Flexible organizational structures: the essence, variables and factors of performance

Abstract

The article aims to clarify the essence of flexible organizational structure, the variables (dimensions) distinguishing the flexibility and rigidity of a structure, and the impact of structure flexibility on enterprise performance. The need for a clear definition of flexible organizational structure and the confusion between flexible and organic structures makes conducting research in this field essential. Various reports of flexible organizational structure are presented in the article, each highlighting different aspects of flexibility. Some definitions focus on temporary units and specific tasks, while others encompass broader characteristics such as flat hierarchy, decentralization, and adaptability. An empirical research study is conducted through interviews with top managers of Ukrainian and foreign enterprises to clarify the essence of flexible organizational structure. The research identifies critical characteristics (variables) of flexible structures, including low hierarchy, low complexity, substantial decentralization, and low degree of formalization. The study finds that flexible structures positively correlate with flexible business processes and better adaptability to VUCA (Volatility, Uncertainty, Complexity, Ambiguity) external environments, as seen during the pandemic. Thus, the article defines flexible organizational structures as flat, simple, decentralized structures with a low level of formalization, enabling flexibility of the enterprise’s business processes and allowing better adoption to VUCA external environment. Regarding performance, the research indicates that enterprises with flexible structures did not consistently demonstrate better overall performance than rigid structures. However, certain flexible structures were associated with higher performance in specific areas, such as overall efficiency, profitability, growth, and customer satisfaction.

Метою статті є уточнення сутності гнучкої організаційної структури, змінних (вимірів), що відрізняють гнучку організаційну структуру від жорсткої, і впливу гнучкості структури на ефективність діяльності підприємства. Відсутність чіткого визначення гнучкої організаційної структури та плутанина між гнучкою та органічною структурами робить важливим проведення дослідження у цій галузі. У статті розглянуто численні визначення гнучкої організаційної структури, кожне з яких підкреслює різні аспекти гнучкості. Деякі визначення зосереджуються на тимчасових підрозділах і конкретних завданнях, тоді як інші охоплюють ширші характеристики, такі як плоска ієрархія, децентралізація та адаптивність. Для уточнення сутності гнучкої організаційної структури проведено емпіричне дослідження шляхом інтерв’ювання топ-менеджерів українських та іноземних підприємств. Дослідження визначило основні параметри (змінні) гнучких структур, включаючи «плоску» ієрархію, низький рівень складності, високий рівень децентралізації та низький ступінь формалізації. Дослідження виявило, що гнучкі структури мають сильну позитивну кореляцію з гнучкістю бізнес-процесів підприємства та кращою адаптованістю до зовнішнього середовища, яке можна визначити як VUCA (мінливе, невизначене, складне й неоднозначне), що проявилося, наприклад, під час пандемії COVID-2019. Таким чином, у статті визначено гнучку організаційну структуру як плоску, просту, децентралізовану структуру з низьким ступенем формалізації, яка забезпечує гнучкість бізнес-процесів підприємства та дозволяє краще адаптуватися до зовнішнього мінливого, невизначеного, складного й неоднозначного середовища. Щодо ефективності діяльності підприємства, то дослідження показує, що підприємства з гнучкими структурами не завжди демонстрували кращі результати, порівняно з підприємствами з жорсткими структурами. Проте певні типи гнучких структур асоціювалися з вищою ефективністю в певних сферах, таких як загальна ефективність, прибутковість, зростання та задоволеність клієнтів.