Встановлення меж росту та відповідальності у сфері туризму

Abstract

Ідея сталого розвитку обговорюється в дослідженнях з туризму майже чверть століття. Протягом цього періоду сталість стає важливим критерієм планування регіональних розробників туристичної сфери. Ступінь стійкості також стала важливою галуззю досліджень з визначенням меж росту та відповідальності в галузі туризму. Проте, хоча існує нагальна потреба у впровадженні сталого розвитку в туризм, вчені водночас піддають сумніву концептуальний характер сталого розвитку та те, як туризм зростаючу потребу розуміння та потенційного перегляду концепції. Метою даного дослідження є критичний огляд концептуального розміру стійкості у туризмі, заснованого на літературі та попередніх дискусіях. На підставі цього робиться висновок, що незважаючи на те, що концептуальна множинність, здається, неминучою, вона потребує зменшення масштабу та децентралізації туризму в рамках політики та практики, спрямованої на забезпечення стабільності.

The idea of sustainable development is discussed in research on tourism for almost a quarter of a century. During this period, constancy becomes an important criterion for planning regional tourism developers. The degree of sustainability has also become an important area of research to determine the boundaries of growth and responsibility in the field of tourism. However, while there is an urgent need for sustainable development in tourism, scientists at the same time question the conceptual nature of sustainable development and how tourism as a private economic activity is connected with the ideals of sustainable development. This created a growing need for understanding and potential revision of the concept. The purpose of this study is a critical review of the conceptual size of sustainability in tourism, based on literature and previous discussions. On the basis of this, it is concluded that, despite the fact that conceptual plurality seems inevitable, it requires the reduction of the scale and decentralization of tourism within the framework of stability-oriented policies and practices.

Идея устойчивого развития обсуждается в исследованиях по туризму почти четверть века. В течение этого периода устойчивость становится важным критерием планирования региональных разработчиков туристической сферы. Степень устойчивости также стала важной отраслью исследований по определению границ роста и ответственности в области туризма. Однако, хотя существует насущная необходимость во внедрении устойчивого развития в туризм, ученые одновременно подвергают сомнению концептуальный характер устойчивого развития и то, как туризм как частная экономическая деятельность связан с идеалами устойчивого развития. Это создало растущую потребность понимания и потенциального пересмотра концепции. Целью данного исследования является критический обзор концептуального размера устойчивости в туризме, основанного на литературе и обсуждениях. На основании этого делается вывод, что несмотря на то, что концептуальная множественность кажется неизбежной, она требует уменьшения масштаба и децентрализации туризма в рамках политики и практики, направленной на обеспечение стабильности.