного типу у весняних плівкових теплицях

Abstract

У дисертаційній роботі наведене теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукового завдання щодо підвищення продуктивності гібридів помідора індетермінантного типу шляхом становлення особливостей росту і розвитку рослин та оптимізації елементів технології вирощування (густота рослин, підживлення) залежно від сортименту та умов вегетаційного періоду у весняних плівкових теплицях без обігріву. Проведено узагальнення досягнень та аналіз наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів щодо особливостей росту і розвитку рослин помідора. Визначено актуальність впровадження у виробництво нових, більш врожайних індетермінантних гібридів помідора для вирощування у весняних плівкових теплицях. Вперше експериментально досліджені і обґрунтовані особливості формування врожаю індетермінантних гібридів F1 помідора в весняних плівкових теплицях. Досліджено біологічні особливості рослин індетермінантних гібридів F1 помідора у весняних плівкових теплицях без обігріву, визначено їх сумарно-адаптивну продуктивність, уточнено тривалість етапів органогенезу. Визначено потенціал індетермінантних гібридів, параметри їх адаптивності до умов весняних плівкових теплиць без обігріву. Встановлено оптимальну густоту рослин та найбільш ефективний препарат для проведення кореневих підживлень рослин помідора, що забезпечує підвищення врожайності. Розраховано економічну та біоенергетичну ефективність запропонованих прийомів і елементів технології вирощування помідора у весняних плівкових теплицях без обігріву. За даними досліджень виявлено, що за умов вирощування в плівкових теплицях рослини у фазу плодоношення найкраще сформувалися у гібридів F1 Сігнора та Панекра, які мали довжину стебла – 319,2 та 306,3 см, що відповідно на 8% та 4% більше контролю та кількість листків – 33,5 та 32,6 шт (відповідно на 4% та 2% більше контролю (Берберана F1). За показниками маси рослини – 2714 г (на 13% більше контролю) та площі листкової поверхні – 2714 г (на 5% більше контролю) перевагу мав гібрид F1 Сігнора. У період масового плодоношення довжина центрального стебла мала сильний прямий зв’язок з кількістю листків (r=0,93±0,56) та середній обернений зв’язок з середньою масою плоду (r=-0,62±0,12) та масою рослини (r=-0,64±0,49). Серед інших біометричних показників сильний обернений зв’язок мали кількість листків з середньою масою плоду (r=- 0,75±0,10) та площа листкової поверхні з масою рослини (r=-0,83±0,31). У період масового плодоношення різниця у біометричних показниках рослин помідора становила від -36 до +25% на користь гібридів Панекра та Сігнора, які, як і у фазу цвітіння, за більшістю показників мали перевагу над іншими, перевищуючи контроль.

The dissertation presents a theoretical justification and a practical solution to the scientific problem of increasing the productivity of tomato hybrids of indeterminate type, by establishing the characteristics of growth and development of plants, and optimizing the elements of cultivation technology (plant density, feeding), depending on the range and conditions of the growing season in spring film greenhouses. A summary of the achievements and analysis of scientific research of domestic and foreign authors on the characteristics of the growth and development of tomato plants is carried out. The relevance of the introduction into production of new, more productive indeterminate tomato hybrids for growing in spring film greenhouses has been determined. For the first time, the peculiarities of crop formation of indeterminate F1 tomato hybrids in spring film greenhouses have been experimentally investigated and substantiated. The biological features of plants of indeterminate F1 tomato hybrids in spring film greenhouses without heating have been studied, their total adaptive productivity has been determined, and the duration of stages of organogenesis has been specified. The potential of indeterminate hybrids, parameters of their adaptability to the conditions of spring film greenhouses without heating are determined. The optimal plant density and the most effective preparation for root fertilization of tomato plants have been established, which provides an increase in yield. The economic and bioenergetic efficiency of the proposed methods and elements of tomato growing technology in spring film greenhouses without heating is calculated. According to research, under growing conditions in film greenhouses, plants in the fruiting phase were best formed in F1 hybrids Signora and Panekra, which had a stem length of 319.2 and 306.3 cm, which is 8% and 4% more control and number of leaves - 33.5 and 32.6 pieces (respectively 4% and 2% more control (Berberana F1), plant weight - 2714 g (13% more control) and leaf surface area - 2714 g (5 % more control) had the F1 Signor hybrid. During the period of mass fruiting, the length of the central stem had a strong direct relationship with the number of leaves (r = 0.93 ± 0.56) and the average inverse relationship with the average weight of the fruit (r = -0.62 ± 0.12) and plant weight (r = -0.64 ± 0.49). Among other biometric indicators, the number of leaves with average fruit weight (r = -0.75 ± 0.10) and leaf surface area with plant weight (r = -0.83 ± 0.31) had a strong inverse relationship. During the period of mass fruiting, the difference in the biometric parameters of tomato plants ranged from -36 to + 25% in favor of hybrids of Panekra and Signor, which, as in the flowering phase, in most respects had an advantage over others, exceeding control.