Теоретико-методологічні аспекти становлення комунікативної системи публічного управління

Abstract

У статті встановлено необхідність формування системи адміністративних комунікацій як способу забезпечення координації діяльності суб’єктів державної, муніципальної, громадської влади та засобів масової інформації в управлінні суспільними процесами. Доведено, що становлення ефективної суспільної комунікації, підсистемою якої є комунікативний комплекс публічної влади, можливе за умови реформування системи публічного управління. Визначено теоретико-методологічні засади формування системи адміністративних комунікацій і розроблено її структурно-функціональну модель. Зроблено акцент на тому, що теоретичний опис комунікативного процесу в сучасному науковому дискурсі послуговується різноманітними, причому іноді взаємовиключними гіпотезами, положеннями та підходами; доволі часто комунікацію як процес розглядають у вузьких сферах діяльності людини, і застосування використовуваних моделей для місцевого самоврядування виглядає проблематичним. Приділено увагу тому, що в умовах реформування державного управління в Україні одним з актуальних завдань є модернізація системи публічних комунікацій, наближення її до стандартів ЄС та передових країн світу, побудова ефективної моделі комунікативної діяльності органів державної влади. Визначено предмет і методи комунікативної взаємодії суспільних суб’єктів здійснення комунікативної публічної політики. Важливість комунікації в галузі державного управління і місцевого самоврядування полягає ще й у тому, що вона є надійним і постійним джерелом цінної інформації, яка потім використовується в управлінському процесі. Обґрунтовано, що комунікації публічного управління доцільно розглядати як сукупність підсистем інформаційно-спонукальних взаємодій. Зазначено, що загалом систему комунікацій публічного управління доречно визначити як взаємно узгоджені комплекси комунікативних горизонтальних і вертикальних, внутрішніх і зовнішніх, формальних і неформальних взаємодій суб’єктів суспільного простору (органів, організацій, установ і представників державної, самоврядної, громадської, медійної влад і громадян) на центральному, регіональному та місцевому рівнях, завдяки яким досягається координованість діяльності суб’єктів щодо управління суспільними процесами.

The article establishes the need for the formation of a system of administrative communications to ensure the coordination of activities of subjects of state, municipal, public authorities, and mass media in the management of social processes. It has been proven that the formation of effective public communication, the communicative complex of the public power subsystem, is possible by reforming the public administration system. The theoretical and methodological principles of forming the administrative communications system were defined, and its structural and functional model was developed. Emphasis is placed on the theoretical description of the communicative process in modern scientific discourse, which uses various, and sometimes mutually exclusive, hypotheses, positions, and approaches; quite often, communication as a process is considered a relatively narrow sphere of human activity, and the application of the used models for local self-government seems problematic. Attention is paid to the fact that in the conditions of public administration reform in Ukraine, one of the urgent tasks is the modernization of the public communications system, bringing it closer to the standards of the EU and leading countries of the world, building an effective model of communication activities of state authorities. The subject and methods of communicative interaction of social subjects implementing communicative public policy are defined. The importance of communication in state administration and local self-government is also proven by its (communication) feature, which is a reliable and constant supplier of valuable information, which is then used in the management process. Public administration communications should be considered as a set of subsystems of informational and motivational interactions. It is noted that, in general, it is appropriate to define the communication system of public administration as mutually agreed complexes of communicative horizontal and vertical, internal and external, formal and informal interactions of subjects of public space (bodies, organizations, institutions, and representatives of state, self-governing, public, media authorities and citizens ) at the central, regional and local levels, thanks to which the coordination of the activities of the subjects regarding the management of social processes is achieved.