Аналіз антропогенного впливу на об'єкти природно-заповідного фонду

Abstract

Антропогенний вплив на навколишнє природне середовище упродовж розвитку людської цивілізації посилювався, відбувалась зміна його масштабів та форм прояву. На сьогодні проявляється синергічний антропогенний вплив на взаємопов’язані складові біосфери. У взаємодії суспільства та природи в істо ричному аспекті виділяють два екологічно різні види антропогенного впливу, а саме конструктивний та деструктивний. Конструктивний вплив проявляється в одомашненні диких тварин, окультуренні багатьох видів злаків, проведенні ме ліорації і зрошування тощо, наслідки деструктивного впливу – знищення тропі чних дощових лісів і лісів в інших природних зонах, що підтримують баланс кисню та вуглецю в атмосфері, виникнення через нераціональне землекористу вання близько 2 млрд га «белендів», збіднення генофонду флори та фауни світу тощо. Інтенсивність масштабів деструктивного антропогенного впливу створює серйозну загрозу для біосфери. На сьогодні антропогенного впливу зазнають і території природно заповідного фонду. Через розорювання земель, вирубування лісів з подальшою зміною цільового призначення, осушення чи обводнення територій, промисло вого, житлового і дачного будівництва відбувається зменшення площі водно болотних угідь, степових екосистем та природних лісів, у середньому на 20 тис. га в рік. Особливо чутливі об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) до міліта рного впливу. Повномасштабне вторгнення рф на територію України призвело до значного забруднення земель і пошкодження ландшафтів ПЗФ. В межах зо- 4 ни бойових дій опинилось 393 об’єкти ПЗФ та Смарагдової мережі, що стано вить більше третини всього природно-заповідного фонду України. В цілому че рез війну близько 46 тис. км об’єктів ПЗФ та Смарагдової мережі піддаються ризику пошкодження і забруднення. Дуже важливими на сьогодні під час бойових дій є дослідження екологіч них проблем об’єктів природно-заповідного фонду України, а також розробка можливих шляхів їх подолання в післявоєнний період. Адже мережа природно-заповідних територій та об’єктів забезпечує збереження у природному стані типових й унікальних природно-територіальних комплексів у різних їхніх динамічних станах. Мета кваліфікаційної роботи. З огляду на надзвичайно вагому екологічну роль та одночасну вразливість природно-охоронних територій, метою кваліфікаційної роботи було проведення аналізу антропогенного впливу, в тому числі мілітарного, на об’єкти природно-заповідного фонду Харківської області (на прикладі НПП «Дворічанський»). Завдання. Для досягнення поставленої мети кваліфікаційної роботи потрібно було вирішити такі завдання:  охарактеризувати теоретичні аспекти антропогенного впливу на об’єкти ПЗФ згідно з науковими літературними джерелами;  проаналізувати загальні аспекти антропогенного впливу на об’єкти ПЗФ Харківської області до початку повномасштабного вторгнення рф в Украї ну;  оцінити наслідки пірогенного впливу на природні екосистеми НПП «Дворічанський»;  проаналізувати особливості та наслідки мілітарного впливу на об’єкти ПЗФ. Об’єкт дослідження – об’єкти природно-заповідного фонду Харківської області. Предмет дослідження – закономірності зміни природник екосистем об’єктів природно-заповідного фонду під дією різних видів антропогенного впливу. Методи дослідження. При написанні магістерської кваліфікаційної робо ти нами було використано загальнонаукові методи дослідження, такі як: аналі тичні (аналіз наукових літературних джерел за обраною тематикою, аналіз особливостей та наслідків різних видів антропогенного впливу на об’єкт ПЗФ); синтетичні (узагальнення і систематизація даних проведеного аналізу); розрахункові методи (визначення проективного покриття видів рослин під дією пірогенного впливу, розрахунок критерію Фішера для встановлення достовірності впливу досліджуваного фактору), та метод порівняння (порівняльний аналіз проективного покриття видів рослин на пошкоджених пожежею ділянках та те риторіях не підданих пірогенному впливу). Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. У магістер ській кваліфікаційній роботі здійснено аналіз особливостей антропогенного впливу на НПП «Дворічанський», який має надзвичайно унікальну екологічну та наукову цінність. Проаналізовано загальні аспекти антропогенного впливу на НПП до повномасштабного вторгнення рф в Україну; оцінено наслідки пірогенного впливу на природні екосистеми в межах парку; а також досліджено особливості впливу війни на досліджуваний об’єкт ПЗФ. Результати, здійсненого в кваліфікаційній роботі аналізу, в подальшому можуть бути використаними для формування рекомендацій щодо збереження та відновлення біорізноманіття унікальних природних екосистем НПП «Дворічанський».

Relevance of the topic of the qualification work. During the development of human civilization, anthropogenic impact on the natural environment has intensified, and its scale and forms of manifestation have changed. Today, a synergistic anthropogenic influence on the interconnected components of the biosphere is evident. In the historical interaction between society and nature, two ecologically distinct types of anthropogenic influence are identified: constructive and destructive. Constructive impact is evident in the domestication of wild animals, cultivation of various cereal types, land reclamation, irrigation, etc. Conversely, the consequences of destructive impact include the destruction of tropical rainforests and forests in other natural zones crucial for maintaining the balance of oxygen and carbon in the atmosphere. This destruction results from irrational land use, affecting approximately 2 billion hectares of "belends," and leads to the impoverishment of the gene pool of the world's flora and fauna. The scale and intensity of destructive anthropogenic influence pose a serious threat to the biosphere. The territory of the nature reserve fund is also subject to anthropogenic influence today. Activities such as land plowing, deforestation with subsequent changes in purpose, drainage or irrigation of territories, as well as industrial, residential, and summer construction, contribute to a yearly average decrease of 20,000 hectares in wetlands, steppe ecosystems, and natural forests. Objects within the nature reserve fund (NPF) are particularly sensitive to military influence. The full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine has resulted in significant land pollution and damage to NPF landscapes. Within the combat zone, 393 objects of the NPF and the Emerald Network were situated, constituting more than a third of Ukraine's entire nature reserve fund. Overall, approximately 46,000 km2 of NPF and Smaragdova network facilities are at risk of damage and pollution due to the war. Given the ongoing hostilities, the research of environmental problems associated with the objects of the nature reserve fund of Ukraine is crucial. Equally important is the development of potential strategies to address these issues in the post-war period. The network of nature-protected territories and objects plays a vital role in preserving typical and unique natural-territorial complexes in their natural state, accommodating various dynamic states. The purpose of the qualification work. Given the exceptionally crucial ecological role and simultaneous vulnerability of nature reserve territories, the objective of this qualification work was to conduct an analysis of anthropogenic impact, including military influence, on objects within the nature reserve fund of the Kharkiv region, using the example of the "Dvorichansky" National Nature Park. Task. To achieve the stated objective, the following tasks were addressed:  characterize theoretical aspects of anthropogenic impact on nature reserve fund (NPF) objects according to scientific literature;  analyze general aspects of anthropogenic impact on NPF objects in the Kharkiv region before the onset of the full-scale Russian Federation invasion into Ukraine;  assess the consequences of pyrogenic impact on the natural ecosystems of the "Dvorichansky" National Nature Park;  analyze the features and consequences of military impact on NPF objects. The object of the study is the research focused on objects within the nature reserve fund of the Kharkiv region. The subject of the study is investigated patterns of change in natural ecosystems of nature reserve fund objects under the influence of various types of anthropogenic impact. 8 Research methods. In composing this master's qualification work, various scientific research methods were employed, including analytical methods (analysis of scientific literature on the chosen topic, analysis of features and consequences of different types of anthropogenic impact on NPF objects), synthetic methods (summarizing and systematizing data from the analysis), calculation methods (determining the projected coverage of plant species under pyrogenic impact, calculating Fisher's criterion to establish the reliability of the impact of the studied factor), and the method of comparison (comparative analysis of projected coverage of plant species on firedamaged plots and undisturbed territories). Theoretical and practical significance of the obtained results. This master's qualification work analyzed the peculiarities of anthropogenic impact on the "Dvorichansky" National Nature Park, which holds exceptional ecological and scientific value. It examined general aspects of anthropogenic impact on the park before the full-scale invasion of the russian federation into Ukraine, evaluated the consequences of pyrogenic impact on natural ecosystems within the park, and investigated the impact of war on the studied nature reserve fund object. The results of the analysis in this qualification work can be utilized to formulate recommendations for the preservation and restoration of biodiversity in the unique natural ecosystems of the "Dvorichansky" National Nature Park.