Проблеми та напрями оптимізації витрат виробництва свинини

Abstract

Продукція свинарства поряд з іншими продуктами галузі тваринництва посідає одне з провідних місць у раціоні харчування людини. Останнім часом ефективність вирощування та утримання свиней в аграрних підприємства та фермерських господарствах знижується. Про це свідчить щорічне зниження поголів’я свиней в господарствах, приросту живої маси тварин, зростання ціни на матеріально-технічні ресурси, включаючи корми та кормові добавки, як наслідок підвищення собівартості виробленої продукції. Побудована нами схема витрат на виробництво продукції свинарства показує, що витрати (згідно ф. 50 с.-г.) розподілено на три групи: витрати на матеріальнотехнічні ресурси, що надходять від постачальників (корми, кормові добавки, ветеринарні препарати, паливо-мастильні матеріали тощо); витрати на матеріально-технічні ресурси, що формуються на сільськогосподарському підприємстві (корми: зелені, силос, зернові культури тощо) та прямі витрати на оплату праці працівників свинарства; витрати на збут продукції свинарства. Серед усіх виробничих витрат найбільшу питому вагу займають витрати на корми, а саме майже 70 %. Наукові та практичні дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців засвідчили, що існує багато альтернатив щодо зниження витрат на корми шляхом їх часткової або повної заміни (наприклад, часткова або повна заміна зерна пшениці та ячменю житом; часткова заміна соєвого шроту ріпаковим або соняшниковим; часткова заміна концентрованих кормів силосом кукурудзи або зеленою масою). Вибір варіанту залежитиме від природно-кліматичних умов функціонування господарства, його фінансової спроможності тощо. Також можливо досягнути зазначених цілей шляхом побудови вертикально-інтегрованої (диверсифікованої) компанії, яка буде самостійно виробляти більшу частину кормів. Організація та подальший розвиток кооперативів по виробництву кормів (концентрованих, преміксів, кісткового борошна тощо) може забезпечити більш високий результат, оскільки знижує фінансове навантаження на одне господарство.

Продукция свиноводства наряду с другими продуктами животноводства занимает одно из ведущих мест в рационе питания человека. В последнее время эффективность выращивания и содержания свиней в аграрных предприятия и фермерских хозяйствах снижается. Об этом свидетельствует ежегодное снижение поголовья свиней в хозяйствах, прироста живой массы животных, рост цен на материально-технические ресурсы, включая корма и кормовые добавки, как следствие повышение себестоимости продукции. Построенная нами схема затрат на производство продукции свиноводства показывает, что расходы (согласно ф. 50 с.х.) разделены на три группы: расходы на материально-технические ресурсы, поступающие от поставщиков (корма, кормовые добавки, ветеринарные препараты, топливо-смазочные материалы и т.д.); расходы на материально-технические ресурсы, которые формируются на сельскохозяйственном предприятии (корма: зеленые, силос, зерновые культуры и т.д.) и прямые затраты на оплату труда работников свиноводства; расходы на сбыт продукции свиноводства. Среди всех производственных расходов наибольший удельный вес занимают затраты на корма, а именно почти 70 %. Научные и практические исследования отечественных и зарубежных ученых показали, что существует много альтернатив по снижению затрат на корма путем их частичной или полной замены (например, частичная или полная замена зерна пшеницы и ячменя рожью; частичная замена соевого шрота рапсовым или подсолнечным; частичная замена концентрированных кормов силосом кукурузы или зеленой массой). Выбор варианта будет зависеть от природно-климатических условий функционирования хозяйства, его финансовой состоятельности и тому подобное. Также возможно достичь указанных целей путем построения вертикально-интегрированной (диверсифицированной) компании, которая будет самостоятельно производить большую часть кормов. Организация и дальнейшее развитие кооперативов по производству кормов (концентрированных, премиксов, костной муки и т.п.) может обеспечить более высокий результат, поскольку снижает финансовую нагрузку на одно хозяйство.

Pork products, along with other livestock products, occupy one of the leading positions in human nutrition. Recently, the efficiency of raising and keeping pigs in agricultural enterprises and farms has been declining. This is manifested by the annual decrease in the number of pigs in farms, the increase in live weight of animals, the increase in the price of material and technical resources, including feed and feed additives, as a consequence of higher production costs. The pork production scheme of expenses constructed by us shows that the costs (according to f. 50 sg) are divided into three groups: the costs of material and technical resources coming from suppliers (feed, feed additives, veterinary preparations, fuels and lubricants, etc.); costs of material and technical resources generated by the agricultural enterprise (feed: green feeds, silage, grain cultures, etc.) and direct labor costs for pig farmers; marketing costs of pork production. Of all production costs, the largest share is the cost of feed, namely almost 70 %. Scientific and practical research by domestic and foreign scientists has shown that there are many alternatives to reducing feed costs by partially or fully replacing them (e.g. partial or complete replacement of wheat and barley rye; partial replacement of soybean meal by rapeseed or sunflower; partial substitution of the concentrate by the corn silage or green mass). The choice of the option will depend on the natural and climatic conditions of the functioning of the enterprise, its financial capacity, etc. It is also possible to achieve these goals by building a vertically integrated (diversified) company that will produce most of the feeds on its own. The organization and further development of co-operatives for the production of feeds (concentrated, premixes, ground animal bones, etc.) can provide a higher result, as it reduces the financial burden on one farm.