Spiders (Araneae) of the oak forests of Kharkiv Region (Northeastern Ukraine)

Abstract

A total of 210 spider species of 24 families were recorded from 10 localities in the oak forests of Kharkiv Region. The richest is the family Linyphiidae (25% of the fauna), while Gnaphodsidae, Araneidae, and Theridiidae make up 10% each. Under the forest canopy, the share of Linyphiidae increases to 30%, Gnaphodsidae decreases to 6%, and those of Araneidae and Theridiidae do not change significantly. In three sites of stationary research, 28 spider species (14% of the fauna) were found in all types of oak forests (dry, mesic, moist), as well as on the edges and clearings, 46 species (24%) were absent under the forest canopy, 12 species (6%) avoided moist forests, 4 species (2%) were found only in moist and mesic forests. Spider species richness was the lowest (43‒49 species) and most similar in the moist oak forests, and the richest (71‒99 species) and most diverse in clearings and dry oak forests. Spider assemblages of the Stariytskyi forest were analyzed for the first time. The analysis confirmed general features of the spider assemblages of oak forests: dominance of Linyphia triangularis (Clerck, 1757), Helophora insignis (Blackwall, 1841), Metellina segmentate (Clerck, 1757), and Enoplognatha ovata (Clerck, 1757) in the herbage, Abacoproeces saltuum (L. Koch, 1872), Trochosa terricola Thorell, 1856, and Ozyptila praticola (C. L. Koch, 1837) in the litter, especially in mesic and moist forests, and overdominance of Pardosa alacris (C. L. Koch, 1833) and P. lugubris (Walckenaer, 1802) in the dry oak forest, clearings, and on the edges. The ratio of dominant species, spider species richness and individual abundance are dependent on the type of oak forest.

У нагірних дібровах Харківської області у 10 локалітетах було зареєстровано 210 видів павуків з 24 родин. Найбагатшою за видовим складом є родина Linyphiidae (25 % фауни); Gnaphodsidae, Araneidae та Theridiidae становлять по 10 %. Під наметом лісу частка Linyphiidae збільшується до 30 %, Gnaphodsidae зменшується до 6 %, а Araneidae та Theridiidae суттєво не змінюється. У трьох локалітетах, де проведені стаціонарні дослідження, 28 видів павуків (14 % фауни) траплялися в усіх типах дібров (суха, свіжа, волога), а також на узліссях і зрубах, 46 видів (24 %) були відсутні під пологом лісу, 12 видів (6 %) уникали вологої діброви, а 4 види (2 %) знайдені тільки у вологій та свіжій дібровах. Видове багатство павуків було найнижчим (43‒49 видів) і найбільш подібним у вологих дібровах, а найбагатшим (71‒99 видів) і найрізноманітнішим на зрубах і в сухій діброві. Угруповання павуків Старицького лісництва проаналізовано вперше. Аналіз підтвердив загальні риси аранеокомплексів нагірних дібров — домінування Linyphia triangularis (Clerck, 1757), Helophora insignis (Blackwall, 1841), Metellina segmentate (Clerck, 1757) й Enoplognatha ovata (Clerck, 1757) у хортобії, Abacoproeces saltuum (L. Koch, 1872), Trochosa terricola Thorell, 1856 й Ozyptila praticola (C. L. Koch, 1837) — у герпетобії, особливо у зволожених затінених місцях, а також наддомінування Pardosa alacris (C. L. Koch, 1833) і P. lugubris (Walckenaer, 1802) у сухій діброві та на узліссях і зрубах. Співвідношення домінуючих видів, видове та кількісне багатство угруповань павуків залежить від типу діброви.

В нагорных дубравах Харьковской области в 10 локалитетах было зарегистрировано 210 видов пауков из 24 семейств. Самым богатым является семейство Linyphiidae (25 % фауны); Gnaphodsidae, Araneidae, Theridiidae составляют по 10 %. Под пологом леса доля Linyphiidae увеличивается до 30 %, Gnaphodsidae уменьшается до 6 %, а Araneidae и Theridiidae существенно не меняется. В трёх локалитетах, где проведены стационарные исследования, 28 видов пауков (14 % фауны) встречались во всех типах дубрав (сухая, свежая, влажная), а также на опушках и вырубках, 46 видов (24 %) отсутствовали под пологом леса, 12 видов (6 %) избегали влажной дубравы, 4 вида (2 %) найдены только во влажной и свежей дубравах. Видовое богатство пауков было самым низким (43‒49 видов) и наиболее схожим во влажных дубравах, а самым богатым (71‒99 видов) и самыми разнообразным на вырубках, опушках и в сухой дубраве. Изучение пауков Старицкого лесничества было проведено впервые. Анализ подтвердил общие черты аранеокомплексов нагорных дубрав — доминирование Linyphia triangularis (Clerck, 1757), Helophora insignis (Blackwall, 1841), Metellina segmentate (Clerck, 1757) и Enoplognatha ovata (Clerck, 1757) в хортобии, Abacoproeces saltuum (L. Koch, 1872), Trochosa terricola Thorell, 1856 и Ozyptila praticola (C. L. Koch, 1837) — в герпетобии, особенно в увлажнённых затенённых биотопах, а также сверхдоминирование Pardosa alacris (C. L. Koch, 1833) и P. lugubris (Walckenaer, 1802) в сухой дубраве, на опушках и вырубках. Соотношение доминантов, видовое богатство и численность видов зависят от типа дубравы.