Практична філософія та сучасні алгоритми: етика майбутнього в концепції Ю. Н. Харарі

Abstract

Стаття присвячена розгляду питання щодо перспектив взаємодії людини та техніки в недалекому майбутньому, та, з огляду не цю взаємодію, перспективам розвитку та трансформації філософії. Етика є невід’ємною складовою філософського знання. Більш того, саме вона вважається практичною філософією, оскільки має вплив на вчинки людини. Але, з одного боку, існує чимало різних етичних теорій, та вибір однієї з них є, скоріше, справою смаку, і не має під собою об’єктивної основи. З іншого боку, обрана етична система вступає у взаємодію із суб’єктивним світом людини, і результати цієї взаємодії непередбачені. В цьому контексті здається цікавими міркування Ю. Н. Харарі. По-перше, він вважає, що епоха свободи волі людини може скоро закінчитися, коли “право” на прийняття рішень перейде штучним алгоритмам аналізу даних (а саме до цього веде логіка розвитку сучасної цивілізації). Але, по-друге, сфера покладання сенсів, а отже, і етична сфера, можуть виявитися непідвладними штучним алгоритмам. В такому випадку відбудеться поєднання етики та програмного забезпечення, і етичні системи, в решті решт, перетворяться на комп’ютерні програми. Тоді “практична” філософія вперше за свою історію стане практичною насправді.

Статья посвящена рассмотрению вопроса о перспективах взаимодействия человека и техники в скором будущем, и, учитывая это взаимодействие, перспективам развития и трансформации философии. Этика является неотъемлемой составляющей философского знания. Более того, именно она считается практической философией, поскольку оказывает влияние на поступки человека. Но, с одной стороны, существует немало разных этических теорий, и выбор одной из них, скорее, дело вкуса, и не имеет под собой объективной основы. С другой стороны, выбранная нравственная система вступает во взаимодействие с субъективным миром человека, и результаты этого взаимодействия непредсказуемы. В этом контексте кажется интересными рассуждения Ю. Н. Харари. Во-первых, он считает, что эпоха свободы воли человека может скоро закончиться, когда “право” на принятие решений перейдет искусственным алгоритмам анализа данных (а именно к этому ведет логика развития современной цивилизации). Но, во-вторых, сфера генерации смыслов, а значит, и нравственная сфера, могут оказаться неподвластными искусственным алгоритмам. В таком случае произойдет сочетание этики и программного обеспечения, и этические системы, в конце концов, превратятся в компьютерные программы. Тогда “практическая” философия впервые за свою историю станет практической по сути.

The article deals with the consideration of the issue of the prospects for interaction between man and technology in the near future, and, given this interaction, the prospects for the development and transformation of philosophy. Ethics is an integral part of philosophical knowledge. Moreover, it is considered as a practical philosophy, since it influences the actions of a person. But, on the one hand, there are many different ethical theories, and the choice of one of them is rather a matter of taste, and does not have an objective basis. On the other hand, the chosen moral system interacts with the subjective world of a person, and the results of this interaction are unpredictable. In this context, the reasoning of Y. N. Harari seems interesting. First, he believes that the era of human free will may soon end when the “right” to make decisions is transferred to artificial algorithms for data analysis (and this is precisely what the logic of the development of modern civilization leads to). But, secondly, the sphere of meaning generation, and hence the moral sphere, may not be subject to artificial algorithms. If so, ethics and software will mix, and ethical systems will eventually become computer programs. Then “practical” philosophy for the first time in its history will become practical in essence.