Please use this identifier to cite or link to this item:
https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/50545
Title: | Тополевий листоїд Chrysomela populi Linnaeus, 1758 (Coleoptera, Chrysomelidae) в урбоценозах м. Харкова та заходи щодо обмеження його шкідливості |
Other Titles: | Poplar leaf beetle Chrysomela populi Linnaeus, 1758 (Coleoptera, Chrysomelidae) in the urbocenoses of Kharkiv and measures to limit its harmfulness |
Authors: | Котенко, М. Ю. |
metadata.dc.contributor.advisor: | Мєшкова, В. Л. |
metadata.dc.contributor.affiliation: | Державний біотехнологічний університет, Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова |
Keywords: | тополя;шкідники;тополевий листоїд;фенологія;динаміка чисельності;пошкодженість;заходи захисту;poplar;pests;poplar leaf-eater;phenology;population dynamics;damage;protection measures |
Issue Date: | 2023 |
Publisher: | Харків: ДБТУ |
Citation: | Котенко М. Ю. Комплекс садових довгоносиків в саду ННВЦ «Дослідне поле Докучаєвське» Харківського району Харківської області: кваліфікаційна робота магістра: спец. 202 – Захист і карантин рослин; наук. кер. В. Л. Мєшкова; Харків: ДБТУ, 2023. 78 с. |
Abstract: | Дослідження проводилися в урбоценозах м. Харкова. Температура повітря за вегетаційний період 2023 р. становила 18,2 °С, що перевищувало багаторічне значення (1990–2019 рр.) на 1,5 °С, або на 9,2 %. Стійкий перехід температури через 5 °С відбувся у 2023 р. 16 березня, через 10 °С – 19 квітня, через 15 °С – 14 травня. Тривалість періоду з температурою понад 10 °С і понад 15 °С у 2023 році становила 181 і 137 днів, що на 11 і 13 днів більше, ніж за багаторічними даними. Кількість опадів за вегетаційний період 2023 р. сягала 354,1 мм, тобто перевищила багаторічне значення на 60,1 мм, або на 20,4 %. За вегетаційний період 2023 року ГТК становив 1,06, тобто перевершив багаторічне значення (0,96) на 10,3 %. Імаго тополевого листоїда вийшли з місць зимівлі 17 квітня. Сума додатних температур на цю дату становила 399,1 °С, а сума ефективних температур за порогу 10 °С – 34 °С. Перші кладки яєць виявляли 12 травня за температури 12,5 °С, перших личинок – 25 травня за температури повітря 19 °С. Личинки І віку живилися великим групами, ІІ віку – меншими, ІІІ віку іноді навіть по одній. Перші лялечки виявлені у 2023 році 16 червня при 22 °С, а перші жуки – через 11 днів при 16 °С. Від виявлення перших личинок до перших лялечок пройшло 23 дні, від виявлення перших лялечок до перших жуків – 11 днів. Для розвитку яєць потрібно 232 °С додатних температур (102 °С ефективних температур при порозі 10 °С), для розвитку личинок – 401 °С додатних температур (181 °С ефективних температур), для розвитку лялечок –215,5 °С додатних температур (115,5 °С ефективних температур). У зв’язку з відмінностями мікроклімату окремих ділянок особини тополевого листоїда розвивалися неодночасно. Жуки виходили з місць зимівлі впродовж декількох днів, тривалість періоду додаткового живлення залежала від темпів розвитку листя. Згідно з цим упродовж вегетаційного періоду одночасно виявляли імаго, яйця, личинок різного віку та лялечок тополевого листоїда. На розвиток від яйця до імаго потрібно було у 2023 році 46 днів при 846,5 °С додатних температур чи 396,5 °С ефективних температур при порозі 10 °С. У 2023 році сума додатних температур за вегетаційний період становила 3342,2 °С, що перевищує багаторічне значення (3060,2 °С). Це свідчить про можливість успішного розвитку двох поколінь тополевого листоїда, а частини популяції – навіть третього покоління. У зелених насадженнях м. Харкова тополевого листоїда виявлено лише на тополі чорній. У досліді з годівлею листям тополі чорної імаго тополевого листоїда живилися від середини травня до кінця червня і разом спожили 89,5 см2 площі листків, на тополі білій за шість тижнів пошкодили 34,6 см2 площі, а на осиці живилися лише до початку червня та пошкодили 14,6 см2 площі листків. Максимальна інтенсивність живлення жуків характерна для перших тижнів. В усі періоди обліку жуки споживали більшу площу листя на тополі чорній, а найменшу на осиці. Личинки та жуки тополевого листоїда більшою мірою пошкоджували «молоде» листя, ніж «старе». Жуки, що живилися «молодим» листям, відклали більшу кількість яєць, а відкладання яєць тривало на 2 тижні довше. Це свідчить, що найбільшу шкоду заподіює перше покоління шкідника. Застосування інсектициду «Актара 25 WG, в. г.» в період початку живлення личинок тополевого листоїда забезпечило захист листя вкорінених живців, 5-річних і 7-річних дерев тополі чорної на 91,3; 79,9 і 77,6 % відповідно. Окупність додаткових витрат на захист вкорінених живців, дерев віком 5 і 7 років із застосуванням системного інсектициду «Актара 25 WG, в. г.» становить 50,73; 79,56 і 79,31 грн/грн відповідно. За високої чисельності популяції тополевого листоїда доцільно захищати рослини шляхом обприскування інсектицидами в період живлення личинок, зокрема «Актарою 25 WG, в. г.» з використанням суспензії 1,4 г/10 л води та витратою робочої суспензії для обробки вкорінених живців 0,2 л/рослину, дерев 5 і 7 років – 1,5 і 1,5 л/рослину. The research was conducted in the urbocenoses of the city of Kharkiv. The air temperature during the growing season of 2023 was 18.2 °С, which exceeded the long-term value (1990–2019) by 1.5 °С, or by 9.2%. A stable temperature transition of 5 °C took place in 2023 on March 16, after 10 °C on April 19, and after 15 °C on May 14. The duration of the period with a temperature above 10 °С and above 15 °С in 2023 was 181 and 137 days, which is 11 and 13 days more than according to long-term data. The amount of precipitation for the growing season of 2023 reached 354.1 mm, that is, it exceeded the long-term value by 60.1 mm, or by 20.4%. During the growing season of 2023, the GTC was 1.06, i.e. it exceeded the long-term value (0.96) by 10.3%. Adults of the poplar leaf-eater left their wintering places on April 17. The sum of positive temperatures on this date was 399.1 °C, and the sum of effective temperatures below the 10 °C threshold was 34 °C. The first clutches of eggs were detected on May 12 at a temperature of 12.5 °С, the first larvae - on May 25 at an air temperature of 19 °С. Larvae of the 1st instar fed in large groups, of the 2nd instar in smaller groups, and of the 3rd instar sometimes even one at a time. The first pupae were discovered in 2023 on June 16 at 22 °С, and the first beetles - after 11 days at 16 °С. From the detection of the first larvae to the first pupae, 23 days passed, from the detection of the first pupae to the first beetles - 11 days. For the development of eggs, 232 °C positive temperatures are required (102 °C effective temperatures at a threshold of 10 °C), for the development of larvae – 401 °C positive temperatures (181 °C effective temperatures), for the development of pupae –215.5 °C positive temperatures (115.5 °C effective temperatures). Due to the differences in the microclimate of individual areas, individuals of the poplar leaf-eater developed at different times. The beetles came out of their wintering places for several days, the duration of the additional feeding period depended on the rate of leaf development. According to this, adults, eggs, larvae of various ages and pupae of the poplar leaf-eater were simultaneously detected during the growing season. Development from egg to adult required 46 days in 2023 at 846.5 °C positive temperatures or 396.5 °C effective temperatures at a threshold of 10 °C. In 2023, the sum of positive temperatures during the growing season was 3342.2 °С, which exceeds the long-term value (3060.2 °С). This indicates the possibility of successful development of two generations of the poplar leaf-eater, and part of the population - even a third generation. In the green stands of the city of Kharkiv, the poplar leaf-eater was found only on the black poplar. In an experiment with feeding on black poplar leaves, poplar leaf-eating adults fed from mid-May to the end of June and together consumed 89.5 cm2 of leaf area, on white poplar they damaged 34.6 cm2 of area in six weeks, and on aspen they fed only until the beginning of June and damaged 14.6 cm2 leaf area. The maximum intensity of beetle feeding is typical for the first weeks. In all recording periods, beetles consumed a larger area of leaves on black poplar, and the smallest on aspen. Larvae and beetles of the poplar leaf-eater damaged the "young" leaves more than the "old" ones. Beetles feeding on "young" leaves laid more eggs, and egg laying lasted 2 weeks longer. This shows that the first generation of the pest causes the greatest damage. Application of insecticide "Aktara 25 WG, v. g. in the period of the beginning of the feeding of poplar leaf-eater larvae, it provided protection of the leaves of rooted cuttings, 5-year-old and 7-year-old black poplar trees by 91.3; 79.9 and 77.6%, respectively. Reimbursement of additional costs for the protection of rooted cuttings, 5- and 7-year-old trees with the use of systemic insecticide "Aktara 25 WG, v. g. is 50.73; 79.56 and 79.31 hryvnias/hryvnias, respectively. With a high population of the poplar leaf-eater, it is advisable to protect the plants by spraying with insecticides during the feeding period of the larvae, in particular "Aktara 25 WG, v. g. with the use of a suspension of 1.4 g/10 l of water and the consumption of the working suspension for processing rooted cuttings of 0.2 l/plant, 5 and 7-year-old trees – 1.5 and 1.5 l/plant. |
URI: | https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/50545 |
metadata.dcterms.references: | 1. Атраментова Л. О., Утєвська О. М. Статистичні методи в біології. Х: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. 288 с. 2. Беліков А. А., Вовк С. В. Про деякі результати вивчення фауни листоїдів (Chrysomelidae) у промисловому місті Рубіжне Луганської області. Біологічні дослідження–2016: Збірник наукових праць. Житомир: ПП «Рута», 2016. С. 146–148. 3. Бровдiй В. М. Жуки-листоїди. Галеруцини. Фауна України; т. 19, вип. 17. К.: Наукова думка, 1973. 194 с. 4. Бровдiй В. М. Жуки-листоїди. Хризомелiни. Фауна України; т. 19, вип. 16. К.: Наукова думка, 1977. 388 с. 5. Висоцька Н. Ю. Технології та агротехніка створення біоенерге-тичних плантацій тополь та верб в Україні. Досвід та напрацювання Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. ГМ Висоцького. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2014. Т. 155. С. 122–126. 6. Висоцька Н. Ю., Ткач В. П. Деревостани тополі та осики в Україні. Лісівництво і агролісомеліорація. 2016. Вип. 128. С. 20–27. 7. Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Режим доступу: https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/ (25.09.2023) 8. Дідух Я. П. Рослинний світ України в аспекті кліматичних змін. К.: Наук. думка, 2023. 202 с. 9. Екологічне право: законодавство України у сфері захисту рослин: зб. норм.-прав. актів / уклад. Ярошенко А. С. Дніпро : Видавець Біла К. О., 2019. 386 с. 10. Жупінська К. Ю. Стовбурові шкідники на рослинах роду Populus L. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2019. № 1–2. С. 46–55. 11. Закалюжний В. Нарис ентомофауни Полтавського міського парку. Біологія та екологія. 2017. Т. 3, № 1–2. С. 76–85. 12. Закон України «Про захист рослин». Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1998. № 50–51, ст. 310. 13. Кардаш Є. С., Соколова І. М. Структура комплексів комах-філофагів листяних насаджень м. Харків. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія. 2020. Вип. 22 (1). С. 68–81. 14. Кардаш Є. С. Особливості трофічної активності філофагів у зелених насадженнях м. Харкова (Україна). Вісті Харківського ентомологічного товариства. 2021. Т. XXIX, вип. 1. С. 77–84. 15. Кукіна О. М., Кардаш Є. С., Швиденко І. М. Оцінювання шкідливості гризучих комах-філофагів у міських насадженнях Харкова. Актуальні проблеми, шляхи та перспективи розвитку ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства, урбоекології та фітомеліорації: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Біла Церква, 16–17 вересня 2021 р.). Біла Церква: БНАУ, 2021. С.76–78. 16. Лєвон Ф. М. Зелені насадження в антропогенно трансформованому середовищі: монографія. К.: ННЦ ІАЕ, 2008. 364 с. 17. Методичні вказівки з нагляду, обліку та прогнозування поширення шкідників і хвороб лісу для рівнинної частини України / укладач В.Л. Мєшкова. Харків: ТОВ Планета-Прінт, 2020: 92 с. 18. Мєшкова В. Л. Зміна клімату та міські насадження. Лісовий вісник. 2017. №11–12. С. 10–13. 19. Мєшкова В. Л. Моніторинг біотичних чинників ослаблення дерев в урбоценозах. Колесніковські читання. Присвячено пам’яті О. І. Колеснікова: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 25 листопада 2020 р.). Харків. ХНУМГ, 2020. С. 46-48. 20. Мєшкова В. Л., Байдик Г. В., Бережненко Ж. І. Динаміка пошкодження комахами листя дуба звичайного у полезахисних лісових смугах Харківської області. Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Серія: Фітопатологія та ентомологія. 2018. №. 1–2. С. 92–100. 21. Мєшкова В. Л., Байдик Г. В., Бережненко Ж. І. Особливості сезонного розвитку листоїдів (Chrysomelidae) у полезахисних лісових смугах Харківської області. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2016. № 1−2. С.70–78. 22. Мєшкова В. Л., Байдик Г. В., Котенко М. Ю. Тополевий листоїд Chrysomela populi Linnaeus, 1758 (Coleoptera, Chrysomelidae) в урбоценозах м. Харкова. Матеріали ІІ міжнародної наук.-практ. конф., присвяченої ювілейним датам від дня народження видатних вчених-ентомологів докторів біологічних наук, професорів О.О. Мігуліна та О.В. Захаренка (м. Харків, ДБТУ, 19−20 жовтня 2023 р.). Житомир: Видавництво «Рута». С. 99–102. 23. Мєшкова В. Л., Жупінська К. Ю. Шкідливість комах на рослинах роду Populus. Проблеми екології та екологічного захисту рослин: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. факультету захисту рослин ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, 17–18 жовтня 2019 р. Х.: Мадрид, 2019. С. 68–70. 24. Мєшкова В. Л., Жупінська К. Ю., Хименко Н. Л. Заходи щодо зменшення пошкодження рослин роду Populus L. стовбуровими комахами. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої ювілейним датам від дня народження видатних вчених-ентомологів докторів біологічних наук, професорів О. О. Мігуліна та О. В. Захаренка (м. Харків, ДБТУ, 19−20 жовтня 2023 р.). Житомир: Видавництво «Рута». С. 103–106. 25. Мєшкова В. Л., Скрильник Ю. Є., Кошеляєва Я. В. Санітарний стан берези повислої у Лівобережному лісостепу України: монографія. Харків: Мачулін, 2023.163 с. 26. Пузріна Н. В. Шкідники і збудники хвороб деревних декоративних рослин (частина 1): навчальний посібник. К.: НУБіП, 2020. 250 с. 27. Пузріна Н. В., Мєшкова В. Л., Миронюк В. В., Бондар А. О., Токарєва О. В., Бойко Г. О. Моніторинг шкідливих організмів лісових екосистем: навчальний посібник. Київ: НУБіП України, 2021. 274 с. 28. Скрильник Ю. Є., Кошеляєва Я. В., Жупінська К.Ю., Мєшкова В. Л. Деякі риси ксилофагів, що визначають їхню шкідливість для рослин роду Populus. Ентомологічні читання пам’яті видатних вчених-ентомологів В. П. Васильєва і М. П. Дядечка. Матеріали всеукраїнської науково-практичної online конференції, присвяченої 110-річчю від дня народження видатних вчених-ентомологів академіка НАН України Вадима Петровича Васильєва і професора Миколи Платоновича Дядечка (21 березня 2023 року). Київ, 2023. С.81–85. 29. Соколова І. М. Листоїди-дендробіонти Харківської області. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали XІ міжнародної наукової конференції (10–12 листопада 2021 р.). Дніпро: Ліра, 2021. С.35–37. 30. Соколова І. М. Фенологічні особливості в’язового листоїда в зелених насадженнях Харкова. Лісівництво і агролісомеліорація. 2019. Вип. 135. С. 133–139. 31. Соколова І. М., Швиденко І. М., Кардаш Є. С. Поширеність гризучих комах-філофагів у листяних насадженнях м. Харкова. Ukrainian Entomological Journal. 2020. Т. 18, № 1–2. С. 67–79. 32. Торосова Л. О., Висоцька Н. Ю., Лось С. А., Орловська Т. В. & Золотих І. В. Дослідження представників роду Роpulus за морфологічними ознаками. Лісівництво і агролісомеліорація. 2015. Вип. 126. С. 148–157. 33. Туренко В. П., Білик М. О., Станкевич С. В., Забродіна І. В. Сучасні пестициди і технічні засоби їх застосування: навч. посіб. Житомир: ПП «Рута», 2023. 564 с. 34. Худолєєва Л. В. Біотехнологічні аспекти вирощування короткорота¬ційних плантацій Populus та Salix в Україні. Дис. .... канд. біол. наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. Київ, 2019. 159 с. 35. Biselli C., Vietto L., Rosso L., Cattivelli L., Nervo G., Fricano A. Advanced Breeding for Biotic Stress Resistance in Poplar. Plants. 2022, Vol. 11, 2032. 36. Boyd M. A., Berner L. T., Doak P., Goetz S. J., Rogers B. M., Wagner D., ... & Mack M. C. Impacts of climate and insect herbivory on productivity and physiology of trembling aspen (Populus tremuloides) in Alaskan boreal forests. Environmental Research Letters. 2019. Vol. 14(8), 085010. 37. Charles J. G. et al. Insect and Other Pests of Poplars and Willows. FAO. 2014. Poplars and Willows: Trees for Society and the Environment (eds J.G. Isebrands and J. Richardson). Р. 459–526. 38. De Tillesse V., Nef L., Charles J., Hopkin A., Augustin S. Damaging poplar insects. FAO, Rome. 2014. 39. La Spina S., Gregoire J. –C., Mertens P., De-Canniere Ch. Impact of poplar water status on leaf-beetle (Chrysomela populi) survival and feeding. Annals of forest science. 2010. Vol. 67(2). P. 209p1–209p6. 40. Meshkova V., Skrylnyk Yu., Zhupinska K., Baidyk H., Koshelyaeva Ya. Technical harmfulness of xylophagous insects in poplar and aspen stands of the left-bank forest steppe. Plants protection and quarantine in the 21st century: рroblems and development prospects. Monograph. Edited by S. Stankevych, O. Mandych. Tallinn: Teadmus OÜ, 2023. P. 209–228. 41. Raffa K. F., Brockerhoff E. G., Grégoire J. C., Hamelin R. C., Liebhold A. M., Santini A., ... & Wingfield M. J. Approaches to Forecasting Damage by Invasive Forest Insects and Pathogens: A Cross-Assessment. BioScience 2023. Vol. 73(2). P. 85–111. 42. Ramstack Hobbs J. M., Garthwaite I. J., Lancaster L., Moffett‐Dobbs J. A., Johnson K., Criss N., ... & LeRoy C. J. The influence of weevil herbivory on leaf litter chemistry in dioecious willows. Ecology and Evolution. 2022. Vol. 12(12), e9626. 43. Schroeder H., Fladung M. Poplar clones differ in their resistance against insects feeding. Landbauforschung= Applied agricultural and forestry research: journal of applied research in agriculture and forestry. 2018. Vol. 68(1–2), P. 19–26. 44. Simovic I., Šikoparija B., Panic M., Radulovic M., Lugonja P. Remote Sensing of Poplar Phenophase and Leaf Miner Attack in Urban Forests. Remote Sens. 2022. Vol. 14, 6331. 45. Skrylnyk Y. Y., Zhupinska K. Y., Koshelyaeva Y. V., Meshkova V. L. Physiological harmfulness of xylophagous insects in poplar and aspen stands in the Left-Bank Forest-Steppe. Forestry & Forest melioration. 2023. Iss. 142. P. 147–157. 46. Skrylnyk Yu. Ye., Zhupinska K. Yu., Koshelyaeva Ya. V., Meshkova V. L. Xylophagous insects (Insecta: Coleoptera, Hymenoptera, Lepidoptera) of Populus sp. (Malpighiales: Salicaceae) in the eastern regions of Ukraine. The Kharkov Entomological Society Gazette. 2023. Vol. XXXI, iss. 1. P. 24–30. 47. Sreedevi K., Sree Chandana P., Correya J. C., Shashank P. R., Singh S., Veenakumari K. Economically Important Wood Feeding Insects: Their Diversity, Damage and Diagnostics. Science of wood degradation and its protection. Singapore: Springer Singapore. 2022. Pp. 115–145. 48. Tokarieva O., Meshkova V., Puzrina N. Pest management in forests of Eastern Europe (Manual). NUBiP of Ukraine, 2022. 285 pp. 49. Tomescu R., Nef L. Leaf eating insect damage on different poplar clones and sites. Annals of Forest Science. 2007. Т. 64, №. 1. С. 99–108. 50. Urban J. Occurrence, bionomics and harmfulness of Chrysomela populi L. (Coleoptera, Chrysomelidae). Journal of Forest Science. 2006. Vol. 52 (6). P. 255–284. 51. Yalaltdinova A., Kim J., Baranovskaya N., Rikhvanov L. Populus nigra L. as a bioindicator of atmospheric trace element pollution and potential toxic impacts on human and ecosystem. Ecological Indicators. 2017. Available-online. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.06.021 |
Appears in Collections: | 202 - "Захист і карантин рослин" (Магістри) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Diplom_2023_M_202z-12m_Kotenko_M_YU.pdf Restricted Access | 1.8 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy | |
Zavdannya_2023_M_202z-12m_Kotenko_M_YU.pdf Restricted Access | 160.04 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy | |
Zvit_plahiat_2023_M_202z-12m_Kotenko_M_YU.pdf Restricted Access | 641.56 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.