Застосування індикаторів оцінки циркулярної економіки

Abstract

Циркулярна економіка являє собою альтернативну економічну модель, орієнтовану на підвищення ефективності використання ресурсів та зниження впливу на довкілля. В останні роки циркулярна економіка набуває все більшого значення як інструмент, який пропонує рішення для деяких з найнагальніших проблем у галузі сталого розвитку. Оскільки концепція та принципи циркулярної економіки поступово приймаються всіма суб'єктами на державному та міжнародному рівнях у рамках програм сталого розвитку, вимір прогресу чи регресу циркулярності став важливим компонентом оцінки стійкості соціально-економічного розвитку держав. Однак вимір циркулярності не позбавлений проблем, зокрема через багатоплановість концепції, її зв'язки з багатьма секторами економіки та її географічним масштабом. Показники мають вирішальне значення для економічної оцінки на всіх рівнях, від рівня мікро-(підприємства) до макро-(регіонального та національного) та глобального рівнів з акцентом на сировину та матеріали, паливо та енергетику, відходи виробництва та споживання. Оскільки ефективність використання ресурсів та скорочення відходів відіграють центральну роль у циркулярній економіці, показники матеріальних потоків особливо актуальні. Більшість з них збирається й оцінюється відповідно до міжнародних стандартів і є основою для прийняття важливих рішень як у державному, так і в приватному секторах. В роботі проаналізовано рівні оцінювання циркулярних трансформацій. Наголошується, що методичний ландшафт оцінки циркулярних процесів має містити як кількісні, так і якісні індикатори, що надають достатньо інформації про циклічність на всіх рівнях господарського управління. На рівні галузі та видів економічної діяльності спектр індикаторів оцінки рівня та ефективності циркулярності має свою специфіку та окремі методичні підходи. В агропродовольчій сфері «замкненість» виробничо-економічних зав’язків найчастіше оцінюється за показниками щорічних обсягів харчових відходів, часткою їх подальшої повторної переробки, розміром інвестицій, які надійшли у галузь, рівнем утилізації відходів.

The circular economy is an alternative economic model focused on increasing the efficiency of resource use and reducing the impact on the environment. In recent years, the circular economy has gained increasing importance as a tool that provides solutions to some of the most pressing challenges in sustainable development. Since the concept and principles of the circular economy are gradually accepted by all subjects at the state and international levels within the framework of sustainable development programs, measuring progress or regression of circularity has become an essential component of assessing the sustainability of the socio-economic development of states. However, the measurement of circularity may come across some problems due to the multifaceted nature of the concept, its connections with many sectors of the economy, and its geographical scope. Indicators are critical for economic assessment at all levels, from the micro (enterprise) to the macro (regional and national) and global levels, emphasizing raw materials, fuels, and energy, production, and consumption waste. Resource efficiency and waste reduction play a central role in the circular economy, so material flow indicators are particularly relevant. Most of them are collected and evaluated by international standards and are the basis for making important decisions in both public and private sectors. The paper analyzes the evaluation levels of circular transformations. It is emphasized that the methodological landscape of the circular process assessment should contain quantitative and qualitative indicators that provide sufficient information about cyclicality at all levels of economic management. At the level of the industry and types of economic activity, the range of indicators for assessing the level and efficiency of circularity has its specificity and separate methodological approaches. In the agro-food sector, the "closedness" of production and economic relationships is most often assessed by indicators of the annual volume of food waste, the share of its further re-processing, the number of investments received in the industry, and the level of waste disposal.