Радянська історіографія 1920-х років про "селянські промисли" в Україні у 1920-30-х рр.: перетворення ідеї в догму

Abstract

У статті розглядаються дослідження селянських промислів в Україні в радянський період. Промисли були невід’ємною частиною економічного життя українців. Промислова діяльність забезпечувала селянство додатковими заробітками, необхідними знаряддями праці і предметами побуту. Життєвість селянських промислів була обумовлена орієнтацією сільського виробника на ринок (в основному селянський), оперативністю у заготівлі сировини, реагуванні на зміни ринкової кон'юктури, використанні трудових ресурсів родини, простотою обладнання та технологією виробництва а також бажанням селянина бути самостійною одиницею.

В статье рассматриваются исследования крестьянских промыслов в Украине в советский период. Промыслы были неотъемлемой частью экономической жизни украинцев. Промышленная деятельность снабжала крестьянство дополнительными заработками, необходимыми орудиями труда и предметами быта. Жизнь крестьянских промыслов была обусловлена ориентацией сельского производителя на рынок (в основном крестьянский), оперативностью в заготовке сырья, реагировании на изменения рыночной конъюнктуры, использовании трудовых ресурсов семьи, простотой оборудования и технологией производства а также желанием крестьянина быть самостоятельной единицей.

The article examines the study of peasant crafts in Ukraine during the Soviet period. Crafts were an integral part of the economic life of Ukrainians. Industrial activity provided the peasantry with additional earnings, necessary instruments of labor and household items. The vitality of the peasant crafts was due to the orientation of the village manufacturer to the market (mainly peasant), the efficiency in the procurement of raw materials, the response to changes in market conditions, the use of labor resources of the family, the simplicity of equipment and production technology and the desire of the peasant to be an independent unit.