Діагностика дилатаційної кардіоміопатії у собак

Abstract

Актуальність теми кваліфікаційної роботи. На даний час у всіх галузях клінічних ветеринарних досліджень пройшов великий стрибок уперед, і ветеринарна кардіологія дрібних домашніх тварин не є винятком. Захворювання серцево-судинної системи відносяться до патології, здатної виникати у тварин та негативно впливати на функціональний стан тварин, їх якість життя та продуктивну здатність. Як показує практика, саме ці захворювання стають причиною загибелі тварин у 40 % випадків. За класифікацією виділяють вроджені та набуті патології серця. Вроджені патології зустрічаються рідко, проявляються вони, як правило, у ранньому віці та у 80 % випадків призводять до загибелі тварини. До набутих кардіологічних захворювань схильні тварини середнього та старшого віку. Мета кваліфікаційної роботи. З'ясувати поширення та заходи щодо діагностики дилатаційної кардіоміопатії собак. Завдання: 1. вивчити поширення та структуру ДКМП у собак серед внутрішніх хвороб даного виду тварин; 2. з'ясувати порідну схильність серед собак до захворюваності на ДКМП; 3. провести комплекс діагностичних заходів серед собак хворих на ДКМП; 4. визначити поширеність кардіогенного асциту у собак; 5. провести комплекс лікувальних заходів із застосуванням серцевих глікозидів, діуретиків та іАПФ серед собак та визначити його ефективність. Об’єкт дослідження – собаки. Предмет дослідження – дилатаційна кардіоміопатія. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Хвороби серця достатньо часто поширені та складають серед собак у 15,6 % випадків від досліджених тварин. При цьому найбільш частіше дилатаційна кардіоміопатія реєструється у таких порід собак, як доберман - 31,6 %, боксер - 24,9 %, ротвейлер - 24,3 %, ірландський сеттер - 8,1 %, лабрадор ретрівер - 7,5 %, ньюфаунленд - 3,5 % випадків. У собак з дилатаційної кардіоміопатією спостерігається дилатація порожнин, переважно лівого шлуночка, це проявляється у значному збільшенні показників діагностики серця (кінцевих діастоличного та систолічного об'ємів, кінцевих систолічного та діастоличного розмірів, зниженні фракції викидів та скоротливої здатності міокарду). У 45 % собак з клінічною картиною асциту дійсною причиною була серцева недостатність, тоді як 55 % пацієнтів мали не кардіогенну причину розвитку асциту. З цього виходить, що асцит далеко не завжди виникає через серцеву патологію та потребує ретельної діагностики для виявлення точних причин його розвитку. Внаслідок проведеного нами досліду можна зробити висновок, що лікування дилатаційної кардіоміопатії у собак спрямоване на поліпшення якості життя та краще себе виправдовує комплекс серцеві глікозиди + іАПФ + діуретики як в економічному, так й фізіологічному відношенні. Внаслідок такого лікування ми спостерігаємо нейрогуморальне розвантаження серця.

Relevance of the topic of the qualification work. Today, all areas of clinical veterinary research have made great leaps forward, and small animal veterinary cardiology is no exception. Diseases of the cardiovascular system refer to pathologies that can occur in animals and negatively affect the functional state of animals, their quality of life and productive capacity. As practice shows, these diseases cause the death of animals in 40% of cases. Congenital and acquired pathologies of the heart are distinguished by classification. Congenital pathologies are rare, they appear, as a rule, at an early age and in 80% of cases lead to the death of the animal. Middle-aged and older animals are prone to acquired cardiac diseases. The purpose of the qualification work. To find out the prevalence and measures for the diagnosis of dilated cardiomyopathy in dogs. Tasks: 1. to study the spreading and structure of DCMP in dogs among internal diseases of this animal species; 2.to find out the breed susceptibility among dogs to the incidence of DCMP; 3. conduct a complex of diagnostic measures among dogs with DCMP; 4. to determine the prevalence of cardiogenic ascites in dogs; 5. to carry out a complex of medical measures with the use of cardiac glycosides, diuretics and ACE inhibitors among dogs and to determine its effectiveness. The object of research is dogs. The subject of the study is dilated cardiomyopathy. Theoretical and practical significance of the obtained results. Heart diseases are quite common and make up 15.6% of cases among dogs from the studied animals. At the same time, dilated cardiomyopathy is most often registered in such dog breeds as Doberman - 31.6%, Boxer - 24.9%, Rottweiler - 24.3%, Irish Setter - 8.1%, Labrador Retriever - 7.5%, Newfoundland - 3.5% of cases. In dogs with dilated cardiomyopathy, dilatation of the cavities, mainly of the left ventricle, is observed, this is manifested in a significant increase in heart diagnostic indicators (end diastolic and systolic volumes, end systolic and diastolic dimensions, reduction of the ejection fraction and contractility of the myocardium). In 45% of dogs with a clinical picture of ascites, the actual cause was heart failure, while 55% of patients had a non-cardiogenic cause of ascites. From this it follows that ascites is far from always caused by cardiac pathology and requires careful diagnosis to identify the exact causes of its development. As a result of our research, we can conclude that the treatment of dilated cardiomyopathy in dogs is aimed at improving the quality of life, and the complex of cardiac glycosides + ACE inhibitors + diuretics is better justified both economically and physiologically. As a result of this treatment, we observe a neurohumoral unloading of the heart