Систематизація термінологічних словників у спеціальному словникарстві

Abstract

Статтю присвячено дослідженню однієї з актуальних проблем термінографії, що вивчає спеціальні джерела, займається виробленням принципів і засад укладання термінологічних словників різних типів, їхнім систематизуванням, а також упорядкуванням та уніфікуванням національної термінології. Проблема систематизації термінографічних видань є важливою для лінгвістики: вона привертає прискіпливу увагу й українських, і зарубіжних мовознавців, але єдиного набору ознак для розрізнення словників ще не існує. Звернено увагу на те, що сучасне спеціальне словникарство потребує упорядкованого опису термінологічних лексиконів і їхніх різновидів. Мовознавці створюють типології, класифікації, видові й типологійні класифікації словників. Схематично їєрархію підпорядкованості спеціальних видань можна відобразити так: лінгвістичні словники (тип) → системні словники (підтип) → професійні словники (клас) → термінологічні словники (вид) → … (різновид). Зміст поняття «типологія» ширший, ніж сутність поняття «класифікація». Відповідно, запропоновано використовувати термін систематизація термінологічних словників на позначення упорядкованого опису термінографічних видань з їхнім розподілом на типи, підтипи, види, підвиди за спільними ознаками й призначенням. З’ясовано, що проаналізовані авторитетні типології та класифікації термінологічних словників побудовані як таксономічні системи, що ґрунтуються на прагматичних ознаках. Вони визначають спеціальне призначення словників, розподіляють їх за структурними, функційними та іншими ознаками, установлюють характерні риси мега-, макро- й мікроструктури видань. Досліджені типології та класифікації не є повними, оскільки вони орієнтовані лише на наявні термінологічні словники. Доведено, що систематизувати термінографічні джерела необхідно з урахуванням можливих перспективних різновидів спеціальних видань на потребу часу й науки, зокрема, «словника майбутнього» – термінологічного словника комбінованого типу