Дослідження ефективності управління популяціями копитних тварин в МГ Лебідь Сумської області

Abstract

Регіональні мисливські господарства є відмінно новою для України формою заповідних у природному відношенні територій. Це поняття увійшло у вітчизняну практику заповідної справи з прийняттям у 1992 році Закону України « Про природно-заповідний фонду країни», щодалі набуває в нашій країні все більшого поширення. Це пояснюється тим, що ця категорія природно-заповідних об’єктів, завдяки регіональному підпорядкуванню, має більш гнучкий режим охорони і використання природних ресурсів спрощене, але достатньо ефективне управління. Таке мисливське господарство може утворюватися без вилучення земель і не мати ділянок з режимом суворої охорони. Однак, при всьому тому мисливське господарство має майже ті самі повноваження і пільги, що й національне природне мисливське господарство. Інакше кажучи, регіональне мисливське господарство, переслідуючи насамперед природоохоронні інтереси, дозволяє зберегти традиційні форми землекористування, і навіть впроваджувати нові більш досконалі, економічно вигідні екологічно обґрунтовані види господарювання та природокористування. Відповідно до наведеного закону, воно є полі функціональною територією, де передбачається не тільки охорона цінних природних комплексів, але й збереження історико – культурних цінностей, налагодження екологічного туризму, відпочинку на природі та розвиток екологічної освіти на базі мисливського господарства. Виходячи із сказаного основним завданням діяльності Регіонального мисливського господарства є: - збереження цінних природних та історико – культурних комплексів та об’єктів - збереження генетичних ресурсів фауни та флори - створення умов для організованого туризму відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів. 5 - проведення наукових досліджень природних комплексів та їх зміни в умовах рекреаційного використання, розробка на їх основі рекомендацій з питань охорони навколишнього середовища та ефективного використання, природних ресурсів - поширення екологічних знань - сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища - здійснення контролю за дотриманими іншими землекористувачами, землі яких знаходяться в межах мисливського господарства та окремими громадянами вимог Закону України « Про природно заповідний фонд України». Мисливське господарство передбачає проведення заходів направлення на збереження і відтворення природних комплексів та об’єктів, підвищення рекреаційної та естетичної цінності місцевості. Тут забороняється діяльність, яка може призвести до порушення рівноваги та природного ходу процесів в природних комплексах зміни ландшафту району, знищення рекреаційної цінності природних комплексів [1]. Перспективно для створення на Сумщині, нового вже третього Регіонального мисливського господарства виявилась територія Сумського району поблизу старовинного села Межиріч. Воно характеризується мальовничістю, багатими рекреаційними ресурсами, наявністю цінних природних об’єктів та цікавих історичних пам’яток. Є надія, що мисливське господарство забезпечить не тільки збереження унікальних ландшафтів та цінних природних комплексів, але й їх відношення, а також сприятиме економічному відродженню регіону і перетворенню його на один з центрів екологічної культури [1, 2, 3].