Ринок послуг вищої освіти в контексті теорії меріторних благ

Abstract

Метою статті є визначення особливостей ринку послуг вищої освіти в сучасних умовах глобалізації у контексті теорії меріторних благ. З урахуванням цілісного бачення освіти як сфери господарського розвитку доведено, що освітня послуга вищого навчального закладу має визначатися як процес і результат одночасно; розкрито комплексний характер освітнього продукту ВНЗ, що виступає як освітні програми та технології, формалізовані та імпліцитні знання, матеріальні, інтелектуальні та мережні складові організації освітньо-наукового процесу. Послуги у сфері вищої освіти мають риси, що притаманні більшості послуг взагалі, а також специфічні властивості, найважливішою з яких є комплементарний характер індивідуальної і соціальної корисності від їхнього виробництва та споживання, що дозволяє визначити послуги вищої освіти як меріторні блага. Державне опікування ринку освітніх послуг зумовлено відставанням попиту від довгострокових інтересів суспільства, оскільки індивідуальні споживачі готові купувати меріторне благо за ціною, значно нижчою за сукупні витрати на підготовку фахівців. Меріторний ринок послуг вітчизняної вищої освіти характеризується нерівноваженістю, спричиненою системними та локальними інституційними пастками, згладжування яких вимагає не лише конкурентоспроможної державної освітньої політики, але й виваженої маркетингової політики освітніх організацій, що стає можливою за умов реальної автономії вищих навчальних закладів

Целью статьи является определение особенностей рынка услуг высшего образования в современных условиях глобализации в контексте теории мериторних благ. С учетом целостного видения образования как сферы хозяйственного развития доказано, что образовательная услуга высшего учебного заведения представляет собой процесс и результат одновременно; раскрыт комплексный характер образовательного продукта ВУЗа, который выступает в качестве образовательных программ и технологий, формализированных и имплицитных знаний, физических и интеллектуальных составляющих организации образовательно-научного процесса. Услуги в сфере высшего образования имеют черты, присущие большинству услуг вообще, а также специфические свойства, важнейшим из которых является комплементарный характер индивидуальной и социальной полезности от их производства и потребления, что позволяет определить их как мериторные блага. Государственная опека над рынком образовательных услуг обусловлена отставанием спроса от долгосрочных интересов общества, поскольку индивидуальные потребители готовы покупать мериторное благо по цене, которая значительно ниже совокупных расходов на подготовку специалистов. Мериторный рынок услуг отечественного высшего образования характеризуется неравновесностью, вызванной системными и локальными институциональными ловушками, сглаживание которых требует не только конкурентоспособной государственной образовательной политики, но и взвешенной маркетинговой политики образовательных организаций, которая становится возможной при условиях реальной автономии высших учебных заведений.

The aim of the article is to determine features of the market for higher education services under modern conditions of globalization in the context of the theory of merit goods. In view of a holistic vision of education as a sphere of economic development, it is proved that the educational service of a higher education institution is a process and result at the same time; there disclosed a complex nature of the educational product of a higher education establishment represented by educational programs and technologies, formalized and implicit knowledge, physical and mental components of organization of the educational and scientific process. Services in the sphere of higher education have both features inherent in the majority of services in general and specific properties, the most important of which is a complementary nature of individual and social usefulness of their production and consumption, which allows to define them as merit goods. The state tutelage over the market for educational services is substantiated by the lag of demand for such services behind long-term interests of society because individual consumers are willing to buy merit goods at a price that is significantly lower than the total expenditure on training specialists. The merit market for national higher education services is characterized by disequilibrium caused by systemic and local institutional traps, the smoothing of which requires not only a competitive state educational policy but also balanced marketing policy of educational institutions that becomes possible under conditions of real autonomy of higher education institutions