Политическая риторика, поэтика и власть (украинская реальность весны 2016-го)

Abstract

Политическая риторика государственных и политических деятелей в Украине существенно расходится с их политическими и экономическими действиями. Это дает основания аналитикам отрицать наличие в стране лидеров, способных проводить необходимые преобразования. Политическая риторика всегда имеет своё «лицо», которое выражает историко-культурную традицию и этно-психологические особенности ее реципиентов. Многие деятели властной верхушки в Украине прошли школу коммунистической партии, «генеральная линия» которой избегала слова «думать», утверждая всем понятное слово «действовать»!

Політична риторика державних та політичних діячів України істотно розходиться із їх полі- тичними та економічними діями. З цього приводу аналітики заперечують наявність в країні лідерів, здатних проводити необхідні перетворення. Політична риторика завжди має своє «обличчя», яке висловлює історико-культурну традицію та етно-психологічні особливості його реципієнтів. Багато хто з діячів владної верхівки України пройшли школу комуністичної партії, «генеральна лінія» яка уникала слова «думати», стверджуючи всім зрозуміле слово «діяти».

Political rhetoric of statesmen and political figures in Ukraine substantially differs from their political and economic actions. That is why many analytics deny the availability of leaders in the country, who are capable to perform the needed reforms. Political rhetoric always has its “face”, which expresses certain historical and cultural tradition together with ethnic and psychological specific of its recipients. Many figures from the Ukrainian elite went through the school of communist party, which “general line” avoided the word “to think” in favour of the clear “to act”!