Відновлення системи охорони здоров'я УРСР у повоєнний період (1945-1953 роки)

Abstract

У статті аналізується питання відновлення системи охорони здоров’я, що потребувало першочергового вирішення у перші післявоєнні роки. По закінченню Другої світової війни рівень розвитку медичного обслуговування населення був вкрай незадовільним. З’ясовано, що великої шкоди війна завдала лікарням, поліклінікам, амбулаторіям, санітарним епідеміологічним станціям, яких збереглася лише третя частина, були зруйновані аптеки, будинки відпочинку та санаторії. Для відновлення медичних установ бюджет системи охорони здоров’я України був збільшений за п’ять років більш ніж у два рази. Але, як виявилося, цих коштів було замало для відновлення повноцінної діяльності медичних установ. Зроблено висновок, що якщо за кількістю установи системи охорони здоров’я відновлювалися порівняно швидко, наближаючись до довоєнних показників, то за якістю ці установи значно поступалися довоєнним; погіршився стан приміщень, які вони займали, не вистачало оснащення і ліків.

В статье анализируется вопрос восстановление системы здравоохранения, что требовало первоочередного решения в первые послевоенные годы. По окончании Второй мировой войны уровень развития медицинского обслуживания населения был крайне неудовлетворительным. Выяснено, что большой ущерб война нанесла больницам, поликлиникам, амбулаториям, санитарным эпидемиологическим станциям, которых сохранилась только треть, были разрушены аптеки, дома отдыха и санатории. Для восстановления медицинских учреждений бюджет системы здравоохранения Украины был увеличен за пять лет более чем в два раза. Но, как оказалось, этих средств было мало для возобновления полноценной деятельности медицинских учреждений. Сделано вывод, что если по количеству учреждений системы здравоохранения восстанавливались сравнительно быстро, приближаясь к довоенным показателям, то по качеству эти учреждения значительно уступали довоенным; неудовлетворительным было состояние занимаемых ими помещений, не хватало оснащения и лекарств.

The article analyzes the issue of restoring the healthcare system, which required a priority solution in the first post-war years. At the end of World War II, the level of development of medical care for the population was extremely unsatisfactory. It was found that the war caused great damage to hospitals, clinics, outpatient clinics, sanitary epidemiological stations, of which only a third survived, pharmacies, rest homes and sanatoriums were destroyed. In order to restore medical institutions, the budget of the healthcare system of Ukraine was more than doubled in five years. But, as it turned out, these funds were not enough to resume the full-fledged activities of medical institutions. It is concluded that if in terms of the number of institutions of the health care system they were restored relatively quickly, approaching pre-war indicators, then in terms of quality these institutions were significantly inferior to pre-war ones; the condition of the premises occupied by them was unsatisfactory, there was a lack of equipment and medicines.