Підвищення ефективності використання необоротних активів

Abstract

Основою забезпечення ефективності функціонування суб’єктів господарювання є необоротні активи. Від того, яким чином відбувалося їх формування на початку діяльності підприємства, як вони використовуються у виробничому процесі, як змінювалася їх структура та якісні характеристики, наскільки ефективно відбувається їх використання та відтворення, залежить подальший успіх підприємства в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Необоротні активи є важливим об’єктом економічної науки. У сучасних умовах господарювання необоротні активи відіграють визначальну роль, оскільки вони становлять вагому частину майна будь-якого суб’єкта господарювання, забезпечуючи тим самим його виробничу діяльність. Необоротні активи знаходяться в постійному русі, а результатом їх використання є виготовлена продукція. Через амортизаційні відрахування частина вартості необоротних активів переходить на продукцію. Отже, необоротні активи перебувають в процесі обороту капіталу підприємств. За своїм економічним змістом і призначенням необоротні активи відносяться до господарських засобів підприємства, які змінюються під впливом діяльності людини в напрямку отримання продукції, або додаткових біологічних активів. Відповідно, в процесі господарського обороту, необоротні активи використовуються як ресурсний потенціал для створення продукції, де частина їх вартості переходить на новостворену продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань. Отриманий прибуток від реалізації продукції підлягає розподілу, а частина коштів направляється на відтворення необоротних засобів. Таким чином відбувається процес обороту капіталу, в якому необоротним активам відведена особлива роль у процесі господарської діяльності підприємств. Отже, визначення «необоротні активи» є не досить коректним стосовно тих об'єктів, які він об'єднує. Актуальною проблемою являється визначення оцінки наявності необоротних активів у господарствах регіону.