Вплив атмосферних опадів різних періодів на врожайність зерна ячменю та загальну ефективність органо-мінеральних добрив в умовах чорнозему типового

Abstract

Досліджували величини та напрямки впливу атмосферних опадів окремих періодів (протягом 1984-1994 рр.) на врожайність зерна ячменю, який вирощували без добрив, а також на прирости зерна ячменю від прямої дії та післядії добрив. Установлено, що простежується наявність суттєвої від’ємної кореляційної залежності між загальною кількістю опадів вегетаційного періоду ячменю, (а також між сумою опадів за червень-липень) та ефективністю азотно-калійних добрив. Додено також наявність зворотного суттєвого впливу на ефективність повного мінерального добрива загальнорічних опадів, опадів періоду вегетації ячменю та опадів періоду червень-липень.

Исследовались величины и направления влияния атмосферных осадков отдельных периодов (1984-1994 гг.) на урожайность зерна ячменя, выращиваемого без удобрений, а также на прибавки зерна, обуславливаемые прямым действием и последействием удобрений. Установлено наличие математически достоверной, сильной, обратной корреляционной связи между общим количеством осадков вегетационных периодов ячменя, (а также сумой осадков за июнь-июль месяцы) с эффективностью азотно-калийных удобрений. Доказано также наличие существенного и сильного влияния на эффективность полного минерального удобрения (NPK) общегодовых осадков, осадков периода вегетации ячменя, а также осадков периода июнь-июль

The magnitudes and directions of the influence of atmospheric precipitation at different periods (during 1984-1994) on the yield of grain of barley without fertilization and on the increase of the grain of this crop from the total influence were studied. Methods. The crop data and fertility rates for barley and its predecessors were obtained from field trials with barley during two rotation periods of 4 free crop rotations. We used the correlation analysis method to determine the degree of influence of atmospheric precipitation on the yield of barley grain and the magnitudes of increments of the crop from the fertilizers studied. In order to establish the correlation between the fertilizer efficiency and the amount of rainfall in different periods during the years of research, we used data from precipitation recorded by the Rogan Meteorological Station, which is in close proximity to our field experiment. Results. The average annual rainfall, as analyzed by us in the experimental field, was 586 mm. Compared with this, the average perennial amount of precipitation per year in the Kharkiv region is much lower (506 mm). This indicates that during the years of the presented studies, barley had better moisture content than the average perennial. It was established that there is a significant negative correlation between the total rainfall of the growing season of barley (as well as between the amount of precipitation for June-July) and the effectiveness of nitrogen-potassium fertilizers. It is also proved that there is a reverse significant effect on the efficiency of full mineral fertilizers of annual precipitation, precipitation of the period of vegetation of barley, and precipitation in the period of June-July. This suggests that in the eight-year period we studied there was an excess of atmospheric precipitation, which led to a significant decrease in fertilizer efficiency. The magnitude of the increase of barley grain from the effects of manure (on the 4th year after its introduction) did not show a dependable dependence on precipitation.