Please use this identifier to cite or link to this item:
https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/51170
Title: | Сажки ячменю та заходи з обмеження їх шкідливості у ФГ «Фортуна» Красноградського району Харківської області |
Other Titles: | Barley stalks and measures to limit their harmfulness in the FG "Fortuna" of the Krasnograd district of the Kharkiv region |
Authors: | Сирбу, Т. В. |
metadata.dc.contributor.advisor: | Кошеляєва, Я. В. |
metadata.dc.contributor.affiliation: | Державний біотехнологічний університет, Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова |
Keywords: | сажки ячменю;тверда сажка;летюча сажка;чорна (несправжня) сажка ячменю;біологічні особливості збудника;поширеність;шкідливість хвороби;хімічні засоби;barley smut;solid smut;volatile smut;black (false) barley smut;biological features of the pathogen;prevalence;harmfulness of the disease;chemical agents |
Issue Date: | 2023 |
Publisher: | Харків: ДБТУ |
Citation: | Сирбу Т. В. Сажки ячменю та заходи з обмеження їх шкідливості у ФГ «Фортуна» Красноградського району Харківської області: кваліфікаційна робота магістра: спец. 202 – Захист і карантин рослин; наук. кер. Я. В. Кошеляєва; Харків: ДБТУ, 2023. 62 с. |
Abstract: | У ФГ «Фортуна» Красноградського району Харківської області у посівах ячменю ярого у 2023 р були зареєстровані 2 вида сажкових хвороб: летюча і тверда. Ячмінь ярий сорту Мономах був відносно стійким до сажкових хвороб, на відміну від сортів Козак та Докучаєвський 15. Технічна ефективність застосування Вітавакс 200 ФФ, 40 % в.с.к. з нормою витрати 1,5 та 3,0 л/га була однаковою і становила 91 %, що дає змогу зробити висновок про недоцільність перевитрати препарату у боротьбі з сажковими хворобами ячменю. Застосування подвійної норми витрати протруйника Вітавакс 200ФФ, крім того , що має таку ж технічну ефективність, як і 1,5 л/т, ще й чинить негативний і пригнічувальний вплив на рослини. Так, кількість рослин на 1 м² у варіанті Вітавакс 200ФФ, 3,0 л/т становила 210 рослин, проти 212 рослин у варіанті Вітавакс 200ФФ, 1,5 л/т. Кількість продуктивних стебел у варіанті Вітавакс 200ФФ, 3,0 л/т була 253 проти 267 у варіанті Вітавакс 200ФФ, 1,5 л/т. Довжина колоса у варіанті Вітавакс 200ФФ, 3,0 л/т була 5,4 см, проти 5,7 см у варіанті Вітавакс 200ФФ, 1,5 л/т. Кількість зерен у 1 колосі у варіанті Вітавакс 200ФФ, 3,0 л/т була 26,5 шт, проти 26,3 шт у варіанті Вітавакс 200ФФ, 1,5 л/т. Маса зерен у варіанті Вітавакс 200ФФ, 3,0 л/т була 0,87 г, проти 0,89 г у варіанті Вітавакс 200ФФ, 1,5 л/т. Маса 1000 зерен у варіанті Вітавакс 200ФФ, 3,0 л/т складала 33,08 проти 33,72 у варіанті Вітавакс 200ФФ, 1,5 л/т. Технічна урожайність у варіанті Вітавакс 200ФФ, 3,0 л/т становила 220,11 г/м², проти 234,07 г/м² у варіанті Вітавакс 200ФФ, 1,5 л/т. При застосуванні фунгіцида Вітавакс 200 ФФ (1,5 л/т) для захисту ячменю ярого від збудників сажкових хвороб додатковий чистий прибуток склав 977 грн/га, окупність додаткових витрат становила 2,97 грн., рівень рентабельності – 197,3 % In FG "Fortuna" of Krasnograd district of Kharkiv region, 2 types of powdery mildew diseases were registered in spring barley crops in 2023: volatile and hard. Spring barley of the Monomakh variety was relatively resistant to powdery mildew diseases, in contrast to the Kozak and Dokuchaevskii varieties. 15. Technical efficiency of the use of Vitavax 200 FF, 40% w.s.c. with the consumption rate of 1.5 and 3.0 l/ha was the same and amounted to 91%, which makes it possible to conclude that it is not appropriate to overuse the drug in the fight against powdery mildew diseases of barley. The application of the double consumption rate of Vitavax 200FF poisoner, in addition to having the same technical efficiency as 1.5 l/t, also has a negative and depressing effect on plants. Thus, the number of plants per 1 m² in the Vitavax 200FF version, 3.0 l/t was 210 plants, against 212 plants in the Vitavax 200FF version, 1.5 l/t. The number of productive stems in the Vitavax 200FF, 3.0 l/t variant was 253 against 267 in the Vitavax 200FF, 1.5 l/t variant. The length of the spike in the Vitavax 200FF, 3.0 l/t variant was 5.4 cm, against 5.7 cm in the Vitavax 200FF, 1.5 l/t variant. The number of grains in 1 ear in the Vitavax 200FF variant, 3.0 l/t was 26.5 pcs, against 26.3 pcs in the Vitavax 200FF variant, 1.5 l/t. The mass of grains in the version of Vitavax 200FF, 3.0 l/t was 0.87 g, against 0.89 g in the version of Vitavax 200FF, 1.5 l/t. The mass of 1000 grains in the Vitavax 200FF version, 3.0 l/t was 33.08 against 33.72 in the Vitavax 200FF version, 1.5 l/t. The technical yield in the Vitavax 200FF version, 3.0 l/t was 220.11 g/m², against 234.07 g/m² in the Vitavax 200FF version, 1.5 l/t. When using the fungicide Vitavax 200 FF (1.5 l/t) to protect spring barley from pathogens of powdery mildew, the additional net profit was UAH 977/ha, the payback of additional costs was UAH 2.97, the profitability level was 197.3% |
URI: | https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/51170 |
metadata.dcterms.references: | 1. Аверчев О.В., Марковська О.Є., Макуха О.В. Карантинна лабораторна експертиза. Частина І. Ентомологічні та фітопатологічні аналізи. Херсон: ОЛДІ–ПЛЮС, 2021. 128 с. 2. Арешнiков Б. А., Гончаренко М. П. i iн. Захист зернових культур вiд шкiдникiв , хвороб , бур янiв при iнтегрованих технологiях. Київ 1992, 224с. 3. Бран Е. Т. “Cажка зернових культур” К.: Вид с–г лiтератури УРСР, 1945, 31с. 4. Гарина И. Н. Оценка качеств протравливания семян // Защита и карантин растений 2003. № 8. С. 18–19. 5. Гешеле Э. Э. Методическое руководство по фитопатологической оценке зерновых культур. Одесса, 1971. 180 с. 6. Горяінова В.В., Станкевич С.В., Батова О.М., Жукова Л.В. Загальна фітопатологія: навч. посібник. — Житомир: ПП «Рута», 2023. — 378 с. 7. Гряник Г. М.,Лехман С. Д. та iн.. Охрона працi – К.: Урожай, 1994.–272с. 8. ДСТУ 2949–94. Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення. К.: Держстандарт України, 1995. 47 с. 9. ДСТУ 4138–2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. Київ: Держспоживстандарт України, 2003. 173 с. 10. Евтушенко М. Д., Марютiн Ф. М. “Пестициди i технiчнi засоби iх застосування.”– ХНАУ iм.. В.В. Докучаева, Харкiв, 2001–349с. 11. Жукова Л.В., Станкевич С.В , Туренко В.П. та ін Патологія насіння сільськогосподарських культур: навч. посібник. Житомир: ПП «Рута», 2023. 292 с. 12. Зiнченко О. Ш., Салатенко В. Н., Бiлоножко М. А. Рослинництво. Пiдручник / За ред.. О. I. Зiнченка. – К.: Аграрна освiта, 2001.–591с. 13. Кирик М.М., Піковський М.Й. Патологія насіння сільськогосподарських культур: навч. посібник. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2012. 212 с. 14. Колодійчук В.Д., Кривенко А.І., Шушківська Н.І. Практикум із сільськогосподарської фітопатології. Київ: Центр учбової літератури, 2021. 232 с. 15. Комплексні системи захисту сільськогосподарських культур від хвороб / за ред. В.П. Туренка, М.О. Білика. Харків: Майдан, 2019. 330 с. 16. Красиловець Ю.Г. Iнтегрований захист польових культур вiд шкiдникiв i хвороб // Зб. Наук Праць наук.–досл. iн.–ту фiто санiтарного монiторiгу /Харк. Держ. Агр.. ун–т iм.. В.В. Докучаєва.–Х,1999.–Т.I.–Вип.1.–С. 16–20. 17. Кривченко В. И. Новый метод дифферинцации рас пыльной головни. – Кишенев, 1967. – 23с. 18. Кулешов А.В., Бiлик М.О. фiтосанiтарний монiторiнг i прогноз: Навчальний посiбник.–Харкiв: Еспада, 2008–512с. 19. Лопухина Г. П., Бурова Н. М. Очищать семена от головни // Защита растений. – 1978. – № 4 , – С. 50 – 51. 20. Марков І.Л. Практикум із сільськогосподарської фітопатології. Київ: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2012. 528 с. 21. Марков І.Л. та ін. Сільськогосподарська фітопатологія. Київ: Інтерсервіс, 2017. 573 с. 22. Марютін Ф.М., Білик М.О., Пантелєєв В.К. Фітопатологія. Харків: Еспада, 2008. 548 с. 23. Методи огляду та експертизи об'єктів регулювання. Методичні рекомендації до вивчення змістового модуля «Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи для підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» / С.В. Станкевич. Харків: ХНАУ, 2020. 26 с. 24. Методи огляду та експертизи об'єктів регулювання. Методичні рекомендації до вивчення змістового модуля «Мікологічна експертиза» для підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» / С.В. Станкевич. Харків: ХНАУ, 2020. 24 с. 25. Методи экспериментальной микологии / Под ред. В.И. Билай. Київ: Наук. думка, 1982. 452. 26. Насіннєва інфекція зернових колосових. Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2003. 20 с. 27. Насіннєва інфекція польових культур. Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2004. 56 с. 28. Облiк шкiдникiв i хвороб сiльськогосподарських культур / Пiд ред .. В.П. Омелюти.–К:Урожай, 1986.–296с. 29. Основи фітосанітарної безпеки в агроценозах польових культур: навч. посіб. / за ред. В.В. Кириченка, В.П. Петренкової. Дніпро: Середняк Т.К., 2020. 325 с. 30. Перелiк пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до використання в Украiнi.–Киiв: “Юнiвест маркетинг”,2022. 31. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія: підручник. Київ: Аграрна освіта, 2000. 415 с. 32. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурних растений. Определитель: В 3 т. К.: Наук. думка, 1977. Т. 2. Грибы несовершенные. 300 с. 33. Піковський М.Й. Кирик М.М. Діагностика хвороб насіння грибної етіології та ідентифікація їх збудників: Методичні рекомендації для студентів із спеціальності 8.130104 – "Захист рослин". Київ: Вид. центр НАУ, 2005. 22 с. 34. Пониривский В.Н. “Некоторые данные о черной головне ячменя “.– Тр. Харьков СХи им. В.В.Д.Т. 208. Харьков.1975с. 16–18. 35. Понировский В. Н. Пыльная головня ячменя в Харьковской области // Защита растений от вредителей и болезней. – 1962. – № 2 – С. 25–26. 36. Станкевич С.В., Балан Г.О. Технічні засоби застосування пестицидів: навч. посіб. — Житомир: ПП Рута, 2023. — 188 с. 37. Станкевич С.В., Положенець В.М., Немерицька Л.В. та ін. Фунгіциди і технічні засоби їх застосування: навч. посіб. — Житомир: Видавництво «Рута», 2022. — 214 с. 38. Станкевич С.В., Положенець В.М., Немерицька Л.В., Журавська І.А. Моніторинг хвороб сільськогосподарських культур: навч. посіб. — Житомир: Видавництво «Рута», 2022. — 303 с. 39. Станкевич С.В., Забродіна І.В. ,Білик М.О. та ін. Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин: навч. посіб. — Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. — 269 с. 40. Станкевич С.В., Забродіна І.В., Васильєва Ю.В. та ін. Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: навч. посібник. — Харків: ФОП Бровін О.В., 2020. — 624 с. 41. Степановских А. С. Головня ячменя – надежный заслон //Уральские нивы. – 1977. – № 6 С. 18–20 42. Степановских А. С. Черная пыльная головня на посевах ячменя // Защита растений. – 1989. – № 12. – С. 22–23. 43. Термінологічний словник з фітопатології / С.В. Станкевич, Л.В. Жукова, В.В. Горяінова, О.М. Батова. Житомир: Видавництво «Рута», 2022. 56 с. 44. Туренко В.П., Білик М.О., Мартиненко В.І. та ін. Новітній асортимент засобів захисту рослин від шкідливих організмів: навч. посіб. — Харків: Майдан, 2021. — 356 с. 45. Туренко В.П., Білик М.О., Станкевич С.В., Забродіна І.В. Сучасні пестициди і технічні засоби їх застосування: навч. посіб. — Житомир: Видавництво «Рута», 2023. — 564 с. 46. Федоренко В.П. “Современные проблемы фитосанитарного состояния Агробиоцинозов в Украине// Защита и карантин растений. 2003”.№12.с–14. 47. Федорова Р.Н. Экспресс-метод обнаружения спор на поверхности семян и растений. Микология и фитопалогия. 1987. Т.21. Вып. 6. С. 563–565. 48. Швартау В. В., Зозуля О. Л., Михальська Л. М., Санін О. Ю. Фузаріози культурних рослин. Київ: Логос, 2016. 164 с. 49. Шевченко И. С., Дуненко М.А. Черная пыльная головня //Защита растений. – 1970. – № 5. 50. Allison C. C. Hybridization between Ustilago liordei and Ustilago medians //Phyfophatology. — 1935. — V. 25. — № 1. — P. 5. 51. Nielsen I. I. Changes in germination type in some Ustilago species caused by an unidentified volatile substance 7/Canad. J. Bot. — 1966. — V. 44. — № 2. — P. 163—170 52. Pichler F., Weber A. Bestrahlungsversuche mit ultravioletten Licht. Rцntgenstrahlen und Radium zur Bekдmpfung von Pflanzen-krankheiten //Gentrale f. Bact. — 1922. — № ц. 11 53. Smith O.P., Peterson G.L., Beck R.J., Schaad N.W., Bonde M.R., Development of a PCR-based method for identification of Tilletia indica, casual agent of karnal bunt of wheat. Phytopathology. 1996. Vol. 86. P. 115–122. 54. Tapke V. F. Influence of humidity on floral infection of wheat and barley by loose smut //Agric. Research. — 1931. — V. 43. — № 4. — P. 503—516. 55. Tapke V. F. Longevity in Ustilago nuda //Phytopathology. — 1953. —V. 43. — P. 407. |
Appears in Collections: | 202 - "Захист і карантин рослин" (Магістри) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Dyplom_2023_M_202z-12m_Syrbu_T_V.pdf Restricted Access | 1.17 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy | |
Zavdannya_2023_M_202z-12m_Syrbu_T_V.pdf Restricted Access | 162.62 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy | |
Zvit_plahiat_2023_M_202z-12m_Syrbu_T_V.pdf Restricted Access | 273.17 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.