Ефективність симбіотичних систем сої різних груп стиглості за інокуляції Тn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum.

Abstract

П.Н. Маменко, С.М. Маличенко, А.В. Жемойда, Л.Ю. Соболенко. Эффективность симбиотических систем сои разных групп созревания при инокуляции Тn5-мутантами Bradyrhizobium Japonicum. В условиях полевого опыта изучали эффективность симбиотического взаимодействия новых ризобий сои (Glycine max), полученных методом Тn5-мутагенеза штамма 646 Bradyrhizobium japonicum с использованием плазмид pSUP::2021:Tn5 и pSUP::5011:Tn5 mob. Показано, что проявление симбиотических свойств инокулянтов зависит от сортовых особенностей растений. Вместе с тем B. japonicum В1-20 обеспечивал высокую активность азотфиксирующего комплекса на обоих сортах сои. Обнаружено, что все исследуемые Tn5-мутанты обеспечивали достоверную прибавку урожая зерна сои сорта Аннушка, а при инокуляции семян сои сорта Васильковская только два мутанта – 21-2 и В1-20 – превышали по своей эффективности штамм-стандарт.

P.M. Mamenko, S.M. Malichenko, A.V. Zhemojda, L.Yu. Sobolenko. Efficiency of symbiotic systems formed by soybean of different maturity groups under inoculation with tn5 mutants of Bradyrhizobium japonicum. The efficiency of symbiotic interaction of different soybean (Glycine max) cultivars inoculated with the recombinants obtained by Tn5 mutagenesis of Bradyrhizobium japonicum using the plasmids pSUP::2021 and pSUP::5011 mob have been studied in field. It was shown that revealing symbiotic properties of the inoculants depended on plant cultivar peculiarities. At the same time B. japonicum B1-20 provided high activity of nitrogen fixing complex in the case of both soybean cultivars. All the Tn5 mutants were shown to provide reliable increase of grain yield of soybean cultivar Annushka. The increasing the grain yield was observed compared to strain-standart while the seeds of soybean cultivar Vasilkovskaya were inoculated with the mutants 21-2 and B1-20.

Маменко П.М., Маліченко С.М., Жемойда А.В., Соболенко Л.Ю. Ефективність симбіотичних систем сої різних груп стиглості за інокуляції Тn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum. В умовах польового досліду вивчали ефективність симбіотичної взаємодії нових ризобій сої (Glycine max), отриманих методом Тn5-мутагенезу штаму 646 Bradyrhizobium japonicum із використанням плазмід pSUP::2021:Tn5 та pSUP::5011:Tn5 mob. Показано, що прояв симбіотичних властивостей інокулянтів залежить від сортових особливостей рослин, водночас B. japonicum В1-20 забезпечував високу активність азотфіксуючого комплексу на обох сортах сої. Виявлено, що усі досліджувані Tn5-мутанти забезпечували достовірну прибавку урожаю зерна сої сорту Аннушка, а при інокуляції насіння сої сорту Васильківська лише два мутанти – 21-2 і В1-20 – перевищували за своєю ефективністю штам-стандарт.