Мокра гниль картоплі та заходи з обмеження її шкідливості у ПСП «Промінь» Богодухівського району Харківської області

Abstract

Дослідження проведено у ПСП «Промінь» Богодухівського району Харківської області у 2024 р. Поряд з іншими хворобами значні втрати урожаю картоплі спричиняють гнилі бактеріального походження. Особливо бактеріози небезпечні при зберіганні бульб. Первинна інфекція бере свій початок у полі під час вегетації картоплі і продовжує розвиток при зимовому зберіганні. В окремі роки втрати урожаю від мокрої гнилі становлять 30–50%. В результаті проведених досліджень відмічено, що мокру гниль карто-плі викликають бактерії із роду Pectobacterium (Pect. carotovorum subsp. carotovorum, Pect. carotovorum subsp. рhytophthorum) у вигляді м’яких гнилей бульб, загнивання стебел в формі почорніння прикореневої зони, твердих гни-лей бульб. В патології цих захворювань нерідко беруть участь також бактерії із роду Bacillus і Pseudomоnas. Відмічено також, що захворювання мокрою гниллю картоплі викликають ті самі збудники бактеріозів, що і стебел, за винят-ком бактерій із роду Bacillus. Бульби нестійких сортів уражуються в динаміці приблизно однаково від початку бульбоутворення до їх повного достигання, а у відносно стійких активізація інфекційного процесу відбувається після повторно го дозрівання бульб. Випробовувані сорти відзначались відносною стійкістю до мокрої гнилі порівняно зі сприйнятливим сортом Ракурс. Відносну стійкість до неї виявив сорт Дніпрянка. Врахування ступеня та характеру ураження бульб дає повнішу оцінку стійкості до мокрої гнилі. Сорти з відносною стійкістю можна викорис-товувати в селекційній роботі як вихідний матеріал. За рахунок впровадження різних за стійкістю до мокрої гнилі бульб сортів картоплі можна отримати додаткові прибутки в розмірі до 11 302 грн. Найбільш економічно вигідно вирощувати сорт картоплі Дніпрянка.

The study was conducted in the PSP "Promin" of the Bogodukhiv district of the Kharkiv region in 2024. Along with other diseases, significant losses in potato yields are caused by rots of bacterial origin. Bacteriosis is especially dangerous when storing tubers. The primary infection begins in the field during the potato growing season and continues to develop during winter storage. In some years, yield losses from wet rot are 30–50%. As a result of the conducted studies, it was noted that wet rot of potatoes is caused by bacteria of the genus Pectobacterium (Pect. carotovorum subsp. carotovorum, Pect. carotovorum subsp. phytophthorum) in the form of soft rot of tubers, rot of stems in the form of blackening of the root zone, hard rot of tubers. Bacteria of the genus Bacillus and Pseudomonas are also often involved in the pathology of these diseases. It was also noted that the same pathogens of bacteriosis as stem rot are caused by potato wet rot, with the exception of bacteria of the genus Bacillus. Tubers of unstable varieties are affected in dynamics approximately the same way from the beginning of tuber formation to their full ripening, and in relatively resistant varieties, the activation of the infectious process occurs after the tubers re ripen. The tested varieties were characterized by relative resistance to wet rot compared to the susceptible variety Rakurs. The variety Dnipryanka showed relative resistance to it. Taking into account the degree and nature of tuber damage gives a more complete assessment of resistance to wet rot. Varieties with relative resistance can be used in breeding work as starting material. By introducing potato varieties with different resistance to wet rot, you can get additional profits of up to UAH 11,302. The most economically profitable potato variety is Dnipryanka.