Регуляция водного обмена у тритикале озимого в условиях NaCl-засоления

Abstract

Представлены результаты исследования особенностей регуляции водного обмена у тритикале озимого, выращенного на среде, содержащей 120 мМ NaCl. Показано, что для поддержания оводненности тканей при участии механизма устьичной регуляции в течение первых двух суток происходило снижение интенсивности транспирации в 1,5 раза до уровня 0,255 ммоль H2O/(м2·с). Однако дальнейшее засоление (после 48 ч) было сопряжено с резким увеличением данного параметра, по-видимому, в связи с необходимостью нормализации газообмена и фотосинтеза. В результате увеличения скорости транспирационного потока в побегах активно накапливались ионы Na+(до 502 мкмоль/г сырой массы) и Cl-(до 802 мкмоль/г сырой массы), что провоцировало 3-кратное повышение уровня пролина. В результате этого осмотический потенциал тканей побегов уменьшался до -2,1 МПа. В корнях данной особенности обнаружено не было.

The results of studies of the regulation of water metabolism in winter triticale grown in a medium containing 120 mM NaCl. It is shown that to maintain the water content of tissues with the participation of the mechanism of stomatal regulation during the first 2 days there was a decrease of transpiration rate is 1.5 times the level 0.255 mmol H2O/(m2·s). However, further salinity (after 48 hours) was associated with a sharp increase in this parameter, it seems, by the need to normalize gas exchange and photosynthesis. By increasing the flow rate of transpiration in shoots actively accumulated ions Na+(up to 502 µmol/g wet weight) and Cl-(to 802 µmol/g wet weight), which provoked the increase in proline in 3 times. As a result, tissue osmotic potential of shoots decreased to -2.1 MPa. The roots of the features were found.

Представлені результати дослідження особливостей регуляції водного обміну у тритикале озимого, вирощеного на середовищі з додаванням 120 мМ NaCl. Показано, що для підтримання оводненості тканин за участю механізму продихової регуляції протягом перших двох діб відбувалося зниження інтенсивності транспірації у 1,5 раза до рівня 0,255 ммоль H2O/(м2·с). Проте подальше засолення (після 48 год) спричиняло різке збільшення даного параметра, ймовірно, у зв'язку з необхідністю нормалізації газообміну і фотосинтезу. В результаті збільшення швидкості транспіраційного потоку у пагонах активно накопичувалися іони Na+(до 502 мкмоль/г сирої маси) і Cl-(до 802 мкмоль/г сирої маси), що спричиняло 3-разове підвищення вмісту проліну. В результаті цього осмотичний потенціал тканин пагонів зменшувався до -2,1 МПа. У коренях даної особливості виявлено не було.