Радіоактивні ізотопи і життя

Abstract

Протягом усієї еволюції життя на Землі живі організми зазнавали дії малих доз іонізуючого випромінювання, зумовленого природними радіоактивними ізотопами, які у розсіяному стані виявляються у будь-яких компонентах біосфери. За низьких доз радіація, напевно, не може відігравати роль енергетичного джерела для життєвих процесів, але завдяки особливостям взаємодії іонізуючих випромінювань з речовинами вона спричиняє мутагенну дію та виконує певну інформаційну функцію. Різке зростання радіоактивності природного середовища, котре пов’язане з аваріями атомних реакторів та випробуванням ядерної зброї, набуває загрозливого характеру внаслідок того, що перевищення фону природних радіоактивних випромінювань супроводжується індукцією нестабільності геному, втратою клітинами здатності сприймати позиційну інформацію, регулювати онтогенетичний розвиток тощо. Дослідження віддалених ефектів опромінення на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, мають проводитися на різних рівнях – від молекулярно-генетичного до популяційного і ценотичного

During the all evolution of life on the Earth the alive organisms have felt the act of small dozes of ionizing radiation caused by the natural radioactive isotopes which in the interspersed state are present at any components of biosphere. At low dozes radiation, apparently, cannot play the role of power source for vital processes, but owing to distributions of interreaction of ionizing radiation with substances it causes the mutagen influence and performs the certain information function. The sharp increase of radioactivity of native habitat associated with the accidents of nuclear reactors and the test of nuclear weapon, gains in warning character because excess of natural radioactive background is accompanied by the induction of genome instability, the loss by cells of capacity to perceive the positional information, to regulate ontogenetic development and so forth. The investigations of remote effects of irradiation in territories which have felt radioactive pollution, should be conducted at different levels – from molecular-genetic up to population and cenotic.

На протяжении всей эволюции жизни на Земле живые организмы испытывали действие малых доз ионизирующего излучения, обусловленного естественными радиоактивными изотопами, которые в рассеянном состоянии присутствуют в любых компонентах биосферы. При низких дозах радиация, по-видимому, не может играть роль энергетического источника для жизненных процессов, но благодаря особенностям взаимодействия ионизирующих излучений с веществами она вызывает мутагенное действие и выполняет определенную информационную функцию. Резкий рост радиоактивности естественной среды, связанный с авариями атомных реакторов и испытанием ядерного оружия, приобретает угрожающий характер в результате того, что превышение фона естественного радиоактивного излучения сопровождается индукцией нестабильности генома, потерей клетками способности воспринимать позиционную информацию, регулировать онтогенетическое развитие и т. п. Исследования отдаленных эффектов облучения на территориях, которые испытали радиоактивное загрязнение, должны проводиться на разных уровнях – от молекулярно-генетического до популяционного и ценотического.