Діагностика та лікування сук за гострого катарального вульвовагініту

Abstract

Актуальність теми кваліфікаційної роботи. Запальна патологія у статевих органах сук є поширеним захворюванням, що за несвоєчасного лікування переходить у хронічну форму і викликає неплідність самиць. Однією з таких хвороб є вульвовагініт. Існують різні форми вульвовагініту у сук, однак за даними реєстраційних журналів клініки часто виявляють катаральний вульвовагініт. Відомо, що вульвовагініт здебільшого викликається умовно патогенною мікрофлорою, іноді вірусними збудниками або аномаліями будови статевих органів. Зустрічається дана хвороба у сук різного віку – ювенільний (препубертатний) у сук молодшого віку і вульвовагініт у дорослих собак, при цьому незалежно від породи, ваги, тощо. Основні засоби лікування сук – це протимікробні й антисептичні препарати, які бажано поєднувати із засобами, що покращують обмінні процеси (вітаміни, мінеральні речовини). Мета кваліфікаційної роботи. Обґрунтувати удосконалений діагностичний алгоритм за гострого катарального вульвовагініту (ГКВ) у сук, аналіз динаміки біохімічних маркерів запалення, оксидативного стресу, імунного захисту та інших у патогенезі даної хвороби та за застосування різних терапевтичних схем. Відповідно до мети були встановлені наступні завдання: проаналізувати дані фахових літературних джерел щодо етіологічних особливостей вульвовагініту у сук, засобів його діагностики та сучасних лікувальних схем; розробити удосконалений діагностичний алгоритм за ГКВ в умовах ветеринарної клініки «Clinique Veterinaire de Cigale» м. Chateau-Thierry, Франція на основі клінічних, анамнестичних даних, вагінального дослідження та біохімічного скринінгу; встановити зміни біохімічних показників крові у сук за ГКВ та застосування лікувальних схем оцінюючи вміст маркерів запалення, оксидативного стресу, імунного захисту, протеїнсинтезувальної функції печінки та гормонального фону; визначити ефективність застосованих терапевтичних схем за ГКВ у сук за клініко-вагінальними показниками, економічним аналізом та запропонувати до практичного впровадження. Об’єкт дослідження – суки. Предмет дослідження – гострий катаральний вульвовагініт. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Було встановлено, що основними клінічними проявами ГКВ у сук були почервоніння слизових оболонок вульви і піхви, наявність каламутних виділень, що викликали занепокоєння тварини та часте вилизування зовнішніх статевих органів. Також спостерігали часті позиви до сечовипускання та потяг до самців незалежно від фази статевого циклу. Вагінальна цитоскопія у сук за ГКВ характеризувалася значним збільшенням кількості нейтрофілів у мазку та дистрофічних епітеліальних клітин, що дозволило підтвердити розвиток запального процесу. Після завершення терапії, зникнення клінічних ознак супроводжувалося нормалізацією цитологічної картини – епітеліальні клітини мали нормальну будову, а у мазку зустрічалися лише поодинокі нейтрофіли. Розвиток ГКВ у сук не викликав порушень у системі крові. Проведені терапевтичні заходи сприяли поступовому покращенню гемопоезу, про що свідчило зростання вмісту гемоглобіну. При цьому, кількість еритроцитів протягом дослідження достовірних змін не мала. Тоді як, кількість лейкоцитів була достовірно вищою даних контролю на початку експерименту і після лікування нормалізувалася – помірний лейкоцитоз свідчив про розвиток запалення, а відновлення даного показнику про ефективність терапії. Відзначалися виражені зміни рівня маркерів запалення, зокрема ФНП на початку досліджень був вищим даних контролю, а надалі мав тенденцію до зниження. Ефективність лікування сприяла зростанню рівня прозапального ІЛ-1 на тлі зменшення рівня протизапального ІЛ-10. У сук за ГКВ було встановлено розвиток оксидативного стресу – вміст ТБК-АП у тварин дослідної групи 1 і 2 був достовірно вищим значень контрольної групи. Водночас, активність ензимів АОЗ – СОД і ГПО була зниженою. Після лікування сук у дослідній групі 1 баланс між прооксидантами і антиоксидантами не відновлювався, і мав тенденцію до зниження відносно контрольних значень. Напроти, у тварин дослідної групи 2, яким додатково вводили N-ацетилцистеїн окисно-відновна рівновага була швидко нормалізована. Імунний статус сук, хворих на ГКВ достовірними змінами не характеризувався, хоча вміст Т- і В-лімфоцитів, а також фагоцитарна активність нейтрофілів мали тенденцію до зниження, так само бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові. Щодо стану протеїнсинтезувальної функції печінки порушень її за розвитку ГКВ у сук не відзначали, хоча вміст загального протеїну і альбумінів у тварин мав тенденцію до зниження, а глобулінів навпаки – до зростання. Видужання тварин сприяло покращенню вказаних показників, що на 7-му добу дослідження майже відповідали даним групи контролю. Запалення вульви і піхви у сук розвивалося на тлі вираженої гіпоестрогенемії, що вважається однією з етіопатогенетичних ланок вульвовагініту, яку відзначали протягом усього періоду досліджень. Загалом, зауважимо що використана для дослідної групи 2 терапевтична схема виявила найкращий результат, видужання тварин відбувалося в середньому за 3,8 доби, а після лікування всі тварини даної групи відновили статеву циклічність.

Relevance of the topic of the qualification work. Inflammatory pathology in the genital organs of bitches is a common disease that, if not treated in time, turns into a chronic form and causes infertility in females. One of these diseases is vulvovaginitis. There are various forms of vulvovaginitis in bitches, however, according to the registration journals of clinics, catarrhal vulvovaginitis is often detected. It is known that vulvovaginitis is mostly caused by opportunistic microflora, sometimes by viral pathogens or abnormalities of the structure of the genitals. This disease occurs in bitches of various ages – juvenile (prepubertal) in younger bitches and vulvovaginitis in adult dogs, regardless of breed, weight, etc. The main means of treating bitches are antimicrobial and antiseptic drugs, which should preferably be combined with means that improve metabolic processes (vitamins, minerals). The purpose of the qualification work. To substantiate the improved diagnostic algorithm for acute catarrhal vulvovaginitis (ACV) in bitches, the analysis of the dynamics of biochemical markers of inflammation, oxidative stress, immune defense and others in the pathogenesis of this disease and the use of various therapeutic schemes. In accordance with the goal, the following tasks were set: to analyze the data of professional literary sources regarding the etiological features of vulvovaginitis in bitches, means of its diagnosis and modern treatment schemes; to develop an improved diagnostic algorithm for ACV based on clinical, anamnestic data, vaginal examination and biochemical screening; to determine the changes in biochemical indicators of blood in bitches according to ACV and the use of treatment schemes, assessing the content of markers of inflammation, oxidative stress, immune protection, protein synthesis function of the liver and hormonal background; to determine the effectiveness of applied therapeutic schemes for ACV in bitches based on clinical and vaginal indicators, economic analysis and to propose for practical implementation. The object of research is female dog`s. The subject of the study is acute catarrhal vulvovaginitis. Theoretical and practical significance of the obtained results. It was found that the main clinical manifestations of ACV in bitches were redness of the mucous membranes of the vulva and vagina, the presence of cloudy secretions that caused the animal anxiety and frequent licking of the external genitalia. Frequent urges to urinate and attraction to males were also observed regardless of the phase of the sexual cycle. Vaginal cytoscopy in bitches according to ACV was characterized by a significant increase in the number of neutrophils in the smear and dystrophic epithelial cells, which made it possible to confirm the development of the inflammatory process. After the end of the therapy, the disappearance of clinical signs was accompanied by the normalization of the cytological picture – the epithelial cells had a normal structure, and only single neutrophils were found in the smear. The development of ACV in bitches did not cause disorders in the blood system. The carried out therapeutic measures contributed to the gradual improvement of hematopoiesis, which was evidenced by the increase in the hemoglobin content. At the same time, there were no significant changes in the number of erythrocytes during the study. Whereas, the number of leukocytes was significantly higher than the control data at the beginning of the experiment and normalized after treatment - moderate leukocytosis indicated the development of inflammation, and the recovery of this indicator indicated the effectiveness of therapy. Pronounced changes in the level of inflammatory markers were noted, in particular, TNF at the beginning of the study was higher than the control data, and then tended to decrease. The effectiveness of the treatment contributed to an increase in the level of pro-inflammatory IL-1 against the background of a decrease in the level of anti-inflammatory IL-10. The development of oxidative stress was established in bitches according to ACV – the content of TBA-RC in animals of experimental groups 1 and 2 was significantly higher than the values of the control group. At the same time, the activity of ADS enzymes – SOD and GSH-Px was reduced. After treatment of bitches in experimental group 1, the balance between prooxidants and antioxidants was not restored, and tended to decrease relative to control values. On the contrary, in animals of experimental group 2, which were additionally administered N-acetylcysteine, the redox balance was quickly normalized. The immune status of bitches with ACV was not characterized by reliable changes, although the content of T- and B-lymphocytes, as well as the phagocytic activity of neutrophils tended to decrease, as did the bactericidal and lysozyme activity of blood serum. As for the state of the protein synthesizing function of the liver, it was not observed during the development of ACV in bitches, although the content of total protein and albumin in animals had a tendency to decrease, and globulin, on the contrary, to increase. The recovery of the animals contributed to the improvement of the indicated indicators, which on the 7th day of the study almost corresponded to the data of the control group. Inflammation of the vulva and vagina in bitches developed against the background of pronounced hypoestrogenemia, which is considered one of the etiopathogenetic links of vulvovaginitis, which was noted throughout the period of research. In general, we note that the therapeutic scheme used for experimental group 2 showed the best result, recovery of animals took place in an average of 3.8 days, and after treatment all animals of this group restored sexual cyclicity.