Метод визначення окупності витрат на рекультивацію техногенних ландшафтів

Abstract

У статті доведено, що при визначені терміну окупності витрат на рекультивацію порушених земель треба обов’язково враховувати і екологічний фактор, який із соціально-економічної точки зору має велике значення, оскільки відбиває екологічні умови на цій місцевості. Розроблено метод, який дозволяє встановити строк окупності витрат із врахуванням екологічного стану порушеного довкілля за допомогою градацій коефіцієнту екологічного благополуччя місцевості. Наведено приклад розрахунків терміну окупності витрат при вирощуванні на рекультивованих землях озимої пшениці (вимогливої до ґрунтових властивостей) і еспарцету піщаного (не вимогливого до якісних показників техногенного середовища).

In Ukraine area of the earth broken by mining works, already exceeds 150 thousand hectares. Harm of such processes consists not only in reduction to the amount of croplands but also in considerable worsened the social, ecological and economic state of the densely populated territory. Such situation requires urgent recultivation of the broken earth. Charges on such works are considerable and that is why determination of term of their recoupment has a large research and practice value. In the process of recultivation the motivated forming of landscape and creation of environment desirable for a local population always must be conducted, id est it is necessary to take into account an ecological factor.

Доказано, что при определении срока окупаемости затрат на рекультивацию нарушенных земель надо обязательно учитывать и экологический фактор, который с социально-экономической точки зрения имеет большое значение, поскольку отражает экологические условия на этой местности. Разработан метод, позволяющий установить срок окупаемости затрат с учетом экологического состояния нарушенной окружающей среды с помощью градаций коэффициента экологического благополучия местности. Приведен пример расчетов срока окупаемости затрат при выращивании на рекультивированных землях озимой пшеницы (требовательной к почвенным условиям) и эспарцета песчаного (не требовательного к качественным показателям техногенной среды).