Мережеві режими врядування в глобальній економіці: автореф. дис. … д-ра. екон. наук. : 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів функціонування мережевих режимів врядування в глобальній економіці. В роботі досліджено еволюцію режимів глобального економічного врядування, обґрунтовано теоретичний концепт глобального економічного врядування, оцінено мікро- та макропередумови мережевізації глобальної економіки, надано інтертемпоральну характеристику процесам мережевізації, визначено напрями трансформації архітектури глобальної економіки внаслідок функціонування мережевих режимів, досліджено економічну взаємодію у функціонуванні мегарегіональних угод та об’єднань і глобальних мереж створення вартості, змодельовано причини та наслідки участі в глобальних мережах створення вартості в контексті різних мегарегіональних угод та об’єднань, визначено потенціал України до участі в глобальних мережах створення вартості з позиції мегарегіоналізації економічної взаємодії в європейськоазійському регіоні

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов функционирования сетевых режимов управления в глобальной экономике. В работе исследована эволюция режимов глобального экономического управления, обоснован теоретический концепт глобального экономического управления, оценены микро- и макропредпосылки сетевизации глобальной экономики, предоставлена интертемпоральная характеристика процессов сетевизации, определены направления трансформации архитектуры глобальной экономики в результате функционирования сетевых режимов, исследовано экономическое взаимодействие в функционировании мегарегиональних соглашений и объединений и глобальных сетей создания стоимости, смоделированы причины и последствия участия в глобальных сетях создания стоимости в контексте различных мегарегиональних соглашений и объединений, определен потенциал Украины для участия в глобальных сетях создания стоимости с позиции мегарегионализации экономического взаимодействия в европейско-азиатском регионе.

The dissertation solves a scientific problem, which core is to substantiate the relations in the functioning of network modes of governance from the standpoint of the main stages of their development, instruments of influence, preconditions of their creation and consequences of their activity in the context of the evolution of the global economy. On the basis of fundamental developments in global economics, the economic, social and political concept of the evolution of global economic governance regimes was substantiated. The place of global value chains and networks and mega-regional agreements in the implementation of global economic governance was assessed. It was shown that the functioning of global value chains and value networks contributes to the achieving of the goals of global economic governance. It is performed giving to the joining international networks of national producers, followed by technological, regulatory and other approximations of national economies through transmission mechanisms for technology, management and regulatory practices, etc., and through the development and dissemination of transterritorial industrial and economic policies and practices. Macro- and micro-aspects of networking of the global economy taking the form of global value chains and mega-regional agreements, were investigated. Qualitative and quantitative evidence that the development and spread of global value chains precedes and positively influences the development of mega-regionalization processes has been identified and estimated. The theoretical and methodological grounds for the study of mega-regionalization processes from the standpoint of participation of mega-regional unions in global value chains through the use of macroeconomic and microeconomic indicators in econometric models, which were estimated using the general least squares, gravitational dynamic models, probit models were developed. Statistically significant results were obtained in assessing the impact of the history of concluding sub(mega)regional agreements (PTA, FTA, common market, etc.) on bilateral flows of value added within mega-regional entities. It was shown that the geographical nature of clustering is preserved, while non-trivial connections between different geographical regions are revealed, chains of potential mega-regionalization are traced (for example, «Ukraine-EU Candidates»-«Ukraine-OBSEC»-«Ukraine-V4»). The potential of subregional associations, created on the initiative of the EU, in the formation of a new megaregion on the axis “Balcans-Africa-Eastern Europe-Asia (inl.SCO)” was assessed, and Ukraine’s place in these processes was determined. As a result of the assessment of the consequences of the functioning of global value networks, it was proved that there is a mega-regional specificity. Based on this, the transformation of the global economy by examining changes in the share of exports and the share of GDP in world aggregates as a function of participation in the GVC was studied. An approximation component of the assessment of the development of national economies depending on the participation in the GVCs and the dynamics of changes in exports of goods and services has been formed.