Амброзія багаторічна та заходи з обмеження її розповсюдження в ФГ «РАДУГА-Я» Богодухівського району Харківської області

Abstract

За сучасного стану розвитку агропромислового виробництва в Україні проблема бур’янів набула особливої актуальності. Основними причинами підвищення забур’яненості посівів сільськогосподарських культур є спрощення технологій вирощування культур, порушення чергування їх у сівозмінах, недотримання технологічних заходів, особливо в системі основного обробітку ґрунту та догляду за посівами, відсутність профілактичних заходів. Як наслідок, у посівах стали масово поширюватися карантинні бур’яни, у тому числі й амброзія. Однією з причин збільшення ареалу та шкідливості цього бур’яну-алергену в Україні є недостатня вивченість особливостей його поширення, росту і розвитку в посівах польових культур, а також дієвих заходів його контролювання. В Україні Амброзія багаторічна (Ambrosia psilostachya) входить до переліку регульованих шкідливих організмів, списку А1 (карантинні організми, відсутні в Україні). Метою роботи є аналіз поширення амброзії багаторічної та встановлення фітосанітарних ризиків для Європи та України. Основою дипломної роботи є аналітичний огляд сучасних літературних джерел, робота з міжнародними базами даних. Первинним ареалом амброзії багаторічної є Північна Америка (Канада, США, Мексика). У Канаді зона найбільшої концентрації амброзії багаторічної знаходиться у південно-східному Саскачевані та південній Манітобі та рідко зустрічається в Британській Колумбії, Альберті, Онтаріо та решті східної Канади. Амброзія багаторічна є бур’яном, шкідливим для різних сільськогосподарських культур у Північній Америці. Проаналізувавши багато джерел, можна побачити, що амброзія багаторічна є шкідливим бур'яном через її алелопатичні властивості. Екстракти листя та кореневища A. psilostachya пригнічують проростання та ранній ріст сходів родини злакових (Poaceae), включаючи пшеницю, овес та жито, знижуючи проростання в середньому на 19,5 %, а ріст пагонів і коренів у середньому на 56,8 %. Амброзія багаторічна може конкурувати з багаторічними травами на пасовищах. Також A. psilostachya має власні алергени: Amb P5, Amb P5.0101, Amb P5.0201, але алергічні реакції в основному зумовлені перехресними реакціями з пилком інших видів амброзії, а саме A. artemisiifolia та A. trifida. За межами Північної Америки амброзія багаторічна була завезена до багатьох країн Європи, Азії, Африки та Австралії. До Європи амброзія багаторічна (Ambrosia psilostachya DC.) прибула з Північної Америки наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя та є інвазійною у вторинному ареалі. Завдяки ефективному вегетативному розмноженню за допомогою кореневих паростків, A. psilostachya натуралізувалася в більшості частин Європи, утворюючи великі популяції в прибережних районах Середземного моря. A. psilostachya була вперше помічена у Франції в 1891 році (Екс-ан-Прованс, колекція Bruyas Herbier de Coste MPU), у Німеччині (Гамбург) у 1914 р. та в Італії в 1927 р.. В Європі A. psilostachya регулярно збиралася у другій половині XVIII ст. і в першій половині XIX ст. у Франції, Іспанії та Італії і майже у всіх випадках була визначена як «А. maritima». Збори було зроблено переважно з території середземноморського узбережжя. У другій половині XIX і в XX ст. гербарні зразки з цих територій визначалися як Ambrosia coronopifolia Torr. et Gray. Ці два види є синонімом A. psilostachya. Обидві назви вживаються одночасно для території Європи. Амброзія багаторічна локально поширена в 19 країнах Європи, тобто це значна частина Центральної Європи, Середземноморський регіон, узбережжя Атлантичного океану. З точки зору кліматичної сумісності, A. psilostachya може натуралізуватися в більшій частині території Європейського Союзу, зокрема в західних і південних країнах Європи. В Європі A. psilostachya майже не зустрічається на посівах сільськогосподарських культур (або в дуже незначній кількості на півдні Франції). Цей вид не представляє ризику для сільськогосподарських культур на внутрішньому або експортному ринку, оскільки в зоні інтродукції він переважно рудеральний. В Україні амброзія багаторічна за офіційними даними глобальної бази ЕОКЗР присутня, без подробиць, з посиланням на перелік судинних рослин України. Для попередження проникнення A. psilostachya в Україну необхідно проводити ретельне інспектування об’єктів регулювання (насіннєвий матеріал, вантажі, транспортні засоби). Для своєчасного виявлення вогнищ амброзії багаторічної треба проводити обстеження земельних угідь (узбіччя та схили основних автомобільних і залізничних магістралей, території станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція, пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглу територію (в радіусі 3 км). При проведенні обстежень слід мати на увазі, що амброзія багаторічна схожа з амброзією полинолистою. Відрізняються ці два види за кореневою системою – у амброзії багаторічної – кореневі пагони, тоді як у амброзії полинолистої корінь стрижневий. Сучасні знання з екології, біології та поведінки A. psilostachya, давня і досі дуже локалізована присутність цього виду на території Європейського Союзу призводять експертів до висновку, що ризик інвазії цього виду та ризик реінтродукції в умовах стану сучасної міжнародної торгівлі відносно низькі. Зараз цей вид не демонструє помітної динаміки інвазії, але ми не можемо виключити зміну цієї динаміки в майбутньому.

With the current state of development of agro-industrial production in Ukraine, the problem of weeds has become particularly relevant. The main reasons for the increase in weediness of agricultural crops are the simplification of crop cultivation technologies, violation of their rotation in crop rotations, non-compliance with technological measures, especially in the system of basic soil cultivation and crop care, lack of preventive measures. As a result, quarantine weeds, including ragweed, began to spread massively in crops. One of the reasons for the increase in the range and harmfulness of this weed-allergen in Ukraine is insufficient study of the features of its distribution, growth and development in field crops, as well as effective measures to control it. In Ukraine, perennial ragweed (Ambrosia psilostachya) is included in the list of regulated harmful organisms, list A1 (quarantine organisms, absent in Ukraine). The purpose of the work is to analyze the distribution of perennial ragweed and establish phytosanitary risks for Europe and Ukraine. The basis of the thesis is an analytical review of modern literary sources, work with international databases. The primary range of perennial ragweed is North America (Canada, USA, Mexico). In Canada, the area of greatest concentration of perennial ragweed is in southeastern Saskatchewan and southern Manitoba and is rare in British Columbia, Alberta, Ontario, and the rest of eastern Canada. Ragweed is a perennial weed that is harmful to various crops in North America. After analyzing many sources, it can be seen that perennial ragweed is a noxious weed due to its allelopathic properties. Leaf and rhizome extracts of A. psilostachya inhibited germination and early seedling growth of the Poaceae family, including wheat, oats and rye, reducing germination by an average of 19.5% and shoot and root growth by an average of 56.8%. Ragweed can compete with perennial grasses in pastures. Also, A. psilostachya has its own allergens: Amb P5, Amb P5.0101, Amb P5.0201, but allergic reactions are mainly due to cross-reactions with pollen from other species of ragweed, namely A. artemisiifolia and A. trifida. Outside of North America, perennial ragweed has been introduced to many countries in Europe, Asia, Africa and Australia. Ambrosia psilostachya DC. came to Europe from North America at the end of the nineteenth century and is invasive in its secondary range. Due to its efficient vegetative propagation by root shoots, A. psilostachya has naturalized in most parts of Europe, forming large populations in coastal areas of the Mediterranean Sea. A. psilostachya was first noticed in France in 1891 (Aix-en-Provence, Bruyas Herbier de Coste MPU collection), in Germany (Hamburg) in 1914 and in Italy in 1927. In Europe, A. psilostachya was regularly collected in the second half of the 18th century. and in the first half of the XIX century. in France, Spain and Italy and in almost all cases was identified as "A. maritima". Collections were made mainly from the territory of the Mediterranean coast. In the second half of the XIX and XX centuries. herbarium specimens from these areas were identified as Ambrosia coronopifolia Torr. et Gray. These two species are synonymous with A. psilostachya. Both names are used simultaneously for the territory of Europe. Ambrosia perennial is locally widespread in 19 European countries, that is, it is a significant part of Central Europe, the Mediterranean region, and the coast of the Atlantic Ocean. From the point of view of climatic compatibility, A. psilostachya can naturalize in most of the territory of the European Union, in particular in the western and southern countries of Europe. In Europe, A. psilostachya is almost never found on crops (or in very small numbers in the south of France). This species does not pose a risk to crops on the domestic or export market, as it is predominantly ruderal in the area of introduction. In Ukraine, perennial ragweed is present, according to the official data of the EPPO global database, without details, with reference to the list of vascular plants of Ukraine. To prevent the penetration of A. psilostachya into Ukraine, it is necessary to carry out a thorough inspection of regulated objects (seed material, cargo, vehicles). In order to timely detect outbreaks of perennial ragweed, it is necessary to conduct a survey of land (the roadsides and slopes of the main highways and railways, the territory of stations where agricultural products are transported, points of importation, reception, storage and use of littered seed material, as well as the adjacent territory (within a radius of 3 km). When conducting surveys, it should be borne in mind that perennial ragweed is similar to ragweed. These two species differ in their root system - perennial ragweed has root shoots, while polyphyllous ragweed has a tap root. Modern knowledge of the ecology, biology and behavior of A. psilostachya, the ancient and still very localized presence of this species in the territory of the European Union lead experts to conclude that the risk of invasion of this species and the risk of reintroduction in the conditions of the state of modern international trade are relatively low. Currently, this species does not show a noticeable invasion dynamics, but we cannot rule out a change in these dynamics in the future.