Особливості впливу релігійно-культових уявлень різних народів світу на сучасне розуміння права на смерть

Abstract

У статті досліджено одне з найбільш дискусійних питань сучасності про право на смерть шляхом евтаназії, а саме, чи має право людина самостійно вирішити, як завершити життя за наявності невиліковної хвороби і тяжких страждань. Доведено, що історичні події певного історичного періоду, пов'язані зі смертю людини і особливостями її поховання, впливали на сучасне розуміння права на смерть, рівень його сприйняття суспільством на території окремої держави. Тому дослідження впливу релігійно-культових уявлень розпочато із часів застосування практики ритуальних поховань, а це приблизно 200 тис. років тому у неандертальців. Не менш цікаві релігійно-культові події відбувалися на території Стародавнього Китаю, Єгипту, Індії, України і свідчать про сприйняття смерті як природного явища, що потребувало проведення ритуальних поховань і створення культу померлих. Відмінність у ставленні до смерті спостерігається в античну епоху, де вважалося, що найкраща смерть – це смерть у рідному домі, в оточенні друзів і родичів, тому її можна спланувати заздалегідь. Недотримання моральним постулатам в період середньовіччя могло бути причиною ритуального самогубства в Японії, а щоб бути готовим до такої дії рекомендувалося медитувати, думати про смерть, і це дозволить померти у потрібний час гідно. Більш глибоко до питання смерті звернулися представники церкви, які повністю заперечили існування права на смерть і можливість вирішувати жити далі чи ні, вважаючи що евтаназія є злочином – вбивством. Отже, сучасне розуміння права на смерть не є окремим правом для кожної людини, воно розглядається як невід'ємна частина права на життя і суттєво відрізняється у різних народів, враховуючи релігійні, моральні, традиційні уявлення. Сучасний технічний, науковий прогрес спричиняє необхідність виділення права на смерть як окремого права людини з переосмисленням суті, досягненням соціального компромісу в остаточному вирішенні неоднозначного питання.

The article examines one of the most debated issues of our time about the right to die by euthanasia, namely, whether a person has the right to decide how to end life in the presence of an incurable disease and severe suffering. It is proved that the historical events of a particular historical period related to the death of a person and the peculiarities of their burial influenced the modern understanding of the right to death, the level of its perception by society on the territory of a separate state. Therefore, the study of the influence of religious and cult ideas began at the time of the practice of ritual burials, which was approximately 200,000 years ago among Neanderthals. No less attractive religious and cult events took place on the territory of ancient China, Egypt, India, and Ukraine and testify to the perception of death as a natural phenomenon, which required ritual burials and the creation of a cult of the dead. The difference in attitude towards death is observed in the ancient era, where it was believed that the best death is death in one's home, surrounded by friends and relatives so that it can be planned. Non-compliance with moral postulates during the Middle Ages could be the cause of ritual suicide in Japan, and to be ready for such an action, it was recommended to meditate think about death, and this would allow one to die at the right time with dignity. Representatives of the church addressed the issue of death more deeply; they completely denied the existence of the right to die and the possibility of deciding to live on or not, believing that euthanasia was a crime, namely murder. Thus, the modern understanding of the right to die is not a separate right for each person; it is an integral part of the right to life and differs significantly among different peoples, considering religious, moral, and traditional ideas. Modern technical and scientific progress makes it necessary to distinguish the right to death as a separate human right by rethinking the essence, the achievement of a social compromise in the final solution of an ambiguous issue.