З історії філософії діалогу у ХХ столітті (Розенцвайґ, Ебнер, Франк, Розеншток-Хюссі)

Abstract

У статті висвітлюється початковий етап розвитку філософії діалогу як особливого напрямку філософії ХХ століття, який звертається до проблеми спілкування людини з іншою людиною, зі світом і з Богом як до виключного способу і конститутивного чинника людського буття. Представлені здобутки Ф. Розенцвайґа, Ф. Ебнера, С. Франка, О. Розеншток-Хюссі, що формували філософію діалогу у річищі екзистенційно-антропологічного повороту сучасної філософії.

В статье освещается начальный этап развития философии диалога как отдельного направления философии ХХ века, которое обращается к проблеме общения человека с другим человеком, миром и Богом как исключительного способа и конституирующего основания человеческого бытия. Представлены идеи Ф. Розенцвейга, Ф. Эбнера, С. Франка, О. Розенштока-Хюсси., которые формировали философию диалога в русле экзистенциально-антропологического поворота современной философии.

The initial stage of development of “philosophy of dialogue” as certain direction of philosophy of the XX century which addresses to a problem of communication of the person with other person, the world and God as exclusive way and the constituting basis of human life is covered in article. F. Rosenzweig, F. Ebner, S. rank, E. Rosenstock-Huessy’s ideas are presented, which formed the “philosophy of dialogue” in line with existential and anthropological turn of modern philosophy.