Західний кукурудзяний жук – поширення в Північній Америці, Європі та Україні, досвід щодо обмеження шкідливості

Abstract

Західний кукурудзяний жук був шкідником кукурудзи в природному ареалі, а саме в Центральній Америці протягом останніх тисяч років. В кінці 19 ст. він розширив свій ареал і потрапив до Північної Америки, де від початка 20 ст. і до сьогодні залишається важливим шкідником кукурудзи завдяки збільшенню площі посівів під культурою. Проаналізувавши багато джерел, можна побачити, що західний кукурудзяний жук є небезпечним шкідником, завдяки чому в США його називають “проблемою на мільярд доларів”. Діабротика вже завдає суттєвих збитків в Америці де за рік вирощують в середньому 350 млн. т. зерна, з них через діяльність діабротики втрачається близько 10 %. В грошовому еквіваленті це складає 2 мільярди доларів. На території Європи D. virgifera вперше було виявлено на полі неподалік Белградського міжнародного аеропорту у 1992 р. Середня швидкість просування в Європі становила 40–80 км на рік. У 1995 р. західний кукурудзяний жук був зареєстрований в Хорватії та Угорщині, 1996 р. у Румунії, та Боснії і Герцоговині. Станом на 1997 рік у Сербії жук охоплював територію 53000 км². У 1998 фахівці знайшли вогнище в Італії, а також в Болгарії. У 2000 році шкідника знайшли в Швейцарії та Словаччині. В Європі склалися сприятливі умови для розповсюдження західного кукурудзяного жука, зони вирощування кукурудзи збігаються із зонами теплого клімату, тому шкідник почуває себе комфортно. За останніми даними офіційно підтверджено відсутність шкідника в Естонії та Данії. Ще в трьох країнах його вдалося викорінити – Великобританії, Бельгії та Нідерландах. В Швейцарії він знаходиться під ліквідацією, а в решті держав західний кукурудзяний жук є обмежено поширеним, або широко поширеним. D. virgifera virgifera була знайдена в 16 областях України: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівнеській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій. Станом на початок 2022 року площа на якій знайдено шкідника в Україні сягає 138693,5383 га. З 2015 по 2021 роки площа, заселена західним кукурудзяним жуком на території України зросла у 1,6 рази. Вчені вважають, що вже за п’ять років шкідник може заселити всі регіони де вирощують кукурудзу. Для моніторингу личинок західного кукурудзяного жука проводять обліки коли рослина перебуває у стадії 3‒4 листків і до початку викидання волоті. В першу чергу звертають увагу на рослини, що відстають у рості, мають фіолетове забарвлення, ті які вилягли, або прив’яли. Для обліку імаго використовують клейові пастки на посівах сої, огляд пробних ділянок та косіння ентомологічним сачком.

The research was conducted in the garden of the Dokuchaevskoye Experimental Field National Research Center, Kharkiv District, Kharkiv Region. Based on the results of the research, the following conclusions were made: in the garden of the Dokuchaevskoe Experimental Field National Research Center, the green apple aphid, Aphis pomi Deg, was of great importance. (Homoptera, Aphididae). The species composition of phytophagous species in the garden of the Dokuchaevskoe Research Field Research Center is represented by the following series: the most pests were from the order of angiosperms - 36.4%, isoptera - 27.2%, lepidoptera - 18.2%, and hemioptera and hymenoptera - 9.1% each . According to our research, the first appearance of larvae from overwintering eggs was observed on April 14, 2021 at a total effective temperature of 37.8°С. Mass revival took place in the budding phenophase. At the beginning of flowering (first decade of May), the appearance of founder females (second generation) was recorded. In the phenophase, the end of flowering - the complete shedding of petals, the appearance of winged individuals was observed, and the flight of female settlers (the third generation) took place. The number of green apple aphids was recorded on varieties Gala, Liberty, Renet Simyrenko. In the phenophase of bud swelling, the average number of aphids on the Gala variety was 4.5 copies; on the Liberty variety - 5.1 copies; on the Renet Simyrenko variety - 4.8 copies. In the budding phenophase, the average number on the Gala variety was 24.1 specimens; on the Liberty variety - 20.6 copies; on the Renet Simyrenko variety - 19.3 copies. In the phenophase of bud development, the average number of green apple aphids on the Gala variety was 46.5 copies; on the Liberty variety - 74.1 copies; on the Renet Simyrenko variety - 55.9 copies. In the pink bud phenophase, the average number on the Gala variety was 74.1 specimens; on the Liberty variety - 96.8 copies; on the Renet Simyrenko variety - 87.8 copies. In the phenophase of fruit formation and growth, the average number of pests on the Gala variety was 95.3 copies; on the Liberty variety - 113.9 copies; on the Renet Simyrenko variety - 118.1 copies. The Liberty variety turned out to be the most populated.