Формування та регулювання системи природоохоронного землекористування

Abstract

Актуальність теми. Одним із важливих напрямів державної екологічної політики України, визначених у Стратегії на період до 2030 року, є захист та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття. Це завдання передбачає вдосконалення підходів до формування екологічної мережі, її розширення, раціональне використання природних ресурсів та збереження унікальних природних ландшафтів. Особлива увага приділяється природно-заповідним територіям, які виступають основою екологічної мережі країни та відіграють ключову роль у виконанні екологічних завдань. Питання природоохоронного землекористування досі залишається недостатньо висвітленим, що пов’язано з розрізненістю підходів до використання земель за їх функціональним призначенням. У Земельному кодексі України цьому питанню присвячено Главу 7, яка охоплює «землі природно-заповідного фонду» та «землі іншого природоохоронного призначення», до яких належать території, що мають природні об’єкти з особливою науковою цінністю. Проте природоохоронне землекористування має включати також землі оздоровчого та рекреаційного призначення, значну частину лісогосподарських та водних земель, а також деякі сільськогосподарські території. Це підкреслює актуальність питання ефективної організації, розвитку та функціонування природоохоронного землекористування в умовах трансформації земельних відносин та переходу до ринкової моделі природокористування. Мета і завдання. Головна мета кваліфікаційної роботи полягає у розробці теоретичних засад та наданні практичних рекомендацій для вдосконалення механізмів організації природоохоронного землекористування в Україні, а також його економічного забезпечення в умовах трансформації земельних відносин. У ході виконання роботи передбачається розв’язати такі завдання: - провести аналіз теоретико-методологічних засад формування природоохоронного землекористування в контексті нових земельних відносин; - сформулювати поняття та виявити сутнісні характеристики природоохоронного землекористування в умовах сучасних земельних відносин; - дослідити правову природу та визначити специфіку режиму регіональних ландшафтних парків як категорії охоронюваних природних територій; - обґрунтувати ключові напрями вдосконалення процесів формування природоохоронного землекористування. Об'єктом дослідження є процес організації природоохоронного землекористування в умовах зміни земельних відносин. Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні та прикладні аспекти формування природоохоронного землекористування. Методи дослідження: монографічний метод – використовувався для аналізу наукових підходів і поглядів щодо проблематики природоохоронного землекористування; статистичний метод – дозволив узагальнити статистичні дані, оцінити тенденції розвитку та екологічну стійкість землекористування; економічний аналіз – застосований для оцінки економічної ефективності використання земельних ресурсів. Новизна дослідження полягає в поглибленні теоретичних, удосконаленні методичних і розробці практичних аспектів, які визначають еколого-економічні та землевпорядно-правові основи формування природоохоронного землекористування в умовах сучасних трансформацій земельних відносин. Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження, їх практичне застосування доповідалися й обговорювалися на засіданні наукового гуртка та на Всеукраїнській науково-практичній конференції здобувачів вищої освіти та молодих вчених.