Мотивація праці та шляхи її удосконалення

Abstract

У кваліфікаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні та прикладні засади, а також розроблено практичні рекомендації щодо вирішення важливої наукової проблеми мотивації праці та пошук шляхів її удосконалення. Доведено, щоб досягти економічного зростання необхідно інвестувати в людину і розвивати її потенціал. Досліджено понятійний і термінологічний апарат, який використовується для визначення змісту мотивації персоналу, уточнено поняття «мотивація», «соціально-економічна мотивація», «мотиваційний механізм», «трудовий потенціал». Обґрунтовано теоретичні аспекти дослідження та вдосконалення методів соціально-економічної мотивації. Запропоновано підхід до визначення соціально-економічної мотивації на підприємстві. Доповнено класифікацію мотивів за ознакою економічних та соціальних потреб працівника. Удосконалено класифікацію зовнішніх і внутрішніх чинників, які мають вплив на якість використання кадрового складу, розвиток наявних і потенційних конкурентних переваг персоналу.

In the qualification thesis substantiates the theoretical and methodological and applied principles, as well as developed practical recommendations for solving an important scientific problem of work motivation and finding ways to improve it. It is proved that in order to achieve economic growth it is necessary to invest in a person and develop his potential. The conceptual and terminological apparatus used to determine the content of staff motivation has been studied, the concepts of «motivation», «socio-economic motivation», «motivational mechanism», «labor potential» have been clarified. Theoretical aspects of research and improvement of methods of socio-economic motivation are substantiated. The approach to definition of social and economic motivation at the enterprise is offered. The classification of motives on the basis of economic and social needs of the employee has been supplemented. The classification of external and internal factors that affect the quality of staff use, development of existing and potential competitive advantages of agricultural personnel has been improved.