Вплив біопрепаратів на урожайність квасолі овочевої в Лівобережному Лісостепу України

Abstract

Актуальність. Квасоля — традиційна культура України. На жаль, в останні десятиріччя площі під цією культурою були незначні, вирощували її в основному на присадибних ділянках. Квасоля здавна була традиційною культурою в Україні, проте зараз попит на неї не задовольняється. Основним виробником квасолі у нас залишається приватний сектор. Великого значення в Україні займає місце вирощування зернобобових культур, зокрема квасолі, котра на сьогодні займає незначні площі. Подальше поширення культури багато в чому залежить від впровадження у виробництво оптимізованих доз мінеральних добрив, які дають змогу підвищити врожайність та економічну ефективність продукції, зменшуючи при цьому витрати на її виробництво. Одним з найбільш ефективних факторів підвищення продуктивності рослин, покращення його якісних показників, а також збереження родючості ґрунту є забезпечення їх основними поживними речовинами за рахунок оптимального збалансованого використання добрив. Мета і завдання досліджень. Метою досліду є підвищення якості насіння квасолі за рахунок використання мінеральних добрив, встановлення оптимальних доз, способів їх внесення, а також виявлення у динаміці їх дії на забезпеченість рослин та ґрунту поживними елементами живлення. У дослідженнях ставились наступні завдання: 1. Підвищити продуктивність квасолі за рахунок забезпечення їх основними поживними речовинами; 2. Провести фенологічні та біометричні спостереження за ростом і розвитком рослин; 3. Визначити урожайність квасолі та провести дисперсійний аналіз урожайності та якості продукції; 4. розрахувати економічну ефективність застосування мінеральних добрив. Об’єкт досліджень: закономірності формування високого рівня врожайності та якості квасолі при взаємодії оптимізованих доз добрив з ґрунтом. Предмет досліджень: визначення залежності урожайності та якісних показників квасолі за рахунок впливу внесених мінеральних добрив на чорноземі типовому малогумусному легкосуглинковому. Методи досліджень: польовий, при якому застосовували візуальний – для проведення фенологічних спостережень, вимірювально-ваговий – для визначення біометричних показників формування рівня врожаю; лабораторний – для визначення агрохімічних властивостей ґрунту та якісних показників рослин; розрахунковий – для встановлення економічної ефективності внесених добрив. Результати досліджень. В умовах 2023 р. вологість ґрунту в горизонті 0-60 см в середньому у фазу сходи і цвітіння квасолі зернової знаходилася в межах 68-72 % НВ, а в період повної стиглості квасолі (серпень) цей показник склав 66 % НВ, тобто рослини квасолі зернової були забезпечені оптимальним зволоженням ґрунту за рахунок опадів. Динаміка вологості ґрунту під квасолею зерновою свідчить, що в шарі ґрунту (0-60 см) в період вегетації рослин вона була на рівні оптимальної. Після вивчення нітратного режиму ґрунту за умов вирощування квасолі зернової можна зробити такі висновки: а). внесення азотних добрив підвищує вміст нітратів у ґрунті під рослинами квасолі зернової, найбільшу їх кількість відзначали при внесенні азоту в дозі 22,5-45 кг/га д. р. навесні врозкид і локально; б). максимальна кількість нітратів спостерігається в початковий період росту і розвитку рослин квасолі зернової. Після максимального формування вегетативної маси утримання їх у ґрунті зменшується, а до кінця вегетації з загасанням процесу нітрифікації – різко знижується. Аналогічну залежність впливу норм азотного добрива спостерігали на запаси амонійного азоту в ґрунті. Вміст амонійного азоту на контрольному варіанті (без добрив) у відповідні фази росту і розвитку рослин становив 99 мг/кг, 97, 98, 96 мг/кг абсолютно-сухого ґрунту. Максимальне накопичення амонійного азоту (115-109 мг/кг) було відмічено на варіанті з внесенням мінеральних добрив в дозі N45P90K90 врозкид навесні, застосованої як еталон та половина рекомендованої дози (N22,5P45K45) локально навесні. Вміст амонійного азоту за період вегетації рослини як у неудобреному, так і удобреному ґрунті зменшувався. Процес утворення рухомого фосфору в ґрунті під рослинами квасолі зернової забезпечує максимум його накопичення в період сходів, до кінця вегетації спостерігається тенденція зниження його вмісту по всіх досліджуваних варіантах. Найбільша кількість рухомих фосфатів у ґрунті міститься на варіантах з повним мінеральним добривом, де Р2О5 вносили в дозі 45 кг/га д. р. На початку вегетації рослин спостерігається максимальна кількість обмінного калію, яка дещо зменшується до кінця вегетаційного періоду. Внесені калійні добрива підвищують його вміст у ґрунті. Таким чином, внесення добрив за умов вирощування квасолі зернової збільшує вміст рухомих форм поживних речовин у ґрунті. Дози, способи внесення мінеральних добрив прискорювали проходження етапів органогенезу на одну-дві доби порівняно з абсолютним контролем. Внесення мінеральних добрив під квасолю сприяє підвищенню кількості бобів в стручку на 1-5 шт., стручків на рослині – 5-7 шт., висоти куща і довжини стручків –3-12 і 1-3 см відповідно відносно контрольного варіанту без добрив. Оптимальною ресурсоощадною дозою під квасолю зернову є внесення мінеральних добрив у дозі N22,5K45K45 локально та N45P90K90 рекомендованої як еталон врозкид. Продуктивність однієї рослини при цьому збільшується на 41-53 % відносно контрольного варіанту без добрив. На чорноземі типовому середньо забезпеченим азотом, фосфором і калієм найбільш оптимальними під квасолю зернову є внесення повного мінерального добрива в дозі N45P90K90 врозкид, ½ цієї дози (N22,5K45K45) локально навесні. Урожайність насіння квасолі зернової відповідно збільшується на 17-20 % відповідно. Посівні якості насіння квасолі зернової за умови використання мінеральних добрив були високими на всіх досліджуваних варіантах і відповідали чинним ДСТУ 2240-93 і ДСТУ 4138-2002. Використання науково обґрунтованих доз, способів внесення мінеральних добрив у насінництві квасолі зернової є економічно вигідним і доцільним. Крім значного підвищення врожайності насіння (на 20 кг/га), дозволяє отримати додатковий прибуток (1255-1425 тис.грн/га), а також підвищити рентабельність вирощування з 29 до 40 %.