Формування доходів персоналу підприємств харчової промисловості: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04. – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Abstract

Робота присвячена вирішенню наукового завдання обґрунтування теоретико-методичних засад та розробки практичних рекомендацій з формування доходів персоналу підприємства. В дисертації встановлено, що поняття «сукупний дохід персоналу підприємства» слід розглядати з двох позицій: 1) як частку загального доходу підприємства, відшкодовану персоналу на розширене відтворення робочої сили (по відношенню до підприємства як роботодавця) та 2) як винагороду працівникам за додаткові фінансові й розумові вкладення, яка надходить безпосередньо для підтримки фізичного, морального, економічного та інтелектуального їх розвитку (по відношенню до персоналу підприємства) на основі розмежування сутності та складу понять «витрати на робочу силу», «заробітна плата», «виплати працівникам», «витрати на оплату праці» та «доходи персоналу». Оскільки сукупний дохід персоналу є системним поняттям, то актуальним є визначення грошових та негрошових складових, що утворюють дохід персоналу: виплати з фонду оплати праці і інші виплати, що не входять до фонду оплати праці, поділені на соціальне забезпечення та винагороду за додаткові вкладення. Окрім того, визначено, що ефективність формування доходу персоналу залежить від дії факторів, які можна поділити на внутрішні (прямого впливу) та зовнішні (опосередкованого впливу). Систематизовано погляди науковців та нормативно-правові документи щодо формування класифікаційних груп складових сукупного доходу персоналу підприємства через обґрунтування їх класифікаційних ознак за відповідними групами для врахування значення доходу персоналу не тільки як винагороди працівникам, а й як елементу загальних витрат підприємства: 1) ступенем врахування; 2) формою виплати; 3) суб’єктами формування та розподілу; 4) ступенем податкового навантаження; 5) джерелом отримання; 6) нарахуванням; 7) врахуванням рівня інфляції; 8) відношенням працівників до підприємства; 9) ступенем мобільності; 10) методикою розрахунку; 11) ступенем ризику; 12) цільовим призначенням; 13) часом дії; 14) періодом отримання; 15) залежно від результатів діяльності; 16) джерелом виплати; 17) періодичністю. Визначено напрями регулювання доходів персоналу підприємств, що здійснюється в формі державного, міжнародного та колективно-договірного регулювання. Особливе місце в регулюванні доходів персоналу займають інструменти внутрішньогосподарського регулювання, які покликані пристосовувати загальне законодавство до умов конкретного підприємства, його реальних можливостей, специфіки галузі та окремого виробництва. При аналізі фінансово-економічного стану підприємств харчової промисловості було виявлено ряд особливостей щодо формування сукупного доходу персоналу: 1) сезонність; 2) повна залежність від сільськогосподарських виробників; 3) зменшення експорту за рахунок санкцій Росії на харчові продукти з України; 4) складний фінансово-економічний стан підприємств; 5) високий рівень зношеності матеріально-технічної бази; 6) недостатність інвестицій для розвитку; 7) зменшення обсягів реалізації продуктів на внутрішньому ринку області внаслідок зростання відпускних цін, зниження купівельної спроможності населення та збільшення кількості реалізованої продукції конкурентних підприємств з інших областей тощо. Протягом останніх шести років розмір прибутку скоротився майже у 29 % підприємств харчової промисловості та у 32 % таких підприємств відносний приріст доходу був менший за приріст витрат. Така ситуація негативно віддзеркалилась і на чисельності працівників цих підприємств в Житомирській області − зменшення облікової чисельності працівників відбулось у 46 % досліджуваних підприємств. Негативні тенденції результативної діяльності впливають і на доходи персоналу, а також призводять до мінімізації соціально орієнтованих виплат персоналу. Для врахування всіх особливостей формування сукупного доходу персоналу та ув’язки його величини і складу з фінансовими результатами суб’єкта господарювання було виявлено ступінь залежності ефективності діяльності підприємства від якісних й кількісних характеристик доходу персоналу та його складу. Найбільш впливовими показниками є величина доходу 1 працівника та заробітна плата як складова доходу. Зважаючи на визначені чинники, прослідкувавши динаміку їх змін, залежно від свого фінансового стану підприємство може регулювати склад доходів персоналу, враховуючи при цьому синергетичний ефект, та розрахувати прогноз на майбутні періоди, побудувавши лінію тренду. Зважаючи на особливості діяльності підприємств харчової промисловості, розроблено порядок формування сукупного доходу їх персоналу. В результаті аналізу механізму формування сукупного доходу персоналу підприємств харчової промисловості Житомирської області, для усунення недосконалостей в існуючому механізмі, проведено кластеризацію підприємств харчової промисловості на основі систематизації за рівнем рентабельності та часткою складових елементів в сукупному доході працівника, що сприяє обміну особливостями формування доходів персоналу в межах певного кластера та сприяє існуванню конкуренції по забезпеченню кваліфікованими кадрами між кластерами в межах галузей харчової промисловості. Використання такого підходу сприятиме розвитку ефективної виробничої діяльності, а також суттєвому підвищенню конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості на ринку. Розроблено комплексну систему оцінки рівня доходу персоналу підприємства, особливістю якої є визначення системи показників за рівнем доходу, його ефективністю та привабливістю окремо для працівника, суб’єкта господарювання і держави, а також виділення стандартизованих показників для розрахунку результативного інтегрального показника. Для забезпечення ефективного розширеного відтворення робочої сили та досягнення зростання результативних показників діяльності суб’єкта господарювання необхідним є визначення критеріїв оптимальності, ресурсних обмежень та граничних умов процесу формування сукупного доходу персоналу. За допомогою цільової функції, яка орієнтована на максимізацію доходовіддачі для суб’єкта господарювання, було визначено рекомендації та пропозиції щодо оптимального формування доходів персоналу, які на відміну від існуючих базуються на оптимізації складових доходу, забезпечують максимальний рівень результативного показника оцінки ефективності формування доходів персоналу та задовольняють умови не перевищення доступних підприємству фінансових ресурсів. Розроблені критерії оптимізації були апробовані в господарській діяльності підприємств харчової промисловості, що надало можливість визначити оптимальний склад сукупного доходу персоналу, при якому відбувається нарощення результативності діяльності цих суб’єктів господарювання. У зв’язку з необхідністю вдосконалення системи внутрішньогосподарського регулювання трудових процесів на підприємстві та врахування недоліків при визначенні сукупного доходу персоналу було запропоновано напрями формування компенсаційного пакету в частині позафондового стимулювання персоналу. Рекомендації щодо наповнення компенсаційного пакету, в частині доходу персоналу, були побудовані на бальній системі оцінки працівників за сукупністю критеріїв, яка виступає інструментом залучення та збереження кваліфікованого персоналу підприємства. Бальна система дозволяє забезпечити залежність доходів працівника від його кваліфікації, фактичного трудового внеску та кінцевих результатів роботи. Локальним нормативним актом для регулювання даного процесу запропоновано Положення про порядок нарахування та виплати доходів персоналу підприємств.

The work is devoted to solving the scientific problem of substantiation of theoretical and methodological foundations and development of practical recommendations on the formation of incomes of the personnel of the enterprise. In the dissertation it has been established that the concept of «total income of the personnel of the enterprise» should be considered from two positions: 1) as a share of the total income of the enterprise, reimbursed to personnel for extended reproduction of labor (in relation to the enterprise as to an employer), and 2) as a reward to employees for additional financial and mental investment that comes directly to support their physical, moral, economic and intellectual development (in relation to the personnel of the enterprise) on the basis of a distinction between the essence and the composition of concepts «labor costs», «wages», «personnel costs», «salary expenses», and «income of the personnel». Since total income of the personnel is a system concept, it is relevant to determine the monetary and non-monetary components that form the income of the personnel: payroll payments and other non-payroll payments which are divided into social security payments and remuneration for additional investments. In addition, it has been determined that the effectiveness of personnel income formation depends on the influence of factors that can be divided into internal (direct influence) and external (indirect influence). The views of scientists and regulatory documents on the formation of the classification groups of the components of the total income of the personnel of the enterprise have been systematized by substantiation of their classification attributes according to the corresponding groups for taking into account the role of the personnel income not only as a remuneration to the employees, but also as a part of the total expenses of the enterprise: 1) the degree of consideration; 2) the form of payment; 3) subjects entities of formation and distribution; 4) the degree of tax burden; 5) the source of the receipt; 6) the accrual; 7) the inflation level; 8) the attitude of employees to the enterprise; 9) the degree of mobility; 10) the calculation method; 11) the degree of risk; 12) the purpose; 13) the time of action; 14) the period of receipt; 15) depending on the results of activity; 16) the source of payment; 17) the frequency. Directions of regulation of income of the personnel of the enterprise which are carried out in the form of state, international and collective-contractual regulation have been determined. A special place in the regulation of personnel income is occupied by internal regulation instruments, which are intended to adapt the general legislation to the conditions of a particular enterprise, its real capabilities, industry specifics and individual production. The analysis of the financial and economic state of the food industry enterprises has revealed a number of peculiarities regarding the formation of the total income of the personnel: 1) seasonality; 2) complete dependence on agricultural producers; 3) reduction of export due to Russia’s sanctions on food products from Ukraine; 4) difficult financial and economic state of enterprises; 5) high level of deterioration of material and technical base; 6) lack of investment for development; 7) decrease in sales of products in the internal market of the region due to the increase in selling prices, decrease purchasing power of the population and increase in the sales of competing enterprises from other regions, etc. In the last six years, profit margins have declined in almost 29% of food businesses and in 32% of such businesses the relative increase in revenue has been less than the cost increase. This situation also had a negative impact on the number of employees of these enterprises in the Zhytomyr region - 46% of the surveyed enterprises decreased the number of employees. Negative trends in productive activity also affect personnel income, as well as minimize socially-oriented staff pay. To take into account all the peculiarities of forming the total income of the personnel and to correlate its size and composition with the financial results of the entity, the degree of dependence of the efficiency of the enterprise activity on the qualitative and quantitative characteristics of the personnel income and its composition has been revealed. The most influential indicators are the amount of 1 employee’s income and wages as a component of income. Taking into account defined factors, following the dynamics of their changes, depending on its financial state, the enterprise can adjust the composition of personnel income, while considering the synergistic effect and calculate the forecast for future periods by forming a trend line. Taking into account the peculiarities of the food industry enterprises activity, the procedure for forming the total income of their personnel has been developed. As a result of the analysis of the mechanism of formation of the total income of the personnel of the enterprises of the food industry of the Zhytomyr region for elimination of imperfections in the existing mechanism the clustering of the enterprises of the food industry on the basis of systematization by the level of profitability and the share of constituent elements in the total income of the employee has been conducted contributing to the exchange of peculiarities in the personnel income formation within the specific cluster and promoting the competition in provision of skilled staff between clusters within branches of the food industry. The use of such approach will promote the development of efficient production activity, as well as significantly increase the competitiveness of the food industry in the market. The complex system of estimation of the level of income of the personnel of the enterprise has been developed, the peculiarity of which is the definition of indicators system according to income level, its efficiency and attractiveness for separately for employee, economic entity and state, as well as selection of standardized indicators for calculation of the resultive integral indicator. In order to ensure effective expanded reproduction of the workforce and to achieve growth in the performance indicators of the economic as activity entity, it is necessary to determine the criteria of optimality, resource constraints and limiting conditions of the process of formation of the total personnel income. Using the target function, which is focused on maximizing of the income ratio for the economic entity, the recommendations and suggestions for optimal formation of personnel income have been defined which, unlike the existing ones, are based on the optimization of the income components, which provide the maximum level of resultive indicator of assessing efficiency of personnel income and satisfy the conditions of not exceeding the financial resources available to the enterprise. The developed optimization criteria have been tested in the economic activity of food industry enterprises, which have made it possible to determine the optimal composition of the total income of the personnel, at which the productivity of these entities activity increases. Due to the need to improve the system of internal regulation of labor processes at the enterprise and to take into account the defects in determining the total income of personnel, the directions of forming a compensation package in the part of off-fund personnel stimulation have been suggested. The recommendations for the completion of the compensation package, in the part of personnel income, have been based on the point system of employee’s evaluation with the criteria system, which is an instrument for attracting and retaining qualified personnel of the enterprise. The point system allows to ensure dependence of the employee’s income on his / her qualification, actual labor contribution and the final results of work. A local normative act to regulate this process has proposed the Regulation on the procedure for accrual and payment of income of the personnel of the enterprise.