Please use this identifier to cite or link to this item: https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/62264
Title: Ковалики на соняшнику та заходи з обмеження їх шкідливості в ТОВ "Зоря" Куп’янського району Харківської області
Other Titles: Sunflower weevils and measures to limit their harmfulness in LLC "Zorya" of the Kupyan district of the Kharkiv region
Authors: Орлов, К. М.
metadata.dc.contributor.advisor: Станкевич, С. В.
metadata.dc.contributor.affiliation: Державний біотехнологічний університет
Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова
Keywords: соняшник;шкідники;ковалики;дротяники;шкідливість;інсектициди;протруювання;технічна ефективність;sunflower;pests;weevils;wireworms;harmfulness;insecticides;poisoning;technical efficiency
Issue Date: 2024
Publisher: Харків: ДБТУ
Citation: Орлов К. М. Ковалики на соняшнику та заходи з обмеження їх шкідливості в ТОВ "Зоря" Куп’янського району Харківської області: кваліфікаційна робота магістр: спец. 202 – Захист і карантин рослин; наук. кер. С. В. Станкевич. Харків: ДБТУ, 2024. 68 с.
Abstract: Експериментальна частина роботи виконувалася у 2023–2024 рр. у ТОВ «Зоря» Куп’янського району Харківської області. За даними ґрунтових розкопок виявилося, що у господарстві серед коваликів найбільш поширеними видами є: ковалик темний (Agriоtes obscurus L.), ковалик смугастий (A. lineаtus L.), ковалик посівний (A. sputator L.), ковалик степовий (A. gurgistanus F.). У середньому у 2023–2024 рр. у ґрунті було виявлено 14,5 личинок коваликів на 1 м². Серед виявлених личинок найбільше було личинок ковалика темного – 7 екз./м² або 48 %. У 2 рази менше було личинок ковалика посівного – 3,5 екз./м² або 24 %. Личинок ковалика смугастого було виявлено 2 екз./м² або 14 %, а ковалика степового – 1,5 екз./м² або 10 %. Інші види були представлені 0,5 екз./м², або 4 %. При застосуванні для передпосівної обробки насіння Гаучо, з. п. (10,5 кг/т) було виявлено лише 2 екз./м², або 10% шкідників від початкової кількості. При застосуванні Семафору 20 SТ, т. к. с. (2,5 л/га) личинок у ґрунті залишилося 15 %, при застосуванні Круізеру 350 FS, т. к. с. (10 л/т) – 10 %. Ефективність дії випробуваних препаратів проти личинок коваликів на посівах соняшнику становила від 86,7 до 93,3 % відповідно. Провівши обстеження посівів соняшника ми виявили, що на контрольному варіанті загибель насіння і рослин внаслідок пошкодження шкідниками становила 25%, при загальній загибелі – 40 %. Застосування інсектицидних протруйників дозволило суттєво знизити кількість загиблих рослин. Так, у варіанті з Гаучо, з. п. (10,5 кг/т) загибель рослин внаслідок пошкодження дротяниками становила 8 %, при загальній загибелі рослин 23 %. При застосуванні Семафору 20 SТ, т. к. с. (2,5 л/га) ці показники були 6 та 21 % відповідно. Найменший відсоток загибелі рослин соняшнику спостерігався при застосуванні інсектицидного протруйника Круізер 350 FS, т .к. с. (10 л/т). Внаслідок пошкодження дротяниками загинуло 5 % рослин, при загальній загибелі 15 %. При вирощуванні соняшника без застосування інсектицидних протруйників за такої високої заселеності площі дротяниками в середньому за роки досліджень (2023–2024 рр.) було отримано 1,89 т/га соняшнику. Це досить низький показник врожайності для сорту Борей, потенційна врожайність якого становить до 6,0 т/га, а максимальна врожайність отримана в Україні – 4,5 т/га. Врожайність контрольного варіанту переконливо свідчить, що для отримання високих врожаїв соняшнику обов’язково варто застосовувати не лише фунгіцидні протруйники, а і інсектицидні. Завдяки протруєнню насіння препаратом Гаучо, з. п. (10,5 кг/т) вдалося отримати 2,36 та 2,66 т/га насіння соняшнику відповідно у 2023 р. та 2024 р., середня врожайність цього варіанту 2,51 т/га. При використанні препарату Семафор 20 SТ, т. к. с. (2,5 л/га) врожайність соняшника була вищою і складала відповідно 2,43 та 2,77 т/га, при середній за роки досліджень – 2,6 т/га. Застосування препарату Круізер 350 FS, т. к. с. (10 л/т) дозволило отримати найвищий врожай соняшника 2,6 та 2,9 т/га у 2023 р. та 2024 р., при цьому середня врожайність була – 2,75 т/га. Застосування інсектицидних протруйників Гаучо, з. п., Круізер 350 FS, т. к. с., Семафор 20 SТ, т. к. с. для захисту соняшника від дротяників у ТОВ «Зоря» залежно від культури забезпечує додатковий умовний чистий прибуток від 7 335 до 10 220 грн/га, окупність додаткових витрат – від 12,06 до 12,82 грн, а рентабельність – від 1106 до 1182 %.
The experimental part of the work was carried out in 2023–2024 at Zorya LLC, Kupyan district, Kharkiv region. According to the data of soil excavations, it turned out that the most common species of woodpeckers in the farm are: black woodpecker (Agriotes obscurus L.), striped woodpecker (A. lineatus L.), seed woodpecker (A. sputator L.), steppe woodpecker (A. gurgistanus F.). On average, in 2023–2024, 14.5 weevil larvae per 1 m² were found in the soil. Among the detected larvae, there were the most larvae of the dark woodpecker - 7 specimens/m² or 48%. There were 2 times fewer larvae of the sow weevil - 3.5 specimens/m² or 24%. The larvae of the striped woodpecker were detected at 2 specimens/m² or 14%, and the steppe woodpecker – 1.5 specimens/m² or 10%. Other species were represented by 0.5 specimens/m², or 4%. When used for pre-sowing treatment of Gaucho seeds, z. (10.5 kg/t) only 2 specimens/m², or 10% of pests from the initial amount, were detected. When using Semaphore 20 ST, t.k.s. (2.5 l/ha) of larvae in the soil remained 15%, when using Cruiser 350 FS, because (10 l/t) – 10%. The effectiveness of the tested preparations against the larvae of the weevil on sunflower crops was from 86.7 to 93.3%, respectively. After conducting an examination of sunflower crops, we found that in the control version, the death of seeds and plants due to damage by pests was 25%, with total death - 40%. The use of insecticidal poisons made it possible to significantly reduce the number of dead plants. Yes, in the version with Gaucho, with. n. (10.5 kg/t), the death of plants due to damage by wireworms was 8%, with the total death of plants 23%. When using Semaphore 20 ST, t.k.s. (2.5 l/ha), these indicators were 6 and 21%, respectively. The lowest percentage of the death of sunflower plants was observed with the use of the Kruizer 350 FS insecticide, because with. (10 l/t). As a result of damage by wireworms, 5% of the plants died, with a total death of 15%. When growing sunflowers without the use of insecticides, with such a high population of the area by wireworms, an average of 1.89 t/ha of sunflowers was obtained during the years of research (2023–2024). This is a rather low yield indicator for the Borei variety, the potential yield of which is up to 6.0 t/ha, and the maximum yield obtained in Ukraine is 4.5 t/ha. The yield of the control variant convincingly shows that in order to obtain high yields of sunflower, it is necessary to use not only fungicidal protoxins, but also insecticidal ones. Due to the poisoning of the seeds with the drug Gaucho, from p. (10.5 kg/t) it was possible to obtain 2.36 and 2.66 t/ha of sunflower seeds in 2023 and 2024, respectively, the average yield of this option is 2.51 t/ha. When using the drug Semafor 20 ST, t.k.s. (2.5 l/ha) sunflower yield was higher and amounted to 2.43 and 2.77 t/ha, respectively, while the average over the years of research was 2.6 t/ha. Use of the drug Cruiser 350 FS, t.k.s. (10 l/t) allowed to obtain the highest sunflower yield of 2.6 and 2.9 t/ha in 2023 and 2024, while the average yield was 2.75 t/ha. Use of insecticidal poisons Gaucho, z. p., Cruiser 350 FS, t.k.s., Semaphore 20 ST, t.k.s. for the protection of sunflower from wireworms in Zorya LLC, depending on the culture, provides an additional conditional net profit from UAH 7,335 to UAH 10,220/ha, the payback of additional costs - from UAH 12.06 to 12.82, and profitability - from 1106 to 1182% .
URI: https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/62264
metadata.dcterms.references: 1. Балков В.И., Исмаилов В.Я. Аттрактивные ловушки щелкунов. Защита растений. 1991. № 10. С. 21. 2. Васильев Е.М. Вредители свекловицы въ 1905 и 1906 годахъ по свъдъніямъ заводоуправленій. Въстникъ сахарной промышленности. Киев, 1906. № 35. С. 336–343. 3. Васильев Е.М. Списокъ животныхъ вредителей свекловицы въ предълахъ Европейской Россіи и Западной Европы. Въстникъ сахарной промышленности. Киев, 1906 а. С. 557–558. 4. Васильєв В.П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Т. 2.Киев: Урожай, 1989. 359 с. 5. Гумовская Г.Н., Ковбасюк Е.В. Распространение основных видов щелкунов в условиях Правобережья Украины. Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. Киев, 1990. С. 200–206. 6. Гурьева Е.Л. Жуки–щелкуны (Elateridae). Подсемейство Athoinae. Триба Ctenicerini. Фауна СССР. 12, 3. Ленинград, 1989. 256 с. 7. Гурьева Е.Л. Жуки–щелкуны (Elateridae). Подсемейство Elaterinae. Фауна СССР. 12, 4. Ленинград, 1979. 451 с. 8. Добровольский Б.В. О ликвидации проволочников как массовых вредителей. Защита растений. 1959. № 3. С. 27–28. 9. Довгеля О.М. Личинки коваликів і контроль їх чисельності на посівах цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України. Автореф. на здоб. наук. ступ. к.с.–г.н. Київ: Інститут аграрної економіки. 20 с. 10. Долин В.Г. Жуки–ковалики. Agrypnini, Negastriini, Dimini, Athoini, Estodini. Фауна Украины. 19, 3. Киев, 1982. 280 с. 11. Долин В.Г. Жуки–щелкуны. Cardiophorini и Elaterini. Фауна Украины. Киев, 1988. 19, 4. 202 с. 12. Долин В.Г. Личинки жуков–щелкунов (проволочники) Европейской части СССР. Киев: Урожай, 1964. 208 с. 13. Долин В.Г. Личинки жуков–щелкунов (проволочники) европейской части СССР. Киев, 1964. 206 с. 14. Долин В.Г. Определитель личинок жуков–щелкунов фауны СССР. Киев, 1978. 126 с. 15. Долин В.Г. Семейство щелкунов – Elateridae. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Киев: Урожай, 1987. Т. 1 С. 364–383. 16. Долин В.Г., Атамурадов Х.И. Жуки–щелкуны Туркменистана. Киев, 1994. 177 с. 17. Дурново З.П. Заболевание щелкунов Agriotes obscurus и A. sputator, вызванное грибом Enthomophtora sphaerosperma Fress. Защита растений. 1935. № 3 С. 151. 18. Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ: Дія, 2005. 288 с. 19. Зверезомб-Зубовский Е.В. Вредители сахарной свеклы. Киев: Издательство АН УССР, 1956. С. 59–68. 20. Зінченко О.І. Рослинництво. Київ: Аграрна освіта, 2001. 591 с. 21. Знаменский А.В. Пособие для производства обследования энтомофауны почвы ЦУП ВСНХ СССР. Киев: Издательство ССУ Сахаротреста, 1927. 58 с. 22. Зубенко В.Ф., Борисюк В.А., Балков И.Я. и др. Методика исследований по сахарной свекле. Киев: ВНИС, 1986. 292 с. 23. Кириченко В.В. Селекция и семеноводство подсолнечника (Helianthus annus L.). Харьков, 2005. 387 с. 24. Кравець І.С. Ефективність застосування інсектицидних протруйників для захисту посівів соняшнику від грунтоживучих шкідників.Вісник УНУС. 2012. № 1–2. С. 68–72. 25. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування с.-г. культур. 2-е вид., випр. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 808 с 26. Мортук Б.Н. Рослинництво. Київ: Урожай, 1999. 464 с. 27. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Маркетинг, 2024. 1024 с. 28. Пестициди та агрохімікати України: Практичний довідник для фахівців сільського господарства. Дніпропетровськ: АРТ–ПРЕС, 2006. 319 с. 29. Петруха О. И. Агротехника в борьбе с вредителями. Сахарная свекла, 1980. № 2. С. 29–31. 30. Петруха О.И., Бичук Ю.П., Трибель С.А., Береговой Д.К. Защита свеклы при индустриальной технологии. Сахарная свекла. 1981. № 11. С. 38–40. 31. Сніжок Ю.В. Залежність чисельності коваликів і травневого хруща від системи удобрення в північно–західній зоні бурякосіяння України. Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни у сучасних економічних та екологічних умовах. Книга 2. Київ: ІЦБ. 1998. С. 65–71. 32. Станкевич С.В., Положенець В.М., Кабанець В.М. та ін. Інсекто акарициди та технічні засоби їх застосування: навч. посіб. Житомир: ПП Рута, 2022. 208 с. 33. Станкевич С.В., Горновська С.В. Методи виявлення, збору та зберігання комах: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 140 с. 34. Станкевич С.В., Забродіна І.В., Васильєва Ю.В. та ін. Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: навч. посіб. Харків: ФОП Бровін О.В., 2020. 624 с. 35. Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посіб. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 216 с. 36. Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посіб. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 512 с. 37. Станкевич С.В., Забродіна І.В., Білик М.О. та ін. Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин: навч. посіб. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 269 с. 38. Станкевич С.В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посібник / С.В. Станкевич. Харків: ФОП Бровін О.В., 2015. 178 с. 39. Станкевич С.В., Балан Г.О. Технічні засоби застосування пестицидів: навч. посіб. Житомир: ПП Рута, 2023. 188 с. 40. Стовбчатый В.Н., Гринкевич Г.Н. Динамика численности проволочников на посевах люцерны в условиях орошения Крайнего Юга Украины. Проблемы почвенной зоологии: Тезисы докладов VII Всесоюзного совещания. Киев, 1981. С. 219–220. 41. Туренко В.П., Білик М.О., Мартиненко В.І. та ін. Агрофармакологія: підручник / за ред. д-ра с.-г. наук, проф. В.П. Туренка, канд. біол. наук., доц. М.О. Білика; ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Вид. 2-ге, допов. Харків: Майдан, 2020. 399 с 42. Туренко В.П., Білик М.О., Мартиненко В.І. та ін. Новітній асортимент засобів захисту рослин від шкідливих організмів: навч. посіб. Харків: Майдан, 2021. 356 с. 43. Туренко В.П., Білик М.О., Станкевич С.В., Забродіна І.В. Сучасні пестициди і технічні засоби їх застосування: навч. посіб.. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 564 с. 44. Трибель С. А. Рациональное применение инсектицидов на сахарной свекле. Защита растений. 1990. № 5. С. 34–37. 45. Трибель С.А., Цыбулькин П.Д. Комплексная система против почвобитающих вредителей. Сахарная свекла. 1987. № 1. С. 34–37. 46. Трибель С.О., Гетьман М.В. Контроль чисельності коваликів. Захист рослин. Київ, 2004. № 1. С. 6–8. 47. Трибель С., Федоренко А., Приходько О. Грунтоживучі шкідники. Пропозиція. 2004. №10. С. 76–81. 48. Трибель С.О. Методики випробування і застосування пестицидів. Київ: Світ, 2001. 448 с. 49. Федоренко В.П. Ентомокомплекс на цукрових буряках. Київ: Аграрна наука, 1998. 464 с. 50. Федоренко В.П. Основні шкідники цукрових буряків в Україні та контроль їх чисельності. Київ: Колобіг, 2005. 40 с. 51. Федоренко В.П., Маркарова К.А. Ковалики на цукрових буряках. Цукрові буряки. 1999. № 2. С. 21. 52. Федоренко В.П., Миколинская Н.М. Комплексная обработка семян сахарной свеклы фунгицидами в борьбе с болезнями и вредителями всходов. Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. Київ, 1990. С. 31–34. 53. Халидов А.Б. Влияние аммиачной воды на проволочников. Защита растений. 1970. № 8. С. 25. 54. Цыбулькин П.Д. О сроках проведения почвенных обследований. Эффективные меры борьбы в борьбе с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС.Киев, 1990. С. 189–191. 55. Шпаар Д., Дрегер Д., Каленська С. та ін. Цукрові буряки (вирощування, збирання, зберігання). Київ: ННЦІ АЕ, 2005. С. 231–242. 56. Шуровенков Б.Г. Пищевые связи личинок ктырей. Защита растений. 1969. № 8. С. 47. 57. Stibick, Jeffery N. L. Classification of the Elateridae (Coleoptera): Relationships and classification of the subfamilies and tribes. Pacific Insects. Florida, USA, 1979. Vol. XX, no. 2–3. P. 145–186. 58. Tarnawski D. Sprezykowate (Coleoptera, Elateridae). 1. Agrypninae, Negastriinae, Dimiinae i Athoinae. Fauna Polski. 21. Warszawa, 2000. 401 p. 59. URL: https://www.gismeteo.ua/ua/
Appears in Collections:202 - "Захист і карантин рослин" (Магістри)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Dyplom_2024_M_202-23m_Orlov_K_M.pdf
  Restricted Access
1.41 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Protokol_plahiat_2024_M_202-23m_Orlov_K_M_.pdf
  Restricted Access
99.76 kBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.