Управління сталим соціально-економічним розвитком сільських територій

Abstract

Основною метою кваліфікаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичного інструментарію та практичних рекомендацій щодо забезпечення управління сталим соціально-економічним розвитком сільських територій. Об'єктом дослідження є соціально-економічний розвиток сільських територій України. Предметом дослідження є управління економічними та соціальними відносинами, що виникають у процесі переходу сільських територій до їх сталого розвитку. Наукова новизна результатів роботи полягає у: – удосконалено теоретичні положенння сутнісного змісту дефініцій «сільські території», «розвиток», «сталий розвиток», що дозволило дати авторське трактування категорії «сталий розвиток сільських територій», яка відрізняється поєднанням основних ознак: ролі держави в управлінні сталим розвитком сільських територій, ставлення до потенціалу його розвитку, ступеня досягнення реальних цілей та умов розвитку сільських територій; – набуло подальшого розвитку визначення особливостей розвитку сільських територій, основними з яких є: залежність від природно-економічних факторів господарювання; багатофункціональність сільської місцевості; спільні інтереси в економічній діяльності та інфраструктурна єдність; низький рівень обслуговування сільських поселень; специфіка демографічної структури села тощо; – удосконалено теоретико-методологічний підход до дослідження сталого розвитку сільських територій, який ґрунтується на визначенні основних суперечностей, закономірностей і принципів розвитку сільських територій, обґрунтуванні ознак і передумов. Сформовано концептуальну модель сталого розвитку сільських територій, що включає цілі, завдання забезпечення сталого розвитку, основні фактори, що впливають на сталість, та механізми їх реалізації, спрямовані на досягнення основних та базових орієнтирів у кожній сфері розвитку сільських територій; – обґрунтуванно еволюцію уявлень про сутність диференціації сільської місцевості, відмінною рисою якого є акцент у дослідженні районних і міжрайонних порушень; фактори виробництва; урбанізація сільської місцевості; соціально-економічна та екологічна спрямованість розвитку сільських територій. Для виявлення причин та ступеня диференціації запропоновано модель комплексної оцінки сталого розвитку сільських територій, яка містить методи оцінювання сільських територій, що дозволяють ранжувати їх за ієрархією рівнів розвитку, а також стабільності та спрямованості розвитку територій; – удосконалено систему критеріїв і показників, що включають: виробничо-економічні та фінансові показники, що характеризують розвиток сільської економіки та рівень стабільності відтворювальних процесів у сільському господарстві; соціально-демографічні показники, що визначають рівень, якість життя сільського населення та стан сільської соціальної та інженерної інфраструктури; показники, що відображають зміни в навколишньому середовищі, землекористуванні та ступені родючості ґрунтів території; показники, що виявляють ступінь взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування; – удосконалено методику комплексної оцінки сталості розвитку сільських територій, яка, на відміну від існуючих, ґрунтується на отриманні інтегрального показника шляхом консолідації різних якісних показників та використання комплексних коефіцієнтів динаміки розвитку та сталості розвитку; – обґрунтовано місце та роль стратегічного планування в програмно цільовому управлінні формуванням багаторівневої системи соціально економічного розвитку сільських територій. Запропоновано стратегічний план розвитку сільських населених пунктів, що містить низку цільових програм і проектів, що передбачають розвиток сільської економіки, демографії, доходів населення, соціальної сфери та інфраструктури, безпеку населеного пункту, використання бюджету та механізмів їх реалізації; – набуло подальшого розвитку визначення пріоритетних напрямків сталого розвитку сільських територій, основними з яких є: інтенсивний розвиток малих форм господарювання шляхом впровадження системи гарантованого збуту продукції; формування конкурентоспроможного та прибуткового сільського туризму на основі використання всіх ресурсів сільських територій; розвиток місцевого самоврядування на основі ефективної взаємодії влади та підприємництва; створення бази даних, що дозволяє формувати єдиний інформаційний простір та контролювати використання сільських ресурсів. У кваліфікаційній роботі: У першому розділі «Теоретичні основи сталого розвитку сільських територій» розкрито наукові засади та передумови формування теорії сталого розвитку сільських територій. Досліджено сутність і зміст категорії сталого розвитку сільських територій. Узагальнено досвід і практику розвитку сільських територій зарубіжних країн з метою їх використання в Україні. У другому розділі «Оцінка та особливості дослідження сталого розвитку сільських територій» сформульовано концептуальний підхід до формування сталого розвитку сільських територій. Визначено методологію дослідження диференціації сільських територій як передумови переходу до їх сталого розвитку. Обґрунтувано методичні підходи до оцінювання сталого розвитку сільських територій. У третьому розділі «Управління соціально-економічним розвитком сільських територій» обґрунтовано напрями удосконалення місцевої політики в сільській місцевості. Запропоновано модель сталого розвитку сільських територій. Визначено напрями диверсифікації сільської економіки. Розкрито механізм планування соціально-економічного розвитку сільських територій на районному рівні. Висновки та пропозиції 1. Дослідження передумов формування теорії сталого розвитку сільських територій шляхом аналізу концепцій і моделей розвитку вказує на те, що її теоретичним попередником була Концепція сталого розвитку, прийнята Конференцією ООН з навколишнього середовища та розвитку в 1992 році, яка синтезує основні елементи всіх попередніх парадигм розвитку. Науковий аналіз сучасних поглядів на теорію сталого розвитку та дослідження концепції переходу України до сталого розвитку та концепції сталого розвитку сільських територій показав недостатньо чіткий методологічний підход до розробки та реалізації основних принципів сталого розвитку. Насамперед це пов'язано з тим, що в Україні наявна диференціація природних, екологічних, соціально економічних факторів розвитку, формування різноманітних регіонів, адміністративних районів та територіально-виробничих систем, що ускладнює побудову ієрархії системи сталого розвитку сільських територій. 2. На основі гносео- та етимологічного аналізу сутності дефініції «сталий розвиток сільських територій» суттєво доповнено та конкретизовано її місце в системі категоріального поняття сталого розвитку сільських територій, яке показало на взаємозв'язок зі схожими за змістом категоріями, такими як «стійкість», «розвиток», «сталість розвитку», його зміст як складної комплексної системи, що включає соціальні, економічні, екологічні та інституційні аспекти розвитку сільських територій, з одного боку, та інтегральна категорія, що враховує умови розвитку сільських територій, ступінь обґрунтованості та досягнення реальних цілей відповідно до наявного потенціалу та посилення ролі держави, спрямованих на підвищення рівня та покращення якості життя сільського населення. 3. З урахуванням наукових підходів, ознак, факторів та принципів розвитку розроблено концептуальну модель сталого розвитку сільських територій, яка ґрунтується на досягненні основних та базових орієнтирів в економічній, соціальній, екологічній, інституційній сферах розвитку сільських територій і є взаємопов'язаною системою, що включає цілі, завдання забезпечення сталого розвитку, основні фактори, що впливають на його сталість, та механізми, що забезпечують її розробку. Реалізація концептуальної моделі сприятиме: стабілізації соціально-економічного стану сільської місцевості за рахунок раціонального використання потенціалу території, збільшення фінансових ресурсів та підвищення їх доступності, інституційних та структурних перетворень на території, реалізації цілеспрямованих змін у зростанні доходів та купівельної спроможності сільського населення, забезпечення ефективної зайнятості та підвищення рівня і якості життя населення. 4. Процес соціально-економічної диференціації, що відбувається в сільській місцевості, має свою специфіку, що формується в умовах майже повсюдного розподілу багатоструктурного сільськогосподарського виробництва на основі різноманіття форм власності та господарювання, сильної залежності від природних та економічних факторів господарювання, орієнтації продукції на масового споживача - населення, яке знаходиться на території регіонів надзвичайно нерівномірно. 5. Розглядаючи сільські території не тільки як об'єкт господарювання, а й як специфічний комплекс, сталий розвиток якого має бути спрямований на економічно та екологічно обґрунтоване, соціально орієнтоване розширене відтворення, виявлено, що до теперішнього часу існуюча система територіального планування на селі фактично підпорядкована інтересам розвитку галузей і основна увага приділяється сільськогосподарському виробництву, а не комплексному освоєнню територій як навколишнього середовища проживання сільського жителя, що знаходиться в гармонії з природними і виробничими умовами, що на практиці призводить до недооцінки соціально-економічних і екологічних аспектів розвитку сільських територій. 6. До основних проблем при розробці та реалізації механізму фінансової підтримки між представниками різних рівнів влади можна віднести: розмежування доходних повноважень, встановлення видаткових зобов'язань та вирівнювання бюджетів. Реалізація механізму розвитку міжбюджетних відносин має бути спрямована, по-перше, на удосконалення системи взаємовідносин між територіальними громадами та органами державної влади щодо розмежування джерел доходів, а також на вдосконалення відносин всередині сільських територіальних утворень щодо збільшення надходжень від місцевих податків, по-друге, на підвищення ефективності управління результативністю видатків бюджетів сільських громад. 7. У ході дослідження було виявлено, що більшість аграних формувань практично не здатні виконувати поселенські функції на колишньому рівні, внаслідок чого важливим є впровадження альтернативних схем організації малих форм фермерства на селі, діяльність яких забезпечить збільшення виробництва та формування конкурентного середовища, створення нових робочих місць та зростання реальних доходів сільського населення. Виходячи з цього, розроблено механізм управління розвитком малих форм господарювання, що включає організацію ефективного виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції у форматі сімейних фермерських господарств, об'єднаних у виробничі кооперативи та галузеві спілки та організацію систем транспортування, зберігання, переробки та реалізації продукції на внутрішньому ринку району та за його межами, і передбачає взаємодію всіх учасників з розподілом основних функцій. 8. Для того, щоб місцеве самоврядування діяло як територіальний орган влади, основним завданням якого є подолання негативних процесів у розвитку сільських громад району, необхідно проводити ефективну економічну політику взаємодії з самими товаровиробниками та фінансовими структурами району, зацікавленими у співпраці з територіальною владою. Отже, до основних сфер взаємодії органів місцевого самоврядування та підприємництва належать: моніторинг та аналіз діяльності суб'єктів господарювання на території; розробка пропозицій щодо орієнтації на місцевий ринок; надання організаціям інформації про потреби території в тих чи інших товарах і послугах; вжиття заходів щодо недопущення необґрунтованого банкрутства організацій; залучення підприємців до освоєння території шляхом їх участі в реалізації комплексних програм розвитку. 9. Враховуючи, що сільські адміністрації є важливою складовою управлінської ієрархії органів місцевого самоврядування, розроблено базу даних, яка дає можливість накопичувати та надалі обробляти та аналізувати соціально-економічну інформацію про сільські населені пункти, використання якої дає можливість систематизувати інформацію, усунути її дублювання та підвищити ефективність обробки первинних показників; дає можливість сформувати єдиний інформаційний простір; створювати форми звітності та документи різних рівнів; своєчасно надавати органам місцевого самоврядування об'єктивну інформацію; а також здійснювати моніторинг використання та розвитку сільських територій.

The main purpose of the qualification work is to develop theoretical provisions, methodological tools and practical recommendations for ensuring the management of sustainable socio-economic development of rural areas. The object of research is the socio-economic development of the rural territories of Ukraine. The subject is the management of economic and social relations that arise in the process of transition of rural areas to their sustainable development. The scientific novelty of the results of the work consists in: – the theoretical provisions of the essential content of the definitions of "rural areas", "development", "sustainable development" were improved, which allowed to give the author's own interpretation of the category of "sustainable development of rural areas", which is distinguished by a combination of the main features: the role of the state in the management of sustainable development of rural areas, attitude to the potential for its development, the degree of achievement of real goals and conditions for the development of rural areas; – identification of features of rural development, the main of which are: dependence on natural and economic factors of management; multifunctionality of rural areas; common interests in economic activity and infrastructural unity; low level of service for rural settlements; specifics of the demographic structure of the village, etc.; – improvement of the theoretical and methodological approach to the study of sustainable development of rural areas, which is based on the definition of the main contradictions, patterns and principles of rural development, substantiation of signs and prerequisites. A conceptual model of sustainable development of rural areas has been formed, which includes the goals, objectives of ensuring sustainable development, the main factors influencing sustainability, and mechanisms for their implementation, aimed at achieving the main and basic benchmarks in each sphere of rural development; – substantiation of the evolution of ideas about the essence of differentiation of rural areas, a distinctive feature of which is the emphasis in the study of district and inter-district violations; factors of production; urbanization of rural areas; socio economic and environmental orientation of rural development. To identify the causes and degree of differentiation, a model of comprehensive assessment of sustainable development of rural areas has been proposed, which contains methods for assessing rural areas, which allow ranking them according to the hierarchy of levels of development, as well as stability and direction of development of territories; – improvement of the system of criteria and indicators, including: production, economic and financial indicators that characterize the development of the rural economy and the level of stability of reproductive processes in agriculture; socio demographic indicators that determine the level, quality of life of the rural population and the state of rural social and engineering infrastructure; indicators reflecting changes in the environment, land use and the degree of soil fertility of the territory; indicators that reveal the degree of interaction between state authorities and local self-government; – improvement of the methodology of comprehensive assessment of sustainable development of rural areas, which, unlike the existing ones, is based on obtaining an integral indicator by consolidating various qualitative indicators and using complex coefficients of dynamics of development and sustainable development; – in the process of strategic planning in the programmatic and integral management of the development of the social and economic development of agricultural territories. A strategic plan for the development of agricultural settlements has been proposed, in order to reduce the low number of targeted programs and projects, to promote the development of the agricultural economy, demographics, population incomes, social sphere and infrastructure, security of the settlement, budget management and mechanisms of its realization; – identification of priority areas of sustainable development of rural areas, the main of which are: intensive development of small forms of agriculture through the introduction of a system of guaranteed sales of products; formation of competitive and profitable rural tourism based on the use of all resources of rural areas; development of local self-government on the basis of effective interaction between government and entrepreneurship; creation of a database that allows you to form a single information space and control the use of rural resources. In the qualification work: The first section "Theoretical foundations of sustainable development of rural areas" reveals the scientific foundations and prerequisites for the formation of the theory of sustainable development of rural areas. The essence and content of the category of sustainable development of rural areas are studied. The experience and practice of development of rural areas of foreign countries for the purpose of their use in Ukraine are generalized. The second section "Assessment and features of the study of sustainable development of rural areas" formulates a conceptual approach to the formation of sustainable development of rural areas. The methodology for studying the differentiation of rural areas as a prerequisite for the transition to their sustainable development is defined. Methodical approaches to assessing sustainable development of rural areas are substantiated. In the third section "Management of socio-economic development of rural areas" the directions of improvement of local policy in rural areas are substantiated. A model of sustainable development of rural areas has been proposed. The directions of diversification of the rural economy are determined. The mechanism of planning the socio-economic development of rural areas at the district level is disclosed. Conclusions and suggestions 4. The study of the rethinking of the formation of the theory of the steel development of agricultural territories by the way of the analysis of the concepts and models of development is based on those that the theoretical predecessor of the Concept of Steel Development, adopted by the UN Conference from the beginning of the middle and development in 1992, as a synthesis of the basic elements of all the advanced development paradigms. The scientific analysis of recent glances at the theory of sustainable development and the study of the concept of the transition of Ukraine to the sustainable development and the concept of the sustainable development of agricultural territories has shown that there is a lack of clear methodological approaches to the development and implementation of the basic principles of sustainable development. It is necessary to note that in Ukraine there is a differentiation of natural, ecological, socio-economic factors of development, formation of regional regions, administrative districts and territorial-industrial systems, which will be able to build up the future system of the developed agricultural territories. 5. On the basis of the epistemological analysis of the essence of the definition of "the historical development of agricultural territories", the author has added and specified its place in the system of categorial understanding of the development of agricultural territories, which has shown the mutual connection of the similar categories, such as "styykist", "development", "stalist rozvitku", igo zmist as a folding complex system, which includes social, economic, ecological and institutional aspects of the development of agricultural territories, On the one hand, the integrated category of the development of the rural territories, the step of the attainment of the real goals of the country's life is as far as the real potential and the strength of the role of the state, which is directed to the growth of the level and the improvement of the quality of life of the rural population. 3. On the basis of scientific approaches, sign, factors and principles of development, a conceptual model of the steel development of agricultural territories has been developed, as it can be carried out within the reach of the main and basic orientations in the economic, social, ecological, institutional spheres of development of agricultural territories and its interconnected system, which includes the goals, the provision of steel development, the main factors, how to impose on its steel, and the mechanisms that ensure its development. Implementation of the conceptual model of the enterprise: stabilization of the socio-economic state of the agricultural mission for the development of rational development of the potential of the territory, increasing financial resources and increasing its accessibility, Institutional and structural transformation on the territory, implementation of the target direct change in the growth of incomes and purchase opportunities of the agricultural population, ensuring the effective independence and increasing the level and quality of life of the population. 4. The process of socio-economic differentiation, which is carried out in the agricultural miscavity, has its own specificity, which is formed in the minds of the general development of the rich-structural agricultural production on the basis of the different forms of moisture and hospodaring, a strong deposit of natural and economic factors of hospodaring, the orientation of products on the mass of the population - the population, which is located on the territory of the regions in a non existent way. 5. Seeing the agricultural territories are not only as an object of state administration, but as a specific complex, the historical development of which can be directed at the economic and ecologically profected, socially oriented expanded and expanded creation, it is revealed that until now the system of territorial planning in the countryside is actually ordered by the interests of the development of haluzes and the main courage is to come to the agricultural production, and not to the complex development of the territories as a large medium living in the village, which should be in harmony with natural and industrial conditions, which in practice should reduce the socio-economic and ecological aspects of the development of agricultural territories. 6. The main problems in the development and implementation of the mechanism of financial support between the representatives of different levels of power can be considered: the delimitation of income payments, the establishment of visual crops and the development of budgets. The implementation of the mechanism for the development of inter-budgetary revenues can be directed, first of all, to the improvement of the system of mutual relations between agricultural communities and the bodies of the state power in order to delimit the revenues of foreign revenues, as well as to increase the efficiency of the budgets of agricultural communities. 7. In the course of the research, it has been shown that more of the scale of the formation of settlement functions is not practical for the construction of settlement functions at a small level, which is important for the introduction of alternative schemes for the organization of small forms of farming in rural areas, the activities of which can ensure greater production and the formation of competitive medium, the creation of new working places and the growth of real incomes of the agricultural population. In addition, the mechanism of management of the development of small forms of agricultural products has been developed, which includes the organization of effective production of competitive agricultural products in the format of family farms, the common production cooperatives and the production of combined production and the organization of systems for transporting, saving, processing and selling products in the domestic market of the district and abroad, and the transfer of all participants with the development of basic functions. 8. In order to carry out an effective economic policy as a territorial body of the district, the main objectives of which are to improve the negative processes in the development of agricultural communities in the district, it is necessary to carry out an effective economic policy of mutual relations with the commodity and financial structures of the district, which are assigned to the territory of the district. In addition, the main spheres of interaction between the bodies of self-government and enterprise are: monitoring and analysis of the subjects of government on the territory; development of proposals for the orientation of the local market; • Provision to organizations of information about the consumption of territories in these and other goods and services; to prevent unregulated bankruism of organizations; Recruitment of enterprises to the liberation of the territory by the way of their participation in the implementation of complex development programs. 9. In order to ensure that the agricultural administration is carried out by the important warehouse management of the hierarchy of the local self-management organizations, the database of data has been developed, so that it is possible to accumulate and further process and analyze the socio-economic information about the agricultural settlements, to make it possible to systematize the information, to reduce the duplication and increase the efficiency of processing the primary displays; the ability to form a single information space; create the forms of records and documents of different levels; to provide the bodies of local self-administration with objective information; And so zdiysnývati monitoring, vikoristannya ta razvitku sel'skikh territorii