Please use this identifier to cite or link to this item:
https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/51676
Title: | Адвентивні шкідники ялівців та захист від них у ТОВ «Агро-Флора» Харківського району Харківської області |
Other Titles: | Adventive pests of junipers and protection against them in Agro-Flora LLC of the Kharkiv district of the Kharkiv region |
Authors: | Давидов, Д. М. |
metadata.dc.contributor.advisor: | Станкевич, С. В. |
metadata.dc.contributor.affiliation: | Державний біотехнологічний університет, Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова |
Keywords: | ялівець;адвентивні шкідники;шкідливість;інсектициди;технічна ефективність;економічна ефективність;juniper;adventitious pests;harmfulness;insecticides;technical efficiency;economic efficiency |
Issue Date: | 2023 |
Publisher: | Харків: ДБТУ |
Citation: | Давидов Д. М. Адвентивні шкідники ялівців та захист від них у ТОВ «Агро-Флора» Харківського району Харківської області: кваліфікаційна робота магістра: спец. 202 – Захист і карантин рослин; наук. кер. С. В. Станкевич; Харків: ДБТУ, 2023. 103 с. |
Abstract: | За результатами обліків проведених у 2023 році у ТОВ «Агро Флора» Харківського району Харківської області на ялівцях козацькому та китайському було зареєстровано дев’ять видів шкідників. Сім видів пошкоджували хвою та гілки: звичайний павутинний кліщ, кліщ плоскотілка орегонська, яліцева попелиця, європейська ялівцева щитівка, ялівцевий борошнистий червчик, ялівцева міль, галиця звичайна ялівцева та мармуровий хрущ, а два вида – кореневу систему: це хрущі (травневий та мармуровий). П’ять видів є сисними шкідниками, чорири види мають ротовий апарат гризучого типу. Домінуючими видами були ялівцева міль, європейська ялівцева щитівка та ялівцевий борошнистий червчик. Встановлено, що у більшості випадків у ялівцевої молі зимують гусениці V-го віку у павутинистих гніздах серед пошкодженої хвої. Навесні 16.04 при сумі ефективних температур 60,8 °С (нижній поріг розвитку 6 °С) розпочиналося пробудження гусениць. За суми ефективних температур 147,2 °С 28.04 почалося заляльковування. 13.05 відмічено перших метеликів при сумі ефективних температур 296,0 °С. Початок масового льоту розпочався третій декаді травня (21.05) при сумі ефективних температур 402,1 °С. Самці вилітають на дещо раніше за самок. Відкладання яєць розпочалося 23.05 при сумі ефективних температур 432,3 °С. Відродження гусениць відмічено 12.06 при сумі ефективних температур 772,3 °С. Поява гнізд із гусеницями була відмічена 17.06. Присутність гусениць ялівцевої молі виявляють за сформованими нечіткими гніздами, в яких можуть живитися від 1 до 65 гусениць, сплітаючи до 10 гілок. На 10 см гілки ялівцю може бути більше 5 маленьких гнізд або одне велике. Одна гусениця IV–V віку пошкоджує від 5 до 15 хвоїнок, іноді більше. На ялівці з високою щільністю гнізд ялівцевої молі хвоя відновлюється погано і дуже повільно. На більшості рослин формування гнізд з року в рік йде у напрямку від основи до вершини куща суцільними сплетеннями. При обстеженні ялівців на пошкодженість ялівцевою міллю встановлено, що було пошкоджено 39 рослин із 200 рослин в обліку, або 19,5 %. Середній бал пошкодження склав 0,195. Проте незважаючи на невисокий показник було проведено хімічний захист насаджень через високу потенційну небезпеку дано шкідника. Встановлено, що щільність популяції гусениць ялівцевої молі на рослинах без обробки дещо зменшилася через природну смертність з 14,2 до 13,9 екз. на кущ, а після обробки препаратом Нурелл Д, 55% к. е. шляхом обприскування почала зменшуватися з 14,2 до 0,6 екз. на кущ і на 14 добу ефективність середня технічна ефективність склала 95,8 %. Зважаючи на те, що шкідник розвивається в 1 генерації за рік обприскування є ефективним способом регулювання чисельності шкідника. Ялівцевий борошнистий червчик з’явився на ялівці китайському у другій декаді червня, чисельність червчика зростала і через місяць збільшилася майже у чотири рази. Шкідливість його виражається у зниженні декоративності, а саме знебарвлення хвої, усиханні хвої та гілок. Щільність популяції ялівцевого борошнистого червчика на рослинах без обприскування збільшувалася протягом періоду вегетації, а після обробки інсектицидом Нурелл Д, 55% к. е. шляхом обприскування почала зменшуватися, середня технічна ефективність склала 70 %. При застосуванні інсектициду Нурелл Д, 55 % к.е. з нормою витрати 7 мл на 10 л води у отримана прибавка у вигляді збережених 160 грн на кущ. Додатковий умовний чистий прибуток був 117,25 грн. Окупність додаткових витрат становила 3,74 грн при рентабельності 274 %. Європейська ялівцева щитівка з’явилася у травні, чисельність її на ялівцях у 2023 р. стрімко зростала з травня по серпень і у серпні набула максимальних значень – 45 екз./10 см гілки. Заселеність ялівця козацького європейською ялівцевою щитівкою менша в поодиноких посадках, бо умови для розвитку шкідника менш сприятливі, ніж у групових посадках, а саме: краща провітрюваність, освітленість. Технічна ефективність захисту від європейської ялівцевої щитівки методом ґрунтового внесення інсектициду Актара, 25 % в.г. склала 86,7% на 14 добу після обприскування. Проведення заходів захисту забезпечує прибавку у вигляді збережених 260 грн на кущ. Додатковий умовний чистий прибуток був 135,455 грн. Окупність додаткових витрат становила 2,09 грн. Рентабельність склала 108,76 %. According to the results of the surveys conducted in 2023 at Agro Flora LLC of the Kharkiv district of the Kharkiv region, nine types of pests were registered on Cossack and Chinese junipers. Seven species damaged the needles and branches: the common spider mite, the Oregon flat-body mite, the juniper aphid, the European juniper scale, the juniper mealybug, the juniper moth, the common juniper weevil and the marble beetle, and two species damaged the root system: these beetles (may and marble) . Five species are sucking pests, four species have a biting mouthparts. The dominant species were the juniper moth, the European juniper scale and the juniper mealybug. It was established that in most cases, the caterpillars of the 5th age of the juniper moth hibernate in cobweb nests among damaged needles. In the spring of 16.04, at a sum of effective temperatures of 60.8 °С (the lower threshold of development is 6 °С), the awakening of caterpillars began. At the sum of the effective temperatures of 147.2 °С, pupation began on 28.04. On 13.05, the first butterflies were observed at a total effective temperature of 296.0 °C. The beginning of the mass flight began in the third decade of May (21.05) with a sum of effective temperatures of 402.1 °С. Males fly a little earlier than females. Egg laying began on 23.05 at a total effective temperature of 432.3 °С. The revival of caterpillars was noted on 12.06 at a total effective temperature of 772.3 °С. The appearance of nests with caterpillars was noted on 17.06. The presence of juniper moth caterpillars is detected by the formed fuzzy nests, in which from 1 to 65 caterpillars can feed, weaving up to 10 branches. There can be more than 5 small nests or one large one per 10 cm of a juniper branch. One IV-V instar caterpillar damages 5 to 15 conifers, sometimes more. On a juniper with a high density of juniper moth nests, the needles recover poorly and very slowly. On most plants, the formation of nests from year to year proceeds in the direction from the base to the top of the bush in continuous plexuses. When examining juniper trees for damage by the juniper moth, it was established that 39 plants out of 200 plants were damaged, or 19.5%. The average damage score was 0.195. However, despite the low indicator, chemical protection of plantations was carried out due to the high potential danger of this pest. It was established that the population density of juniper moth caterpillars on plants without treatment slightly decreased due to natural mortality from 14.2 to 13.9 individuals. per bush, and after treatment with the drug Nurell D, 55% k.e. by spraying, it began to decrease from 14.2 to 0.6 eks. per bush and on the 14th day, the average technical efficiency was 95.8%. Considering the fact that the pest develops in 1 generation per year, spraying is an effective way of controlling the number of the pest. The juniper mealybug appeared on the Chinese juniper in the second decade of June, the number of the worm grew and after a month it increased almost four times. Its harmfulness is expressed in the reduction of decorativeness, namely the discoloration of needles, drying of needles and branches. The density of the population of the juniper mealybug on plants without spraying increased during the growing season, and after treatment with the insecticide Nurell D, 55% k.e. by spraying, it began to decrease, the average technical efficiency was 70%. When using the insecticide Nurell D, 55% with a consumption rate of 7 ml per 10 liters of water, the resulting increase in the form of saved UAH 160 per bush. Additional conditional net profit was UAH 117.25. The payback of additional costs was UAH 3.74 with a profitability of 274%. The European juniper scale appeared in May, its number on junipers in 2023 increased rapidly from May to August and in August reached maximum values - 45 specimens/10 cm of branch. The population of Cossack juniper with the European juniper scale is less in single plantings, because the conditions for the development of the pest are less favorable than in group plantings, namely: better ventilation, lighting. Technical efficiency of protection against the European juniper scale by the method of soil application of Aktara insecticide, 25% v.g. was 86.7% on the 14th day after spraying. Carrying out protection measures provides an increase in the form of saved UAH 260 per bush. Additional conditional net profit was UAH 135,455. Payback of additional costs was UAH 2.09. The profitability was 108.76%. |
URI: | https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/51676 |
metadata.dcterms.references: | 1. Абдрашитова Н. И. Методическое пособие по сбору, изучению и определению кокцид и тлей деревьев и кустарников Кыргыстана / Н. И. Абдрашитова, Н. В. Габрид. – Бишкек, 2005 – 82 с. 2. Антюхова О.В. Биология и экология можжевеловой моли Dichomeris marginella F. (Lepidoptera: Gelechiidae) в Приднестровье. Вiсник ХНАУ. Сер. «Ентомологiя та фiтопатологiя». 2008. № 8. С. 14–18. 3. Антюхова О.В. Материалы по биологии и экологии можжевеловой моли в условиях г. Тирасполя. Сучасний захист рослин. проблеми та перспективи: материалы Міжнарод. наук.-практ. конф. до 75-річчя фак.-ту захисту рослин Харкiв. НАУ (Харкiв, 4–5 вер. 2007 р.). Харкiв, 2007а. С. 23–25. 4. Антюхова О.В. Можжевеловая моль (Dichomeris marginella F.) – новый объект, повреждающий можжевельник обыкновенный в Приднестровье. Iнтродукцiя та захист рослин у ботанических садах та дендропарках: матерiали Мiжнарод. наук. конф. Донецьк: Юго-Восток, 2006а. С. 302–306. 5. Антюхова О.В. Можжевеловая моль (Dichomeris marginella F.) в Приднестровье. Екологизацiя сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез i ноосферна перспектива iнформацiйного суспiльства: тез. наукової мiжнарод. конф. студентiв, аспирантiв i молодих учених (Харкiв, 3–5 жовт. 2006 р.). Харкiв, 2006б. С. 214. 6. Антюхова О.В. Основные вредители древесно-кустарниковых пород Ботанического сада города Тирасполя. Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья: материалы II Международ. науч.-практ. конф. Тирасполь, 2005. С. 5–6. 7. Антюхова О.В. Развитие можжевеловой моли Dichomeris marginella F. (Lepidoptera: Gelechiidae) в Приднестровье в зависимости от температуры воздуха. Бiологiчне рiзноманiття екосистем i сучасна стратегiя захисту рослин: материалы Мiжнарод. наук. конф. студентов, аспирантiв i молодих учених до 75-річчя факультету захисту рослин ХНАУ (Харкiв, 5–6 черв. 2007 р.). Харкiв, 2007. С. 9–10. 8. Антюхова О.В., Мацюк В.А. Вредная энтомофауна дендрария Республиканского ботанического сада. Вестн. Приднестров. ун-та. 2005a. № 2. С. 66–71. 9. Антюхова О.В., Мацюк В.А. Вредная энтомофауна Приднестровского Республиканского ботанического сада. Лес, наука, общество: тез. мiжнарод. ювiлейноï наук. конф. (Харкiв, 30–31 бер. 2005 р.). Харкiв, 2005б. С. 38–39. 10. Антюхова О.В., Мацюк В.А. Вредные членистоногие парковых и лесопарковых насаждений Приднестровья. Вест. Приднестров. ун-та. – 2009. № 2. С. 143–149. 11. Антюхова О.В., Мешкова В.Л. Фитофаги декоративных древесно-кустарниковых пород в Приднестровье. Тирасполь, 2011. 204 с. 12. Антюхова, О.В. Сезонное развитие можжевеловой моли Dichomeris marginellа F. (Lepidoptera: Gelechiidae) в Приднестровье. Вiсник ХНАУ. Сер. Ентомологiя та фiтопатологiя. 2007б. № 7. С. 14–18. 13. Астахова Е.В., Крупа Т.Н., Череватенко М.Г. Ландшафтный дизайн. Харьков: Книжный клуб, 2007. 320 с. 14. Білик М.О. Патологія комах-фітофагів: навч. посібник / М.О. Білик, С.В. Станкевич, І.В. Забродіна. Харків: ФОП Бровін О.В., 2017. 185 с. 15. Васильев В.П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений, Т. 1. Вредные нематоды, моллюски, членистоногие. / Ред. В. П. Васильев. Киев: Урожай: 1973. 496 с. 16. Васильева Е.А. Видовой состав фитофагов хвойных пород Крыма и их естественных врагов. Защита растений-интродуцентов от вредных организмов. Киев, 1987. С. 7–10. 17. Васильева Е.А. К фауне фитофагов хвойных растений в Крыму. Бюл. ГНБС. Ялта, 1986. Вып. 61. С. 56. 18. Васильева Е.А. Основные вредители хвойных растений Крыма. Вредители и болезни плодовых, субтропических и декоративных культур: сб. науч. тр. Ялта, 1986. Т. 99. С. 119. 19. Васильева Е.А. Южная можжевеловая моль в Крыму. Интегрированные методы в декоративном растениеводстве: тез. докл. Таллин, 1979. С. 15. 20. Гамаюнова С. Г., Новак Л.В. Массовые хвое- и листогрызущие вредители леса. Харьков: ХЭО, 1999. 172 с. 21. Греник Г. М., Лехмат С.Д., Бутко Д.А. Охорона праці. Київ: Урожай, 1994. 248 с. 22. Грисенко Г. В. та ін. Довідник по захисту польових культур. Київ: Урожай, 1985. 362 с. 23. Гулий В. В., Памужак Н. Г. Справочник по защите растений для фермеров. Киев: Universitas, Москва: Росагросервис, 1992. 464 с. 24. Давидов Д. М., Станкевич С. В. Ялівцева міль Dichomeris marginella D & S. – новий ворог зелених насаджень України. Захист і карантин рослин у ХХІ столітті: проблеми і перспективи. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої ювілейним датам від дня народження видатних вчених-фітопатологів докторів біологічних наук, професорів В. К. Пантєлєєва та М. М. Родігіна. 20−21 жовтня 2022 р. Харків: ДБТУ, 2022. С. 72–74. 25. Данциг Е.М., Гаврилов И.А. Мучнистые червецы родов Planococcus и Crisicoccus (Sternorrhyncha: Pseudococcidae) фауны России и сопредельных стран. Zoosystematica Rossia. 2010. 19 (1). P. 39–49. 26. Дорожкина Л.А., Петриченко С.А. Защита зеленых насаждений от вредителей и болезней в условиях городской среды. 1985. 247 с. 27. Євтушенко М. Д. та ін. Фітофармакологія. Київ: Вища освіта, 2004. 432 с. 28. Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія: Назви основних шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень / М.Д. Євтушенко, Г.В. Байдик, І.В. Забродіна, І.П. Леженіна, Л.Я. Сіроус, С.В. Станкевич, Л.В. Герман. Вид. 3-є, перероб. і доп. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 144 с. 29. Євтушенко М.Д. та ін. Пестициди і технічні засоби їх застосування. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Xарків: Майдан, 2015. 480 с. 30. Каштанова О.А., Трейвас Л.Ю. Хвойники на вашем участке. Защита растений и карантин. 2005. № 10. С. 46–48 31. Клепиков, М.А. Минеры. 1999. Електронний ресурс. Режим доступу: http:// fadr.msu.ru/ecocoop/minery.html 32. Кречковский Е. А. Гигиена применения ядохимикатов. Киев: Здоровье, 1978. 240 с. 33. Куценко О. М., Писаренко В.М. Агроекологія. Київ: Урожай, 1995. 256 с. 34. Лапа О. М. Довідник насіння та засобів захисту рослин (рекомендації для дачних та присадибних господарств). Київ: Вид-во «Дельта-Дизайн», 2010. 112 с. 35. Литвинов Б.М. Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б.М. Литвинова, М.Д. Євтушенка. Київ: Вища освіта, 2005. 511 с. 36. Литвинов Б.М. и др. Справочник по защите растений. Харків: Прапор, 1989. 240 с. 37. Лісовий М. П. Довідник із захисту рослин. Київ: Урожай, 1999. 744 с. 38. Лозовой Д.И. Хозяйственное значение чешуекрылых и мероприятия по борьбе с ними в лесах и парках Грузинской ССР. III совещание Всесоюз. энтомол. о-ва: тез. докл. (Тбилиси, 4–9 окт., 1957 г.). Тбилиси: Изд-во Грузинского СХИ, 1957. Т. II. С. 61–64. 39. Малишева І.В., Болотіна С.В., Додіна Г.П. Охорона праці:начальний посібник. Київ: Урожай, 1999. 16 с. 40. Медведь Л. И. и др. Справчоник по пестицидам (гигиена применения и токсикология). Киев: Урожай, 1977. 376 с. 41. Павлов А. В. и др. Справчоник по пестицидам: гигиена применения и токсикология. Киев: Урожай, 1986. 432 с. 42. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2022 рік. Київ: Юнівест Медіа, 2022. 1031 с. 43. Писаренко В. М., Писаренко П.В. Захист рослин: Екологічно обґрунтовані стуктури. Полтава: Камелот, 1999. 188 с. 44. Писаренко В. М., Писаренко П.В. Захист рослин: Екологічно обґрунтовані стуктури. Полтава: Камелот, 2002. 238 с. 45. Попов Г. В., Коваленко В. М. Дополнения к фауне вредителей насаждений Донецкого Ботанического Сада НАН Украины. Промышленная ботаника. 2004. Вып. 4. С. 189–195. 46. Станкевич С. В., Леженіна І. П., Забродіна І. В., Жукова Л.В. Карантинні організми (з основами експертизи підкарантинних матеріалів): навч. посіб. Харків: ФОП Бровін О.В., 2021. 459 с. 47. Станкевич С.В., Балан Г.О. Технічні засоби застосування пестицидів: навч. посіб. Житомир: ПП Рута, 2023. 188 с. 48. Станкевич С.В., Босенко О.О., Босенко А.О. Адвентивні шкідники ялівця у Дергачівському районі Харківської області. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові засади підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва», 23–24 жовтня 2017 р. Харків: ХНАУ. С. 309–310. 49. Станкевич С.В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2015. 178 с. 50. Станкевич С.В., Горновська С.В. Методи виявлення, збору та зберігання комах: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 140 с. 51. Станкевич С.В., Забродіа І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посіб. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 512 с. 52. Станкевич С.В., Забродіна І.В. ,Білик М.О. та ін. Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин: навч. посіб. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 269 с. 53. Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 216 с. 54. Станкевич С.В., Забродіна І.В., Васильєва Ю.В. та ін. Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2020. 624 с. 55. Станкевич С.В., Положенець В.М., Кабанець В.М. та ін. Інсекто-акарициди та технічні засоби їх застосування: навч. посіб. Житомир: ПП Рута, 2022. 208 с. 56. Тимченко В. І. та ін. Довідник по захисту овочевих і баштанних культур від хвороб, шкідників і бур’янів. Київ: Урожай, 1993. 224 с. 57. Ткачук К. Н., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Вид. 2-е, доп. та перероб. Київ: Основа, 2006. 448 с. 58. Туренко В.П., Білик М.О., Мартиненко В.І. та ін. Новітній асортимент засобів захисту рослин від шкідливих організмів: навч. посіб. Харків: Майдан, 2021. 356 с. 59. Туренко В.П., Білик М.О., Станкевич С.В., Забродіна І.В. Сучасні пестициди і технічні засоби їх застосування: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 564 с. 60. Хвойні. Електронний ресурс. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/ wiki/Хвойні. 61. Шишов К.М., Кутеев Ф.С. Можжевеловая моль и меры борьбы с ней. Тр. Сочин. науч.-исслед. опыт. ст. субтропического лесн. и лесопаркового хоз-ва. Сочи, 1968. С. 115–122. 62. Akkuzu E. Contribution to the Knowledge of Scale Insects (Homoptera: Coccoidea) of Coniferous Trees from Turkey. / E. Akkuzu, Z. Arslangundogduand E. Selmi., J. Biol. Sci. – 2006.– № 6(3). – Р. 591– 595. 63. Baker J.R. Juniper webworm. 1996. Електронний ресурс. Режим доступу: http://ipm.ncsu.edu/ urban/cropsci/c09w_orn/jun_pest.html 64. Baker W.L. Eastern forest insects. USDA Forest Service Misc. Publ. 1972. № 1175. 642 p. 65. Charles J. Catalogue of the exotic armoured scale insects (Hemiptera: Coccoidea) in New Zealand / J. Charles, R. Henderson // J. Roy. Soc. New Zeal.,– 2002.– № 32 (4). – Р. 587–615. 66. Crosset R. N., Campbell D. J., Stewart H. E Compensatory growth in cereal root systems. Plant and Soit. 1975. № 42. P. 673–683. 67. Davidson J. Ornamental plants / J. Davidson and D. Miller // Armored scale insects, their biology, natural enemies and control (Eds. D. Rosen). ― 1990. ― Vol. 4B ― P. 603–632. 68. Freeman T.N. Annotated keys to some nearctic leaf-mining Lepidoptera of Conifers. Can. Entomol. 1967. Vol. 99, no 4. P. 419–435. 69. Goliszek K Scale insects (Hemiptera, Sternorrhyncha, Coccoidea)on ornamental plants in the field in Poland / Katarzyna Goliszek, Bożena Łagowska, Katarzyna Golan / University of Life Sciences in Lublin // Hortorum Cultus, 2011. № 10 (2). Р. 75–84. 70. Graora D. Carulaspis juniperi (Bouche) – Juniper pest (Juniperus SPP.) in the Belgrade area/ D. Graora, R. Spasic, M. Čkrkic.― Belgrade, 2010.– Р. 1207–1214. 71. Insects of Eastern forests. USDA Forest Serv., Washington, D.C. Misc. Publ. 1985. № 1426. 608 p. 72. Johnson W.T., Lyon H.H. Insects that feed on trees and shrubs. Ithaca, NY, USA: Cornell Univ. Press, 1976. 464 p. 73. Labanowski G. Ochrona drzew i krzewow iglastych. / G. Labanowski, L. Orlikowski, G. Soika, A. Wojdyla. – Copyright by Wydawnictwo Plantpress, Sp. z o.o. – 2001. – 160 р. 74. Lagowska B. Scale insects (Homoptera, Coccinea) of Roztocze and the Lublin Upland. Bulletin Entomologique de Pologne. – 1986. – 56. – Р. 475 – 478. 75. Masten Milek T.Species of the genus Planococcus Ferris, 1950 (Hemiptera: Coccoidea: Pseudococcidae), with special regard to Planococcus vovae (Nasonov,1908) as a species newly recorded in Croatia / T. Masten Milek // Nat. Croat. ,Zagreb. – 2008.– № 3. – Р. 157–168. 76. Nordin G.L., Appleby E. Bionomics of the juniper webworm. Ann. Entomol. Soc. Amer. 1969. Vol. 62, no. 2. P. 287–292. 77. Ripka, G. Present situation of plant health in urban habitats of Budapest / J. Bot. Košice, 15, Suppl. – 2005. – № 1. – Р. 173–181. 78. Soria S. El genero Carulaspis Nac. Gillivary, 1921 (Homoptera, Diaspididae) en los Jardines del Patrimonio Nacional./ S. Soria, D. Cadahia and A. Munoz //Bol. San. Veg. Plagas. –1993. – № 19 (2). – Р. 273–284. 79. Steinhauer J. R. Arthropod pests on juniper. / J. R. Steinhauer, J. Arbor. –1975. – № 1(11). – Р. 205–207. 80. Talebi A A.Natural enemies of cypress tree mealybug, Planococus vovae (Nasonov)(Hem., Pseudococcidae) and their Parasitoids in Tehran, Iran / A. A. Talebi, A. Ameri, Y. Fathipour, E. Rakhshani // Journal of Agricultural Science and Technology.– 2008. – № 01/10. – Р. 123–133. 81. Ulgenturk S. Scale insects of the conifer trees in Turkey and their zoogeographical distribution / S. Ulgenturk., H. Canakcioglu and A. Toper / Pest Sci.–2004. – № 77. – Р. 99–104. 82. Weiss H.B., Lott R.B. The juniper webworm, Dichomeris marginella. Fabr. Entomol. News. 1922. Vol. 33. P. 80–82. 83. Wiech K Phenological observations as a tool of forecasting the appearance of some important ornamental plant pests in botanical gardens / K. Wiech, and P. Sliwa //Visnyk L'viv Univ. Biology Series. – 2004. – № 36. – Р. 235–239. 84. Yair Ben–Dov.The scale insects (Hemiptera: Coccoidea) of Israel—checklist, host plants, zoogeographical considerations and annotations on species / Israel Journal of entomology. –2011–2012. – Р. 21–48. |
Appears in Collections: | 202 - "Захист і карантин рослин" (Магістри) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Diplom_2023_M_202-KR-32m_Davidov_D_M.pdf Restricted Access | 4.9 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy | |
Zavdannya_2023_M_202-KR-32m_Davydov_D_M.pdf Restricted Access | 166.96 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy | |
Zvit_plahiat_2023_M_202-KR-32m_Davydov_D_M.pdf Restricted Access | 731.77 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.