Please use this identifier to cite or link to this item:
https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/58485
Title: | Гельмінтоспоріозні плямистості ячменю ярого та заходи обмеження їх шкідливості в ООО «ХАРКІВПЛЕМСЕРВІС» Харківського району Харківської області |
Other Titles: | Helmintosporiosus spotting of spring barley and measures to limit their harmfulness in Kharkivplemservice LLC of the Kharkiv district of the Kharkiv region |
Authors: | Кравченко, М. Є. |
metadata.dc.contributor.advisor: | Горяінова, В. В. |
metadata.dc.contributor.affiliation: | Державний біотехнологічний університет, Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова |
Keywords: | ячмінь ярий;гельмінтоспоріоз;поширеність;шкідливість;фунгіциди;технічна ефективність;spring barley;helminthosporiosis;prevalence;harmfulness;fungicides;technical efficiency |
Issue Date: | 2024 |
Publisher: | Харків: ДБТУ |
Citation: | Кравченко М. Є. Гельмінтоспоріозні плямистості ячменю ярого та заходи обмеження їх шкідливості в ООО «ХАРКІВПЛЕМСЕРВІС» Харківського району Харківської області: кваліфікаційна робота бакалавра: спец. 202 – Захист і карантин рослин; наук. кер. В. В. Горяінова; Харків: ДБТУ, 2024. 49 с. |
Abstract: | Фітосанітарний моніторинг посівів ячменю
ярого ООО «ХАРКІВПЛЕМСЕРВІС» показав, що найбільш поширеними та
шкідливими серед плямистостей листя були: темно–бура та сітчаста. За
період дослідження плямистості інтенсивно проявлялись починаючи з фази
кущення. Встановлено, що застосування Агробактерину та Біокомплекс–БТУ
стимулювали ростові процеси рослин, підвищували їх імунітет, стійкість до
абіотичних стресів, активно впливали на формування та розвиток кореневої
системи, що впливало на покращення фітосанітарного стану посівів ячменю
ярого. Найефективнішим був Біокомплекс–БТУ. При його застосуванні
енергія проростання насіння склала 89,5 %, що на 5,9 % більше порівняно з
контрольним варіантом (82,4 %). А лабораторна схожість була 94,8 %, що на
7,3 % більше порівняно з контрольним варіантом (87,5 %). Встановлено, що у
2023 р. поширеність плямистостей ячменю ярого в фазу кущення коливалася
в межах 17,6–19,2 %, у фазу вихід в трубку – 22,8–24,1 %, а у фазу колосіння
– цвітіння 26,2–28,7 %. У фазі наливу зерна спостерігалося затухання хвороб,
що пов’язано з несприятливими метеорологічними умовами для розвитку
збудників гельмінтоспоріозних плямистостей. Встановлено, що застосування
фунгіцидів знижує поширеність та розвиток гельмінтоспоріозних
плямистостей відповідно на 31,3 %; 22,5 %; 27,6 % та 21,7 % порівняноз
контролем. Найвищу захисну дію проявили препарати Аканто Плюс, к.с. та
Амістар Тріо, к.е. Відмічено, що при використанні Аканто Плюс , к.с.
урожайність склала 4,5 т/га. Урожайність при застосуванні препарату
Амістар Тріо к.е. склала 4,3 т/га. Обприскування посівів Альто Супер, к.е. та
Фальконом 460 ЕС, к.е. склали 4 т/га та 4,1 т/га відповідно. Phytosanitary monitoring of spring barley crops by Kharkivplemservice LLC showed that the most common and harmful leaf spots were: dark brown and net. During the period of the study, spots were intensively manifested starting from the tillering phase. It was established that the use of Agrobacterin and Biocomplex–BTU stimulated the growth processes of plants, increased their immunity, resistance to abiotic stresses, actively influenced the formation and development of the root system, which influenced the improvement of the phytosanitary condition of spring barley crops. The most effective was the Biocomplex–BTU. When using it, the energy of seed germination was 89.5%, which is 5.9% more compared to the control option (82.4%). And the laboratory similarity was 94.8%, which is 7.3% more compared to the control variant (87.5%). It was established that in 2023, the prevalence of spring barley spotting in the tillering phase ranged from 17.6–19.2%, in the tube emergence phase – 22.8– 24.1%, and in the earing phase – flowering 26 ,2–28.7%. In the phase of grain pouring, the attenuation of diseases was observed, which is associated with unfavorable meteorological conditions for the development of causative agents of helminths. It was established that the use of fungicides reduces the prevalence and development of helminthosporic spots by 31.3%, respectively; 22.5%; 27.6% and 21.7% compared to the control. The highest protective effect was shown by the preparations Akanto Plus, k.s. and Amistar Trio, k.e. It is noted that when using Akanto Plus, k.s. yield was 4.5 t/ha. Productivity when using the drug Amistar Trio k.e. was 4.3 t/ha. Spraying of crops Alto Super, k.e. and Falcon 460 EC, k.e. were 4 t/ha and 4.1 t/ha, respectively. |
URI: | https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/58485 |
metadata.dcterms.references: | 1. Арєшніков Б. А., Гончаренко М. П., Костюковський М. Г. та ін. Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях / за ред. Б. А. Арєшнікова. Київ: Урожай, 1992. 224 с. 2. Байгулова Г.К. О гельминтоспориозе ячменя / Г.К. Байгулова, А.А. Питоня // Узбекский биологический журнал. 1979. № 4. С. 55–56. України. 2012. №2. С. 72–75. 3. Бенда Р.В. Формування показників якості зерна ячменю озимого залежно від строків сівби та мінерального живлення. Зрошуване землеробство : зб. наук. праць. 2015. Вип. 64. С. 20–22. 4. Біловус Г.Я. Плямистості ячменю та заходи з обмеження їх розвитку в умовах Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. с.–г. наук: спец. 06.01.11 «Фітопатологія» / Г.Я. Біловус. К., 2006. 19 с. 5. Божко В. Ю., Ярчук І. І., Лиман А. В. Урожайність та зимостійкість рослин ячменю озимого залежно від мінеральних добрив. Вісник Дніпропетровського державного аграрно–економічного університету. 2015. № 3(17). С. 25–28. 6. Борзих О. І., Ретьман С. В., Ковбасенко В. М. Антистресор зернових культур. Карантин і захист рослин. 2014. № 10–11. С. 12–13. 7. Бутко Д. А. Практикум з охорони праці. Київ: Урожай, 1995. 137 с. 8. Борищук Р. В., Лавренко С. О. Вплив способів обробітку ґрунту та доз азотних добрив на висоту рослин ячменю озимого в зрошуваних умовах півдня України. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2012. Вип. 81(1). С. 211–217. 9. Веремеєнко С. І., Ткачук С. О., Трушева С. С. Продуктивність нових сортів ячменю озимого за мінерального удобрення на темно–сірих опідзолених ґрунтах. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2017. № 2(61). Т. 1. С. 12–19. 10. Врочинский К. К., Маковский В. Н. Застосування пестицидів та охорона навколишнього середовища. Київ: Вища школа, 1979. 208 с. 11. Гешеле Э.Э. Основы фитопатологической оценки в селекции растений / Э.Э. Гешеле. М.: Колос, 1978. 206 с. 12. Гряник Г. Н., Лехман С. Д., Бутко Д. А. та ін. Охорона праці. Київ: Урожай, 1994. 524 с. 13. Гудзенко В. М. Мінливість та генетична природа маси зерна з рослини ячменю озимого в Лісостепу України. Наукові доповіді НУБіП України. 2018. №1. 14. Демидов О. А., Гудзенко В. М., Васильківський С. П. Вплив метеорологічних умов вегетаційного періоду на врожайність ячменю озимого в Лісостепу України. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2016. №4(33). С. 39–44. DOI: 10.21498/2518–1017.4(33).2016.88670. 15. Довідник із пестицидів / М.П. Секун., В.М. Жеребко, О.М. Лапа, С.В. Ретьман, Ф.М. Марютін. К.: Колобіг. С. 358. 16. Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. 744 с. 17. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки результатов исследований / Б.А. Доспехов. М.: Агропромиздат, 1985. С. 531. 18. Доля М.М. Захист ячменю від комплексу шкідливих організмів / М.М. Доля, С.М. Шкаруба //Захист рослин. 1997. № 5. С. 9. 19. Д'яконов В. І. Охорона праці: навч. посіб. – Харків: Харк. нац. аграр. ун–т ім. В. В. Докучаєва, 2006. 154 c. 20. Заєць С. О. Технологічні заходи підвищення врожаю та покращення якості зерна ячменю озимого в умовах зрошення. Зрошуване землеробство : зб. наук. праць. 2014. Вип. 62. С. 52–55. 21. Заплатинський В. М. Безпека життєдіяльності (опорний конспект лекцій). Київ: КДТЕУ, 1999. 208 с. 22. Захист зернових від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях /[Б.А. Арєшніков, М.П. Гончаренко, М.Г. Костюковський та ін.]. Київ: Урожай, 1982. 224с. 23. Загальна характеристика основних хвороб ячменю ярого URL: http://agro–business.com.ua/agro/ahronomiia–sohodni/item/90–khvoroby–iachmeniu.html (дата звернення: 03.04.2024). 24. 71. Злобін Ю. А. Основи екології. Київ: Лібра, 1998. 248 с. 25. Інтегрована система захисту зернових культур від хвороб URL:http://yaneuch.ru/cat_41/ntegrovana–sistema–zahistu–pshenic–ozimo/289073.2329589.page4.html (дата звернення: 02.14.2024). 26. Кирик М. М., Піковський М. Й., Дудченко В. В., Дудченко Т. В. Хвороби кореневої системи рослин: метод. посіб. Київ: Видавничий Центр НУБіП України, 2010. 163 с. 27. Клименко О.П. Структура популяцій збудників сітчастої та темно–бурої плямистостей листя ячменю за ознакою вірулентності та методи створення інфекційних фонів у зв’язку з селекцією стійких сортів: автореф. дис. на здобуття нук. ступеня канд. біол. наук: спец. 06.01.11 «Захист рослин від шкідників і хвороб» / О.П. Клименко. К., 1994. 21 с. 28. Климишена Р. І. Параметри посівів озимого ячменю за кількістю рослин залежно від впливу факторів технології. Новітні агротехнології. 2013. №1(1). С. 37–43. 29. Кононенко Ю.М. Генетична структура популяції збудника борошнистої роси ячменю / Ю.М. Кононенко // Карантин і захист рослин. 2008. №12. С. 18. 30. Красиловець Ю. Г. Наукові основи фітосанітарної безпеки польових культур. Xарків: Магда LTD., 2010. 416 c. 31. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини. навч. посіб. – 6–те вид., перероб. і доп. Київ:Знання, 2007. 332 с. 32. Лісовий М.П. Історичні етапи розвитку досліджень генетики стійкості рослин до збудників хвороб / М.П. Лісовий // Захист рослин. 2001. вип. 47. 33. Лісовий М. П., Чабан В. С., Горбач Т. І. Сучасний рівень розвитку наукових досліджень щодо захисту рослин та практика їх реалізації. Вісн. аграр. науки. 2000. № 1. 34. Лисенко С.В. Захист озимого ячменю від хвороб.–Захист рослин.–1999.– №5.–С.8. 35. Лихочвор В. В., Проць Р. Р., Долєжал Я. Ячмінь. Львів : НВФ «Українські технології», 2003. 88 с. 36. Лихочвор В. В., Матковська М. В. Вплив морфорегуляторів на ріст і розвиток рослин сортів ячменю озимого в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 82–95. 37. Марютін Ф. М., Пантєлєєв В. К., Білик. М. О. Фітопатологія: навч. посіб. – Харків: Еспада, 2008. 552 c. 38. Методики випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Сєкун та ін. ; за ред. проф. С.О. Трибеля. К.: Світ. 2001. 448 с. 39. Михайленко С.В. Аналіз сортів ярого ячменю на сприйнятливість до плямистостей в зоні Полісся України /С.В. Михайленко //Захист і карантин рослин. 2003. №49. С. 68–71. 40. Михаленко С.В. Хвороби листя ярого ячменю в Поліссі України та заходи по обмеженню їх шкідливості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. К., 2005. 18 с. 41. Оничко В. І., Оничко Т. О., Мозговий О. Є. Результати вивчення нових сортів ячменю озимого в Північно–Східному Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету Серія «Агрономія і біологія». 2016. Вип. 2 (31). С. 218–222. 42. 79. Основні положення з охорони праці, які встановлені в Україні URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc–page?id_doc=48130 (дата звернення: 03.03.2024). 43. Омелюта В. П. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. Київ: Урожай. 292 с. 44. Пересипкін В. Ф. Сільськогосподарська фітопатологія: підручник / ред. Т. Н. Сергієнко. Київ: Аграрна освіта, 2000. 415 с. 45. Піковський М. Й. Кирик М. М. Фітосанітарний моніторинг хвороб сільськогосподарських культур: метод. посіб. Київ, 2010. 224 с. 46. Піковський М. Й., Кирик М. М., Дудченко В. В. Діагностика хвороб рослин: метод. посіб. Київ: Видавничий Центр НУБіП України, 2009. 38 с. 47. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. Суми: Унів. кн., 1999. 301 c. 48. Плєтнікова Н. Я., Подоба Л. В., Єльнікова В. А. Польова оцінка стійкості нових пивоварних сортів ячменю ярого до хвороб. Вісн. ХНАУ ім. В. В. Докучаева. Харків, 2009. № 8. С. 110–112. 49. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Медіа, 2016. 832 с. 50. Поливяный Л.М. Гельминтоспориозные пятнистости листьев ячменя и меры борьбы с ними на северо–востоке лесостепи Украинской ССР : Автореф. дис. канд. с.–х. наук. Л: 1989. 19 с. 51. Политыко П.М. Основы получения стабильных урожаев ячменя / П.М. Политыко // Защита растений. 1995. № 4. С. 12–13. 52. Ретьман С.В. Сітчаста плямистість ярого ячменю в Лісостепу України та розробка заходів захисту від хвороби / С.В. Ретьман. Автореф., Київ. 1998. 16 с. 53. Сабадин В.Я. Для селекції на імунітет. Стійкі проти листкових хвороб сорти ярого ячменю / В.Я. Сабадин // Карантин і захист рослин. 2009. №1. С. 11–13. 54. Скобло Ю. С., Соколовська Т. Б., Мазоренко Д. І., Тіщенко Л. М., Троянов М. М. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. Київ: Кондор, 2003. 421 c. 55. Сучасні тенденції посівних площ зернових і зернобобових культур URL: http://agro–business.com.ua/agro/ekonomichnyi–hektar/item/2644–zernovi–kultury–tendentsii–i–prohnozy–rynku.html (дата звернення: 03.03.2024). 56. Таксономічне положення збудника Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker. URL: http://www.mycobank.org/BioloMICS.aspx?Table=Mycobank&Rec=29627&Fields=All (дата звернення: 05.03.2024). 57. Трибель С. О., Сігарьова Д. Д., Секун М. П. та ін. Методики випробування і застосування пестицидів. Київ: Світ, 2001. 448 с. 58. Удосконалена технологія вирощування ячменю ярого URL: https://agroscience.com.ua/plant/44–sivba–yarogo–yachmenyu (дата звернення: 03.03.2024). 59. Черенков А. В., Бенда Р. В., Прядко Ю. М. Вплив строків сівби та мінерального живлення на формування показників якості зерна ячменю озимого. Бюлетень Інститут сільського господарства степової зони НААН 60. Щербаченко Т.О. Структура популяцій збудників темно–бурої та сітчастої плямистостей листя ячменю ярого та пошук джерел стійкості у Північно–Східному Лісостепу: дис. … кандидата біол.. наук: 06.01.11 / Щербаченко Тетяна Олександрівна. К., 2004. 172 с. 61. Afanasenko O. Investigations on populations of Pyrenophora teres f.teres, the cause of net blotch of barley / O. Afanasenko // J. Russian Phytopathol. Soc. — 2001, v. 2. — P. 9—18. 62. Millar С. Colhoum J. Fusarium avenaceum of cereals.observations on Fusarium avenaceum on wheat. Brit, 1969. C. 57–66. 63. Turenko, V.P. and other. Dependence of species composition and development of roots rots pathogens of spring barley on abiotic factors in the Eastern Forest–Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology, 9(2), 177–188 |
Appears in Collections: | 202 - "Захист і карантин рослин" (Бакалаври) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Dyplom_2024_B_202-20b-01_Kravchenko.pdf Restricted Access | 1.34 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy | |
Zvit_plahiat_2024_B_202-20b-01_Kravchenko_M_YE.pdf Restricted Access | 305.61 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.