Please use this identifier to cite or link to this item: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/45392
Title: Угруповання орібатид (Acari: Oribatida) агроценозів в околицях м. Дубляни (Мале Полісся)
Other Titles: Сообщества орибатид (Acari: Oribatida) агроценозов в окрестностях г. Дубляны (Малое Полесье)
Communities of oribatids (Acari: Oribatida) in the agrocenoses in the vicinity of Dubliany (Male Polissia)
Authors: Мерза, С. П.
Гуштан, Г. Г.
Keywords: біорізноманіття;панцирні кліщі;ґрунтова фауна;агроценоз;Україна;биоразнообразие;панцирные клещи;почвенная фауна;агроценоз;Украина;biodiversity;moss mites;soil fauna;agrocenosis;Ukraine
Issue Date: 2019
Publisher: Харків
Citation: Мерза С. П., Гуштан Г. Г. Угруповання орібатид (Acari: Oribatida) агроценозів в околицях м. Дубляни (Мале Полісся). Известия Харьковского энтомологического общества. 2019. Т. 27. Вып. 2. С. 34-42.
Abstract: Досліджено таксономічний склад і структурні особливості населення орібатид в основних типах агроценозів Малого Полісся. Проведено порівняльний аналіз досліджених угруповань з їхніми природними варіантами на основі літературних даних. За матеріалами проведених досліджень сумарно виявлено 14 видів орібатид, які належать до 10 родин. Вивчені ценотичні фауни включають від 2 до 6 видів панцирних кліщів. В одній ґрунтовій пробі трапляються від 1 до 4 видів орібатид. Показник β-різноманіття орібатид досліджених агроценозів є в 5 разів більшим, ніж у природних біотопах зони широколистяних лісів. Порівняльний аналіз показника внутрішньоценотичного β-різноманіття свідчить про те, що найбільша контрастність внутрішньоценотичних умов для орібатид виявлена в агроценозах пшениці, середня — картоплі, кукурудзи та сої, а найменша — ріпаку. У досліджених агроценозах за видовим багатством переважали родини Oppiidae, Mycobatidae й Oribatulidae, кожна з яких сумарно представлена 2–3 видами. Аналіз індексу H’ для досліджених угруповань панцирних кліщів виявив, що найменше середнє різноманіття існує в соєвому та ріпаковому агроценозах, а найвище — у пшеничному. Установлено, що в різних типах досліджених агроценозів Малого Полісся можуть потенційно домінувати 10 видів орібатид. В окремих біотопах їх може бути від 2 до 5 видів. Відмічено 6 адаптивних типів (морфо-екологічних типів) панцирних кліщів. Структура спектрів морфо-екологічних типів панцирних кліщів досліджуваних агроценозів значно відрізняється від природних лучних екосистем України. Агроекосистеми характеризуються зменшенням кількості адаптивних типів орібатид і домінуванням неспеціалізованих форм. Виділено три біотопні групи панцирних кліщів: лісо-лучна, лучна й евритопна. Відбувається спрощення екологічної структури угруповань орібатид до трьох біотопних груп з переважанням евритопних представників. Установлено, що в усіх типах агроценозів частка еврибіонтних представників становить 46–87 % від загальної кількості. На один ценоз виявлено загалом від двох до трьох екогруп панцирних кліщів за гігропреферендумом.
Исследован таксономический состав и структурные особенности населения орибатид в основных типах агроценозов Малого Полесья. Проведён сравнительный анализ исследованных групп с их естественными вариантами на основе литературных данных. По материалам проведённых исследований суммарно выявлено 14 видов орибатид, относящихся к 10 семействам. Изученные ценотические фауны включают от 2 до 6 видов панцирных клещей. В одной почвенной пробе содержится от 1 до 4 видов орибатид. Показатель β-разнообразия орибатид исследованных агроценозов в 5 раз больше, чем в естественных биотопах зоны широколиственных лесов. Сравнительный анализ показателя внутриценотического β-разнообразия свидетельствует, что наибольшая контрастность внутриценотических условий для орибатид обнаружена в агроценозах пшеницы, средняя — картофеля, кукурузы и сои, а наименьшая — рапса. В исследованных агроценозах по видовому богатству преобладали семейства Oppiidae, Mycobatidae и Oribatulidae, каждое из которых суммарно представлено 2–3 видами. Анализ индекса H’ для исследованных групп панцирных клещей показал, что наименьшее среднее многообразие зафиксировано в соевом и рапсовом агроценозах, а наибольшее — в пшеничном. Установлено, что в различных типах исследованных агроценозов Малого Полесья может потенциально доминировать 10 видов орибатид. В отдельных биотопах их может быть от 2 до 5 видов. Отмечено 6 адаптивных типов (морфо-экологических типов) панцирных клещей. Структура спектров морфо-экологических типов панцирных клещей исследуемых агроценозов сильно отличается от естественных луговых экосистем Украины. Агроэкосистемы характеризуются уменьшением количества адаптивных типов орибатид и доминированием неспециализированных форм. Выделены три биотопных группы панцирных клещей: лесо-луговая, луговая и эвритопная. Отмечается упрощение экологической структуры сообществ орибатид до трёх биотопных групп с преобладанием эвритопных представителей. Установлено, что во всех типах агроценозов доля эврибионтных представителей составляет 46–87 % от общего количества. На один ценоз выявлено всего от двух до трёх экогруп панцирных клещей по гигропреферендуму.
We investigated the taxonomic composition and structural specifics of the oribatids population in main agrocenoses’ types of Male Polissya. The studied communities are compared to the natural oribatid complexes based on literary data. In agrocoenoses, 14 oribatids species are found which belong to 10 families. Studied coenotic communities consist from 2 to 6 species of oribatid mites. There are 1 to 4 oribatid species per sample. The index of β-diversity of oribatids in investigated agrocenoses is 5 times higher than in natural biotopes in the zone of deciduous forests. Comparative analysis of intra-coenotic H’ index of diversity shows that the largest contrast of intra-coenotic conditions for Oribatida was found in wheat agrocoenoses, the medium one in potato, corn, and soy coenoses, the smallest in rapeseed coenosis. Index of average oribatids population density in investigated agrocenoses varies in 30 times range of values. In investigated agrocoenoses genera of Oppidae, Mycobatidae, and Oribatulidae prevailed by species richness, each family is summarily presented by 2‒3 species. Analysis of H’ index for investigated oribatid groups shows that the smallest average diversity was noted in soya and rapeseed agrocoenoses, the largest in wheat coenosis. For 10 oribatid species, the potential to dominate is revealed in different types of investigated agrocenoses of Male Polissya. In some biotopes can be two to five dominating oribatid species. Six morpho-ecological types of oribatids are revealed. Structure of morpho-ecological (adaptive) oribatid types in agrocenoses is strongly different from that of the natural ecosystems of Ukraine. Agroecosystems are characterized by decreased diversity of the adaptive types of oribatids and the domination of non-specialized forms. We recognise three biotopical groups of oribatid mites in studied material: forest-meadow, meadow, and eurytopic species. The structure of ecological groups of oribatids is therefore reduced to three biotopical groups with the advantage of eurytopical representatives. Also in all types of agrocenoses eurybionic species group makes up 46‒87% of total quantity. As for hydropreferendum characteristics, only 2 to 3 ecogroups of oribatids found per coenosis.
URI: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/45392
ISSN: 1726-8028
Appears in Collections:Т. 27, Вип. 2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Vknet_2019_27_2_6.pdf411.63 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.